Справа № 2-226/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 травня 2010  року     Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про нарахування та виплати додаткової пенсії, підвищення до пенсії та доплати до пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-Відповідач)  перерахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон) починаючи з 01 березня 2010 року і на наступні роки; зобов’язати Відповідача перерахувати та виплатити щомісячну  додаткову пенсію в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність  у відповідності до ст.51 Закону  за 2007, 2008, 2009 роки і на наступні роки; зобов’язати Відповідача   перерахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсію у розмірі 30%  від мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність  у відповідності до ст.6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни"  починаючи з 01.03.2009 року  і на наступні роки.

Свої вимоги позивачка  обґрунтовує тим, що Відповідач повинен перерахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,   додаткову пенсію в розмірі 25%  та підвищену пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність та підвищену пенсію, як дитині війни  у розмірі 30%  від мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.ст.39,51 Закону та ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.03.2009 року і на наступні роки.  Вона зверталась до Відповідача із заявою про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної доплати до пенсії, додаткової пенсії та підвищену пенсію, проте їй було відмовлено. Вважає відмову  Відповідача неправомірною, тому  звернулася до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка не з’явилась, але направила заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Згідно копії паспорта вбачається, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому  являється дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка  є громадянкою, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).

Згідно довідки № 1258 від 26.04.2010 року виданої виконкомом Рокитнянської селищної ради вбачається, що позивачка  з 22.07.1978 року і по даний час проживає в АДРЕСА_1, яке відносено до зони підвищеного радіоекологічного контролю, відповідно до Постанови КМ УРСР «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №106 від 23 липня 1991 року.

Із листа та довідки Відповідача № 902/Я-01 від 01.03.2010 року  вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 08.11.1993 року і отримує пенсію за  віком. За матеріалами пенсійної справи позивачка не працює з 11.11.1986 року. Починаючи з 01.01.2009 року і по даний час позивачка отримує доплату до пенсії в сумі 5 грн.20 коп.,  додаткову пенсію виходячи з розміру розрахункової величини 19 грн. 91 коп. та підвищення до пенсії 49 грн.80 коп.

Із письмового заперечення  на позов  від 22.04.2010 року  вбачається, що  Відповідач виплачує позивачці щомісячну доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищення до пенсії у відповідності до  постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, № 1 від 03 січня 2002 року та законів про Державний бюджет на відповідний рік.

Суд вважає, що  позиція Відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах КМ України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що це суперечить вимогам Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставним.

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено та зупинено ст.ст. 39, 51 Закону України   „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  та ст. 6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни» , визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

Відповідно до ст.39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати .

Відповідно до ст.51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  пенсії дітям війни підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що Відповідач ігноруючи вимоги ст. ст. 39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про перерахунок та виплаті недоотриманої доплати до пенсій, додаткової пенсію та підвищення до пенсії.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. ст.   39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та  від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної доплати до пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищезазначеними нормами матеріального права.

Окрім того, зважаючи на те, що Відповідач в своїй діяльності не враховує  приорітетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати Відповідача  керуватись та виконувати положення ст.ст. 39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування та виплати позивачці  в подальшому щомісячну доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн., які були сплачені у відповідності до квитанції від 26.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та  виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до  ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.03.2010 року  і до того часу поки дана норма Закону буде чинною, а саме: не зміненою, не доповненою або скасованою.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та  виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року  і до того часу поки дана норма Закону буде чинною, а саме: не зміненою, не доповненою або скасованою.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та  виплатити ОСОБА_1 підвищення до  пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, починаючи з 01.03.2009 року  і до того часу поки дана норма Закону буде чинною, а саме: не зміненою, не доповненою або скасованою.

В задоволенні решти вимог  відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені по оплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.

Звільнити ОСОБА_1   від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                                                                                                           В.М.Корбут