Судове рішення #92490224


Справа № 2-867/2010

Провадження № 2/175/276/21


Справа №2-867 2010 року


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



04 березня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:


головуючого - судді Алтуніна О.В.

при секретарі - Івановій І.І.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району, ОСОБА_2 , третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:


Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши, що його батько - ОСОБА_3 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, залишивши спадкове майно - зазначене домоволодіння. Спадкоємцем за законом першої черги є він, а також дружина померлого - ОСОБА_2 , яка виступає у якості відповідача по даній справі, та не претендує на спадкове майно. У встановлений законом строк, він до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, однак вступив в його фактичне управління, оскільки на день смерті батька вони проживали разом у вищевказаному домоволодінні. Після звернення до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право власності на спадщину за законом, йому було рекомендовано звернутись до Дніпропетровського районного КП «БТІ», оскільки ОСОБА_3 за життя не оформив право власності на домоволодіння. З метою реєстрації права власності та подальшого отримання свідоцтва про право власності на спадщину він звернувся до Дніпропетровського районного КП «БТІ», однак йому було відмовлено, через припинення цивільної правоздатності ОСОБА_3 у зв`язку із смертю останнього.

Зазначені обставини унеможливлюють належне оформлення спадкових прав через державну нотаріальну контору у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду. Вважає себе єдиним спадкоємцем за законом домоволодіння АДРЕСА_1 і просить визнати право власності на дане домоволодіння.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, повністю визнавши пред`явлений позов та відмовившись від своєї частки у спадщині.

Представники відповідача Орджонікідзевської сільської ради та третьої особи Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області до суду не з`явились, надали суду заяви про відсутність заперечень проти позову та розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин, наведених у позовній заяві, які згідно з ч. 1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, суд дійшов наступного.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року є спадкоємцем за законом першої черги свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2000 року, видане виконкомом Орджонікідзевської сільської ради). Спадкоємцем за законом першої черги також є дружина померлого - ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_3 був власником домоволодіння АДРЕСА_1 (побудоване в період з 1961 по 1989 роки), яке в свою чергу успадкував від своїх батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Спадкової справа стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини відсутня, що підтверджується листом завідуючої Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області №705 від 27.02.2009 року.

Враховуючи, що відкриття спадщини відбулось до 01 січня 2004 року, застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема, Цивільний кодекс Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

ОСОБА_1 у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори не звертався, однак в силу ст.549 ЦК УРСР 1963 року вважається таким, що спадщину прийняв, оскільки фактично вступив у володіння спадковим майном, так як на день смерті батька і до теперішнього часу проживає у домоволодінні АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Орджонікідзевської сільської ради №151 від 19.02.2010 року.

Спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину (ст.560 ЦК УРСР 1963 року).

Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_3 за життя не оформив права власності на домоволодіння у зв`язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського районним КП «БТІ».

22.09.2008 року Дніпропетровським районним КП «БТІ» було відмовлено у реєстрації права власності на вищевказане домоволодіння за ОСОБА_3 , через припинення цивільної правоздатності останнього у зв`язку із смертю, що як наслідок унеможливлює оформлення спадкових прав позивача через державну нотаріальну контору.

Згідно ст.553 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець за законом вправі відмовитись від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Згідно листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти приймання їх в експлуатацію», будинки, які побудовані до прийняття документу, який визначає порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, тобто до 05 серпня 1992 року, не підлягають введенню в експлуатацію.

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неможливості оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, а визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись . 10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 529, 548, 549, 553, 560 ЦК УРСР 1963 року, суд -


ВИРІШИВ:


Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

г

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 36,2 кв.м., житловою 30.9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок (А), прибудову (а) , літню кухню (В) , сарай (Г) , гараж (Д) , сарай (Е) , вбиральню (3), сарай (Ж), вхід до підвалу (Б), колодязь (К) , ворота №1, хвіртку №2, огорожу №3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.




Суддя О.В.Алтунін







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація