КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                              Справа № 2-174/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року                                                                                  селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої -  судді Варакіної Н.Б.

при секретарі – Степановій Л.Г.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду  України в Компаніївському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2008 роки і  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Компаніївському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2008 роки. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як дитина війни, відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” з                01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем йому не нараховувалась і не виплачувалась.

Представник Управління ПФУ в Компаніївському районі Кіровоградської області надав суду заперечення, в якому зазначає, що згідно ст. 7 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок виключно коштів Державного бюджету України, такі кошти Державним бюджетом не були передбачені і на даний час  жодних змін до перерозподілу до частини видатків Державного бюджету не було внесено. Відсутній і механізм  реалізації  положень ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” і у зазначений позивачем строк дія ст. 6 цього Закону зупинялась відповідними законами.

Сторони в судове засіданні не з’явились, просили розглянути справу у їх відсутність.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року , та має статус «дитини війни», що підтверджується копією паспорта та копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакіції до 28 грудня 2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За інформацією УПФУ у Компаніївському районі Кіровоградської області за спірний період позивачу нараховувались певні кошти, які в значній мірі є меншими від розміру визначеного на час набрання чинності ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

            Пунктом 12 статті 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області, в строк з 01 січня по 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивач набув з           9 липня 2007 року, відповідно до зазначеного Рішення Конституційного суду України, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Крім того, пп. 2 п. 41 розділу ІІ ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до яких “дітям війни” (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Зазначені зміни рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10% відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком, у зв’язку з чим відповідач має провести перерахунок пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року.

Не приймається судом до уваги посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, оскільки ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України, а доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, суд вважає, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” покладено на територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

На підставі  ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” , ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішеннь Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 213-215  України,  суд -

         В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1  - задовольнити.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як особі, що має статус дитини війни, ОСОБА_1 , починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня  по 31 грудня 2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з відрахуванням коштів, отриманих за цей же період.

    Стягнути з Держави на користь ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

    Стягнути з Пенсійного фонду України в Компаніївському районі на користь ОСОБА_1  витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 37 грн.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний  строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Компаніївського

районного суду

Кіровоградської області                                      Н.Б. Варакіна