Номер провадження: 11-кп/813/586/21

Номер справи місцевого суду: 509/4809/16-к

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий – суддя Котелевський Р.І.

судді: Кадегроб А.І., Прібилов В.М.

за участю:

секретаря судового засідання – Стоянової Л.І.

прокурора – Каражеляско А.В.

захисників: Мевліда Д.М., Савенкова О.С.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Мевліда Д.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Боднар М.М. на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.07.2020 року, в кримінальному провадженні №12012170480000527 від 09.12.2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_1  та ОСОБА_2 за п.п.4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, -

встановив:

оскаржуваним вироком суду першої інстанції:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Коломия, Івано-Франківської області, громадянин України, з середньо-технічною освітою, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 20.01.1995 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.3 ст.142 КК України (в ред. 1960 року) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнився 25.05.2001 року;

- 20.03.2009 року вироком Железнодорожного районного суду м. Сімферополя за ч.1 ст.309 КК України до 4 місяців арешту; звільнився 05.05.2009 року,

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили – залишений без змін.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання, а саме з 10.05.2013 року.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, в строк покарання ОСОБА_1 , зараховано термін його попереднього ув`язнення, з 10.05.2013 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Одеса, громадянин України, з середньою освітою, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 06.06.2008 року вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.06.2008 року дії перекваліфіковані на ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.06.2011 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 1 місяць 27 днів;

- 13.11.2015 року Біляївським районним судом Одеської області до 2 років позбавлення волі, 13.11.2015 року звільнений у зв`язку з відбуттям покарання,

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного майна.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та взято під варту в залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 визначено рахувати з 10.05.2013 року по 13.11.2015 року.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, в строк покарання ОСОБА_2 , зараховано термін його попереднього ув`язнення, з 10.05.2013 року по 13.11.2015 року та з 29.07.2019 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 30 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 30 коп.

Також зазначено, що початок відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід рахувати з дня проголошення вироку.

Згідно з оскаржуваним вироком ОСОБА_1  та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що 28.02.2013 року в вечірній час, попередньо розподіливши між собою ролі, з метою вбивства ОСОБА_3 та заволодіння його матеріальними цінностями, перебуваючи в підсобному приміщенні, розташованого на ділянці АДРЕСА_3 .

Під час розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка була спланована заздалегідь між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відбулася сварка, в ході якої, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , знаходячись в підсобному приміщенні (сараї), раніше підготовленим предметом схожим на ніж, а ОСОБА_2 , раніше підготовленим предметом схожим на шило (викрутка, заточка), нанесли тілесні ушкодження в різні частини тіла ОСОБА_3 з метою противоправного заподіяння смерті людини.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи спільно та узгоджено, перебуваючи на території садового будинку, біля вхідних дверей будинку, ОСОБА_1 за допомогою предмету у вигляді ножа, який був у нього в руках та ОСОБА_2 за допомогою предмета схожого на шило (викрутка , заточка) , попередньо зломив волю до супротиву з боку ОСОБА_3 , почергово нанесли удари в різні частини тіла ОСОБА_3 , тим самим заподіяли тілесні ушкодження останньому, в тому числі три ножових удари, проникаючі в плевральну порожнину, дві рани з триваючими рановими каналами, травмуючи тканини лівої легені. Три колотих різаних поранення проникаючі призвели до заподіяння смерті ОСОБА_3 , інші поранення не є проникаючими, але сприяли смертельному результату у вигляді травмуючого шоку і зовнішньої кровотечі з ран. А всього з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час противоправного позбавлення життя ОСОБА_4 були нанесені тілесні пошкодження за допомогою предметів у вигляді ножа та шила (викрутка, заточка) 12 (дванадцять) колото-різаних ран, пошкодження на задній поверхні лівої половини грудної клітини у верхній –третині.

В ході противоправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи узгоджено, з корисних мотивів та за попередньою змовою, після подавлення волі к супротивну здійснили напад з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я, особи, яка зазнала нападу. Під час нападу заволоділи наступним майном: кулоном у вигляді золотого хрестика, вартістю 1500 грн., мобільним телефоном марки „НТС”, вартістю 4500 грн., мобільним телефоном марки „Нокіа 3120”, вартістю 300 грн., ноутбуком марки „Асус”, вартістю 7000 грн., банківськими картами, на загальну суму 6000 грн., а всього на сумму 19 300 грн., якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядились на свій розсуд .

З метою приховання слідів противоправних дій, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в наявний отвір полу підсобного приміщення (сараю) затягнули труп ОСОБА_3 до поясу (донизу головою), після чого заколотили вхідні двері садового будинку цвяхами, після чого вищевказані особи з місця події з викраденим зникли.

Не погоджуючись з вироком районного суду захисник Мевлід Д.М.в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , обвинувачені ОСОБА_2  та ОСОБА_1 , а також прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Боднар М.М. подали апеляційні скарги.

В судовому засіданні 08 лютого 2021 року обвинувачений  ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову від апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження, а також звільнити його з-під варти в залі суду, обравши йому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі. Мотивуючи клопотання про зміну запобіжного заходу обвинувачений посилається на те, що з урахуванням його відмови від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження за його скаргою, вирок відносно нього набирає законної сили, а тому з огляду на приписи ч.5 ст.72 КК України, він фактично відбув призначене вироком суду покарання. Обвинувачений заявив, що відмова від апеляційної скарги є добровільною та йому зрозумілі наслідки відмови від апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача; обвинувачених та їх захисників, які просили задовольнити клопотання ОСОБА_1 , прийняти від нього відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження, змінити йому запобіжний захід та звільнити з-під варти; прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , не заперечував проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.

Згідно з ч. 2 ст. 403 КПК України якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Станом на 08 лютого 2021 року вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.07.2020 року, крім обвинуваченого ОСОБА_1 , оскаржений захисником Мевлід Д.М.в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , обвинуваченим ОСОБА_2  та прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Боднар М.М.

Разом з цим, враховуюче те, що від учасників провадження не надійшло заперечень щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині відмови від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження за його скаргою, та з урахуванням відсутності апеляційних скарг сторони обвинувачення та потерпілої відносно законності вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе закрити провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 в зв`язку з його відмовою від апеляційної скарги.

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу та звільнення його з-під варти, апеляційний суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки прокурором та стороною захисту не надано апеляційному суду об`єктивних даних, які б свідчили про відсутність на день прийняття рішення апеляційним судом, судових рішень, на підставі яких обвинувачений ОСОБА_1 може утримуватись під вартою на теперішній час.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що ухвала про закриття апеляційного провадження, після завершення судового засідання, негайно надсилається на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а тому, у разі відсутності в розпорядженні установи виконання покарань будь-яких судових рішень, на підставі яких обвинувачений ОСОБА_1 може в подальшому утримуватись під вартою, уповноважені особи установи виконання покарань мають невідкладно вирішити питання, у разі наявності для цього підстав, про негайне звільнення засудженого ОСОБА_1 з-під варти.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 201, 202, 331, 403, 419 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від апеляційної скарги на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.07.2020 року та закрити апеляційне провадження в частині оскарження вироку відносно ОСОБА_1 .

Клопотання засудженого Долгова Л.О. про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Копію ухвали невідкладно направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

Р.І. Котелевський          А.І. Кадегроб В.М. Прібилов