Справа № 2-2989/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року Малиновський районний суд м.  Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення суми банківського вкладу, нарахованих відсотків та стягнення моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення суми банківського вкладу. 15.04.2010 року позивач уточнив позовні вимоги (а.с.60-61) , обґрунтував їх тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського  вкладу фізичної особи в національній валюті «Пенсійний» від 16.03.2009 року за №13-09-Р/0012. Позивач вніс на рахунок банку кошти в національній валюті в розмірі 95491 грн. 74 коп., строком на один місяць, з нарахуванням відсотків в розмірі 21% річних. Після закінчення терміну договору позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу, але в зв’язку з відсутністю ліквідності грошових коштів, відповідач запропонував позивачу укласти новий кредитний договір №13-09-Р/0026 від 17.04.2009 року, строком до 17.05.2009 року на суму 97139 грн. 96 коп. Після закінчення терміну договору позивач знов звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу, але відповідач знов запропонував позивачу укласти новий кредитний договір №13-09-Р/0079 від 06.08.2009 року строком до 06.09.2009 року. Після закінчення терміну договору позивач знов звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу, але відповідач знов запропонував позивачу укласти новий кредитний договір № 13-09-Р/0106 від 07.09.2009 року строком до 07.10.2009 року. Усього позивачем було внесено на рахунок банку 100000 грн.. В зв’язку з тим, що відповідачем до теперішнього часу вклад не повернуто, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просив стягнути з відповідача суму депозиту в розмірі 100000 грн., суму нарахованих відсотків у розмірі 5000 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000 грн. Крім цього позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 2120 грн.  

          Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково – в частині  суми неповернутого депозитного рахунку. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку,  що пред'явлений позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем  ОСОБА_1 та відповідачем був укладений  договір банківського  вкладу фізичної особи в національній валюті «Пенсійний» від 16.03.2009 року за №13-09-Р/0012. Позивач вніс на рахунок банку кошти в національній валюті в розмірі 95491 грн. 74 коп., строком на один місяць, з нарахуванням відсотків в розмірі 21% річних (а.с.21-23) . Після закінчення терміну договору позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу, але в зв’язку з відсутністю ліквідності грошових коштів, відповідач запропонував позивачу укласти новий кредитний договір №13-09-Р/0026 від 17.04.2009 року, строком до 17.05.2009 року на суму 97139 грн. 96 коп. (а.с.17-19) , №13-09-Р/0079 від 06.08.2009 року строком до 06.09.2009 року (а.с.13-15) , № 13-09-Р/0106 від 07.09.2009 року строком до 07.10.2009 року. Усього позивачем було внесено на рахунок банку 100000 грн., що не оспорюється представником відповідача.  

Внесок (депозит) - це кошти у готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних умовах на певний строк зберігання або без визначення такого строку (під відсоток або доход в іншій формі) і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умовам договору (ст. 2 Закон України «Про банки та банківську діяльність», п. 1.1. «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними й фізичними особами»).

Згідно зі ст. 1058 ЦК України  за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату). Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи й захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Відповідно до ст. 41 Конституції  України власнику належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном (аналогічні положення ст. 319 ЦК України). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Оскільки позивач не отримав свої грошові кошти через відмову відповідача в видачі депозиту, то суд вважає, що позовні вимоги в частині примусового стягнення грошових коштів – суми депозиту підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з наданої відповідачем довідки щодо стану виплати процентів за депозитними договорами позивача проценти нараховані та виплачені позивачу в повному обсязі  в межах дії строку договору (а.с. 69-70). При цьому відповідно до п. 3.1.3 договору (а.с. 25) за період перебування вкладу на депозитному рахунку понад строки встановлені договором проценти на вклад не нараховуються. Таким чином, підстав для стягнення процентів не має.  

Оцінюючи вимоги про відшкодування моральної шкоди та відмовляючи в їх задоволені суд виходе з наступного. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що стаття 1060 ЦК України та інші положення відповідного розділу ЦК України не передбачають стягнення компенсації завданої моральної шкоди у разі невиконання зобов’язань за договором.  Так само договори, укладені позивачем  не передбачають стягнення моральної шкоди за невиконання чи не неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Таким чином, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача витрати пов’язані з наданою правовою допомогою, а також сплачене ІТЗ, а в доход держави стягнути судовий збір.

На підставі викладеного  та  керуючись  ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 316, 525, 530, 1058, 1060 ЦК  України,  ст.ст. 3, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, СУД –

                                                        ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення суми банківського вкладу, нарахованих відсотків та стягнення моральної шкоди -  задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «СоцКом Банк» (65026, м.Одеса, вул. Грецька, 5, к/р 32003103200 в територіальному управлінні НБУ в Одеській області, МФО 388313, ЄДРПОУ 26364113) на користь ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_1) грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «СоцКом Банк» (65026, м.Одеса, вул. Грецька, 5, к/р 32003103200 в територіальному управлінні НБУ в Одеській області, МФО 388313, ЄДРПОУ 26364113) на користь ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 2120 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «СоцКом Банк» (65026, м.Одеса, вул. Грецька, 5, к/р 32003103200 в територіальному управлінні НБУ в Одеській області, МФО 388313, ЄДРПОУ 26364113) на користь держави державне мито у розмірі 1050 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через  суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                         А.І. ДРІШЛЮК