Справа № 2-1583/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2010 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в складі: судді Дячкова С.В., при секретареві Тур І.В., за участю позивача: ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: фонд комунальної власності Дніпродзержинської міської ради, обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації «про визнання часток у праві спільної сумісної власності», суд, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що їй, відповідачеві ОСОБА_2 та їх неповнолітньому сину ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1
Вона має намір розлучитися з чоловіком та розділити майно, але не визначені частки кожного із них у квартирі.
Просила визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності в розмірі 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за кожним.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві, відповідач: ОСОБА_2 позов визнав та пояснив, що не заперечує проти задоволення позову, представники третіх осіб: фонду комунальної власності Дніпродзержинської міської ради, обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» не з’явилися, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно листів, які є в матеріалах справи проти позову не заперечують та прохають розглянути справу без їх участі.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 14 жовтня 1997 року фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська позивачеві ОСОБА_1, її чоловікові ОСОБА_2 та її неповнолітньому синові ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1
Зараз позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають намір розділити майно, але не можуть цього зробити, так як не зазначено розмір частки кожного з них у вищезгаданій квартирі.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.
У відповідності до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її ОСОБА_3 належить по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 3. ст. 82, 119, 120, 234, 256, ч. 2 ст. 258 ЦК України, ст. 10, 60, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги задовольнити полвністю.
Визначити частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частки за кожним.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: