Справа №2-1558/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      25 травня 2010 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді         Якухно О.М.

з секретарем             Турбал В.І.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить визнати дії відповідача у неправильному нарахуванні коштів за період з 1.01.98 по 31.12.09, за виключенням 2006 року, з січня по червень 2007 року та з січня по квітень 2008 року, протиправними та стягнути на його користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 46089,32 грн. (з них: ст.37 – 5364,2 грн., ст.39 – 40725,12 грн.) мотивуючи тим, що він працює в ВАТ «Овручсільбуд» і проживає в м.Овруч. За період роботи йому виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.

Позивач просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно довідок позивач працює в працює в ВАТ «Овручсільбуд» і проживає в м.Овруч, що підтверджується копією паспорта.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 – 2,1 грн., ст.39 – в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :

-   -     ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;

-   -     ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

-   -     для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;

-   -     для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

  Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування  цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати  розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Статтею 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.37 Закону за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року і за ст.39 Закону за період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2009 року за виключенням періодів з 1 січня 2006 року по 8 липня 2007 року та з 1 січня по 21 травня 2008 року, що вбачається з розрахунку.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які строки позовної давності не поширюються.

Частиною другої ст.268 ЦК України визначено, що законом можуть встановлюватися також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Зазначена виплата за ст.39 Закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, що виплачується Державою за наслідками аварії на ЧАЕС, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці» : додаткова заробітна плата це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці . Вона включає доплати, надбавки,   гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством ; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а відповідно до ст.233 КЗпП України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.

Вказана думка суду ґрунтується також і на аналізі ч.2 вказаної статті, яка передбачає підвищення оплати праці   і   пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, тобто ст.39 Закону регулює питання додаткової оплати праці.

На підставі викладеного, застосування строку звернення до суду за ст.39 Закону в даному випадку неможливе.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 1998 року – 45 грн., з 1 липня 1998 року – 55 грн., 1 січня 1999 року – 74 грн., з 1 квітня 2000 року – 90 грн., з 1 липня 2000 року – 118 грн., з 1 січня 2002 року – 140 грн., з 1 липня 2002 року – 165 грн., з 1 січня 2003 року – 185 грн., з 1 грудня 2003 року – 205 грн., з 1 вересня 2004 року – 237 грн., з 1 січня 2005 року – 262 грн., з 1 квітня 2005 року – 290 грн., з 1 липня 2005 року – 310 грн., з 1 вересня 2005 року – 332 грн., з 1 січня 2006 року – 350 грн., з 1 липня 2006 року – 375 грн., з 1 грудня 2006 року – 400 грн., з 1 квітня 2007 року – 420 грн., з 1 липня 2007 року – 440 грн., з 1 жовтня 2007 року – 460 грн., з 1 січня 2008 року – 515 грн., з 1 квітня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн., з 1 квітня 2009 року – 625 грн., з 1 липня 2009 року – 630 грн., з 1 жовтня 2009 року – 650 грн., з 1 листопада 2009 року – 744 грн., з 1 січня 2010 року – 869 грн..

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить (в залежності від відпрацьованого часу):

 за ст.39 Закону :

•   з 1 січня по 31 грудня 1998 року : 454,65-49,86=404,79 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 1999 року : 957,21-67,91=889,3 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 2000 року: 1029,48-57,94=971,54 грн.;

•   з 1 січня по 31 грудня 2001 року : 2292,12-101,98=2190,14 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 2002 року : 2895,04-99,83=2795,21 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 2003 року : 3236,52-90,91=3145,61 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 2004 року : 4395,83-106,17=4289,66 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 2005 року : 5752,67-101,05=5651,62 грн. ;

•   з 9 липня по 31 грудня 2007 року : 1960,04-22,37=1937,67 грн. ;

•   з 22 травня по 31 грудня 2008 року : 5869,9-57,12=5812,78 грн. ;

•   з 1 січня по 31 грудня 2009 року : 13023,19-105,87=12917,32 грн., а всього 41005,64 грн..

за ст.37 Закону :

-   -      з 9 липня по 31 грудня 2007 року : (440х40%х3+460х40%х3)-2,1х6=1067,4 грн. ;

-   -     з 22 травня по 31 грудня 2008 року : (525х40%х5+545х40%х2+605х40%)-2,1х8=1711,2 грн. ;

-   -     з 1 січня по 31 грудня 2009 року : (605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,1х12=3062 грн., а всього  5840,6 грн..

Суд розглядає справу відповідно до ст.11 ЦПК України в межах позовних вимог, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню в межах сум заявлених в позовній заяві.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи із вимог ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не погоджується із діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України № 836 від 26.07.96, а тому, ураховуючи вищевикладене, дії відповідача є протиправними.

Від сплати судового збору сторони звільнені : позивач згідно п.18 ст.4, відповідач – ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.

Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.  8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК   України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в частині визначення ОСОБА_1 розміру доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року і щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в сумі 5364 грн. 20 коп. та доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в сумі 40725 грн. 12 коп. та судові витрати в сумі 120 грн..

Про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана заява  в Овруцький районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

  Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем – в цей же строк після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

  Апеляційна скарга може бути подана сторонами в строк визначений для подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява (або апеляційна скарга) не були подані. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ :