Справа № 2-1352/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року Малиновський районний суд м.  Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за позовом АТ «Банк Фінанси та кредит» до ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» про повернення боргу, зустрічний позов ОСОБА_3 до АТ «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договору поруки, зустрічний позов  ТОВ «Молнія ЛТД» до АТ «Банк Фінанси та кредит» про визнання неукладеним та розірвання іпотечного договору, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «Банк Фінанси та кредит»   звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» про повернення боргу. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, посилався на те, що 16.03.2007 року позивач АТ «Банк Фінанси та кредит»   та ТОВ «Молнія ЛТД» уклали кредитний договір №13-01-07 про мультивалютну  кредитну лінію, згідно з умовами якого, банк надав відповідачу окремими частками кредитні кошти у межах відновлюваної мультивалютної кредитної ліні з лімітом максимальної заборгованості у розмірі 15700000  (п’ятнадцять мільйонів сімсот тисяч ) грн. 14.09.2007 року   позивач АТ «Банк Фінанси та кредит»   та ТОВ «Молнія ЛТД» уклали Додаткову угоду №1, згідно якої було збільшено ліміт максимальної заборгованості до 17200000 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) грн. Відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту і виплаті нарахованих по ньому відсотків у порядку, розмірі і терміни передбачені договором. Відповідач не провів виплату по кредиту та нарахованими відсотками, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка станом на   23.02.2009 року  складає 21981671 (двадцять один мільйон дев’ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 57 коп., що позивач просив стягнути солідарно з відповідачів. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення цивільного процесу (а.с. 2-8, 81-86).              

Представник позивача підтримав позов. Представники відповідача позов не визнали, подали зустрічні позови, які представник позивача не визнав.    

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов АТ «Банк Фінанси та кредит» до ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» про повернення боргу   підлягає задоволенню виходячи з наступного.  

16.03.2007 року позивач АТ «Банк Фінанси та кредит»   та ТОВ «Молнія ЛТД» уклали кредитний договір №13-01-07 про мультивалютну  кредитну лінію, згідно з умовами якого, банк надав відповідачу окремими частками кредитні кошти у межах відновлюваної мультивалютної кредитної ліні з лімітом максимальної заборгованості у розмірі 15700000  (п’ятнадцять мільйонів сімсот тисяч ) грн. (т.1, а.с.104-112) . 14.09.2007 року   позивач АТ «Банк Фінанси та кредит»   та ТОВ «Молнія ЛТД» уклали Додаткову угоду №1, згідно якої було збільшено ліміт максимальної заборгованості до 17200000 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч) грн. (т.1, а.с.115-117) .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України. Прийняті на себе зобов’язання по договору не були виконані відповідачем. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов ’ язання (неналежне виконання).

У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконав. Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та   ТОВ «Молнія ЛТД»  було укладено іпотечний договір від 16.03.2007 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_4 за №883, згідно якого  в іпотеку була надана нежила будівля загальною площею 4770,20 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ТОВ «Молнія ЛТД»  на підставі свідоцтва про право власності від 03.10.2006 року (т.1, а.с.118-121) . Крім цього між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №415/07 від 16.03.2007 року (т.1, а.с.127-129) , між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №416/07 від 16.03.2007 року (т.1, а.с.130-131) , між позивачем та ТОВ «Регіональний центр земельних реформ»  було укладено договір поруки №1824/07 від 14.09.2007 року (т.1, а.с.133-135) . Відповідно до цих договорів поручителі зобов’язуються відповідати за належне виконання ТОВ «Молнія ЛТД» зобов’язань по кредитному договору №13-01-07 від  16.03.2007 року.  Відповідно до п. 4.1 Договору поруки, дія цього договору припиняється з моменту повного погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №13-01-7  від  16.03.2007 року, станом на 23.02.2009 року  заборгованість відповідачів перед позивачем  складає 21981671 (двадцять один мільйон дев’ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 57 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом – 17199621 грн. 48 коп.; заборгованість за відсотками - 3580614 грн. 91 коп.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів – 783695 грн. 23 коп.; пеня за несвоєчасну сплату процентів – 417739 грн. 95 коп., яку  позивач просив стягнути солідарно з відповідачів (а.с.88) . Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів суму державного мита та вартість ІТЗ судового процесу.   (а.с.  81-86).

Згідно зі ст. 554 ЦК України та п.п. 2.1., 3.1. договорів поруки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» відповідають перед позивачем - АТ «Банк Фінанси та кредит» як солідарні боржники по борговим зобов'язанням   ТОВ «Молнія ЛТД». Отже, АТ «Банк Фінанси та кредит» має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від кожного з відповідачів, при цьому поручитель відповідає перед позивачем – кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник-відповідач, тобто, несе відповідальність за повернення основного боргу (кредиту), сплату нарахованих по ньому відсотків, штрафів, пені тощо.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Відповідно до ч. 2  ст.ст. 1054, 1050 ЦК України у разі невиконання прийнятих на себе зобов’язань позичальником банк отримує право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

26.08.2009 року відповідачем - ТОВ «Молнія ЛТД» був поданий зустрічний позов (т.1., а.с. 228) , який було прийнято до спільного провадження з первинним позовом.  Обґрунтовуючи заявлені вимоги відповідач посилався  на те, що ТОВ «Молнія ЛТД» отримала кошти не від позивача - АТ «Банк Фінанси та кредит», а від іншої особи   – Філії «Одеське РУ» Банку «Фінанси та Кредит», яке не могло виступати суб’єктом кредитних відносин, а тому просили визнати неукладеним та розірвати договір про мультивалютну лінію № 13-01-07 від 16.03.2007 року, розірвати іпотечний договір, який забезпечує його виконання. Крім того, в процесі розгляду справи посилався на те, що належні та допустимі докази переказу грошових коштів в матеріалах справи відсутні. Представник позивача позов не визнав, інші відповідачі позов визнали та просили його задовольнити. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд критично оцінює наведені доводи  відповідача тому, що Філія не має статусу юридичної особи, є відокремленим підрозділом та виступає від імені та в інтересах юридичної особи, якою на час укладення кредитного договору був Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ, в межах повноважень, наданих Філії юридичною особою, тобто банком – юридичною особою на підставі Положення про філію ( т.1, а.с. 208-216)   та довіреності керівника Філії (т.1, а.с. 217).  Стаття 95 ЦК України передбачає, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до п. 2.1. статті 2 Положення про філію «Одеське РУ» Банку «Фінанси та Кредит», ТОВ філія є відокремленим структурним підрозділом банку, вступає у правові відносини з юридичними та фізичними особами від імені Банку   на підставі цього Положення, дозволу на здійснення операцій та довіреності, виданої керуючому філії, має свій код МФО та кореспондентські рахунки. Відповідно до підпункту 6.2.3. п. 6.2. Положення про філію за умови реєстрації Філії, отримання Філією письмового дозволу на здійснення операцій та його погодження управлінням Національного банку України за місцезнаходженням Філії, а також при наявності належних технічних можливостей Філія має право розміщувати залучені кошти від імені Банку на власних умовах та на власний ризик в частині розміщення залучених коштів від імені Банку та на умовах, визначених Банком. Положення про філію було зареєстровано 11.02.2003 р. Головним управлінням Національного банку України по м. Києву та Київській області за № 63/4, про що свідчить відповідний штамп НБУ про реєстрацію на Положенні про Філію та підпис Начальника Головного управління НБУ по м. Києву та Київській області А.І. Степаненко (т.2, а.с. 118) з наступними змінами (т.2, а.с. 86-126). Окрім того, Філії «ОРУ» Банку «Фінанси та Кредит», ТОВ 25.03.2003 р. видано Дозвіл № 28/4, який 26.03.2003 р. погоджений Заступником начальника Управління НБУ в Одеській області М.В. Азаровим, про що свідчить його підпис (т.2, а.с.116).  Згідно п. 3 вказаного Дозволу Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ уповноважив Філію «ОРУ» Банку «Фінанси та Кредит», ТОВ розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик в частині розміщення залучених коштів від імені Банку та на умовах, визначених Банком. 22.12.2005 р. Головним Управлінням статистики у м. Києві Філії видана Довідка № 19443 про включення Філії «ОРУ» Банку «Фінанси та Кредит» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 21017660. Правовий статус Філії відповідно до вказаної довідки – без права юридичної особи. Головне підприємство – Товариство з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та Кредит». Рішенням Загальних зборів Учасників позивача (Протокол № 1 від 12.04.2007 р.) Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», а відповідно до цього були перереєстровані і його філії, що підтверджується відповідними копіями Статуту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Положенням про філію «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит». З урахуванням вищевказаного посилання відповідача, на те що в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 19.02.2009 р. у банку не має даних, щодо наявності зареєстрованих відокремлених підрозділів не є обґрунтованим і оскільки діяльність банку Фінанси та Кредит» як Товариства з обмеженою відповідальністю під час надання витягу вже припинено, а тому і не має відомостей про відокремлені підрозділи філії. Щодо посилань на відсутність доказів перерахування грошових коштів, то суд приймає до уваги, що по-перше, оспорюється  доказова база, а не факт, а по-друге, використання електронної платіжної системи „клієнт-банк” передбачено встановленим порядок здійснення розрахункових операцій, а тому з огляду на добуті по справі докази суд оцінює такі доводи представника відповідача критично.    

Суд також враховує, що визнання договору неукладеним як спосіб захисту цивільних прав не передбачений ст. 16 ЦК України та крім того, знаходиться в логічній неузгодженості з вимогою про розірвання договору, для чого також судом не встановлено підстав передбачених законом та/або договором, осікли прийняті на себе зобов’язання позивач виконав в повному обсязі, а перешкод для виконання прийнятих на себе зобов’язань відповідачем з вини позивача не встановлено.  

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до АТ «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договору поруки, то суд вважає, що у задоволені цих вимог повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до ст. 533 ЦК України  з а договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.   Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.   Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.   Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.   У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.   Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.   Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ст. 559 ЦК України п орука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    Додатковою угодою № 1 до кредитного договору ліміт максимальної заборгованості по кредиту ТОВ «Молнія ЛТД» був збільшений до 17 200 000, 00 гривень (сімнадцять мільйонів двісті тисяч гривень, 00 копійок).

    З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є учасником поручителя по даному кредиту юридичної особи – ТОВ «Регіональний центр земельних реформ». Згідно протоколу зборів Учасників № 3/07 від 17.08.2007 р. ОСОБА_3 надав згоду на те, щоб ТОВ «Регіональний центр земельних реформ»  виступило поручителем по кредиту ТОВ «Молнія ЛТД» у сумі 17 400 000, 00 гривень (т.2, а.с. 85).  Таким чином, ОСОБА_3 знав про збільшення ліміту кредитної лінії, але письмово не заперечував проти внесення таких змін до Кредитного договору, та не надсилав позивачу листів щодо припинення договору поруки, чим фактично надав свою згоду на внесення змін до кредитного договору. Крім того, ОСОБА_3 була вручена претензія № 1221 від 07.03.2008 р., в якій було вказано що у ТОВ «Молнія ЛТД» станом на 07.03.2008 р. виникла заборгованість по кредиту у розмірі 17 199 621, 48 гривень, але жодного листа від ОСОБА_3 про несплату цієї суми заборгованості з причини припинення поруки з приводу збільшення ліміту кредитування до вказаної суми до позивача не надходило.  Оскільки за весь час дії додаткової угоди №1 до кредитного договору від її підписання сторонами до пред’явлення позову ОСОБА_3 не вчинив жодних дій з розірвання договору поруки, та не виявив наміру вчинити такі дії, суд доходить висновку про фактичну згоду ОСОБА_3 з умовами Додаткової угоди №1. Таким чином зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1,3, 15, 31, 88, 213, 214 ЦПК України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позов АТ «Банк Фінанси та кредит» до ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» про повернення боргу   - задовольнити.

Стягнути солідарно з ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» заборгованість за кредитним договором у сумі   21981671 (двадцять один мільйон дев’ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 57 коп. на користь позивача АТ «Банк Фінанси та кредит» (МФО 300131, ЄДРПОУ 09807856) .  

Стягнути солідарно з ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» витрати пов’язані з сплатою судового збору в сумі 1700 грн. та ІТЗ 120 грн. на користь позивача АТ «Банк Фінанси та кредит» (МФО 300131, ЄДРПОУ 09807856) .  

В задоволені зустрічного позову ТОВ «Молнія ЛТД» до АТ «Банк Фінанси та кредит» про визнання неукладеним та розірвання кредитного договору та розірвання іпотечного договору – відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до АТ «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договору поруки – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне  оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

          ГОЛОВУЮЧИЙ                                                       А.І. ДРІШЛЮК