Справа № 2-174/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010  року     Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про нарахування та виплати додаткової пенсії та підвищення пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувшись до суду з позовом, просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-Відповідач) нарахувати та виплатити щомісячну додаткову пенсію в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, як передбачено ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон)  та  нарахувати та виплатити щомісячну підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком/ як передбачено ст.6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2007 року

Свої вимоги позивач  обґрунтовує тим, що 08.02.2010 року він звернувся до Відповідача із заявою про здійснення нарахування та проведення виплати додаткової пенсії та підвищення до пенсії, але  йому було відмовлено. Вважає відмову  Відповідача неправомірною і тому змушений звернутись до суду за захистом свого права на отримання пенсії в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні  пояснив, що в  період з 2007 по 2009 роки Рокитнянський районний суд Київської області та Київський апеляційний  адміністративний суд  ухвалили рішення, згідно яких  з Відповідача на його користь вже стягнуто додаткову пенсію та підвищення до пенсії за 2007 рік, а тому він уточнює свої вимоги і просив  зобов’язати Відповідача нарахувати та виплатити щомісячну додаткову пенсію в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, як передбачено ст.51 Закону  та  нарахувати та виплатити щомісячну підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2008 року до 31.12.2009 року та на подальше до тих пір поки дані норми вищевказаних Законів будуть чинними.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та  дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Згідно копії паспорта вбачається, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому  являється дитиною війни у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.1994 року вбачається, що позивач  є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Посвідчення є безстроковим і діє на всій території України.

Із листів Відповідача № 558/К-01 від 12.02.2010 року та №660/К-01 від 22.02.2010 року вбачається, що позивач перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 14.05.1996 року і отримує пенсію за віком, якому    виплачують додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі 23 грн.50 коп. до 28 грн.65 коп. та підвищення до пенсії, як дитині війни в сумі 47 грн. до 49 грн. 80 коп. (в залежності від розміру прожиткового мінімуму)  у відповідності до  постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року та законів про Державний бюджет на відповідний рік.

Дана позиція Відповідача, яка ґрунтується виключно на постанові Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставним.

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю

обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено та зупинено ст. 51 Закону України   „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  та ст. 6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни» , визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. Тому перерахунок  додаткової пенсії та підвищення до пенсії слід провести з дня винесення рішень Конституційним Судом України, тобто  з 22.05.2008 року.  

Відповідно до ст.51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  пенсії дітям війни підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.  51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної  додаткової пенсії та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищезазначеними нормами матеріального права за період з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

Окрім того, зважаючи на те, що Відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивача на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати Відповідача  керуватись та виконувати положення ст. 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування та виплати позивачу  в подальшому щомісячну додаткову пенсію та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, а саме з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 37 грн., які були сплачені у відповідності до квитанції від 19.03.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  та здійснити нарахування та провести виплату підвищеної пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  за період з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області здійснити нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  та здійснити нарахування та провести виплату підвищеної пенсії  у  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у  відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  з 01.01.2010 року і до того часу поки  вищезазначені норми Закону є чинними  та не будуть зміненні, доповненні або скасовані.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені по сплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.

   В задоволенні решти вимог  відмовити.

Звільнити  сторони  від сплати судового збору у відповідності до п.18, п.34 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                                                                                   В.М.Корбут