У Х В А Л А

05 березня 2021 року

м. Київ

справа № 463/1294/19

провадження № 61-18105ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подана в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна, про визнання договору іпотеки недійсним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом про визнання договору іпотеки нерухомого майна-квартири, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - банк) та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н. М. (далі - приватний нотаріус), зареєстрований за реєстровим № 2171-2172, недійсним та зобов`язання приватного нотаріуса Нор Н. М. зняти заборону відчуження квартири за адресою АДРЕСА_1 , виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження квартири іпотекою.

Позов обгрунтовує тим, що 31 березня 2008 року між ОСОБА_3 та банком укладено договір № 015-2008-964, згідно з яким банк зобов`язався надати кошти у розмірі 100 000,00 дол. США. В забезпечення виконання зобов`язань сторони 31 березня 2008 року уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Нор Н. М., № 2171-2172, відповідно до якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Нор Н. М. від 31 березня 2008 року №2167. У цій квартирі, крім ОСОБА_3 зареєстровані малолітні діти, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є спільними дітьми ОСОБА_3 та позивача. Предметом іпотеки є майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності. На момент укладення договору іпотеки ОСОБА_3 не був власником майна, переданого в іпотеку, оскільки момент набуття права власності не настав у зв`язку з непроведенням державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація майна передує вчиненню будь-яких правочинів з таким майном, в тому числі і передачу такого майна в іпотеку. ОСОБА_3 виконав свої грошові зобов`язання за договором купівлі-продажу, сплатив вартість квартири, встановлену договором, вчинив дії на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об`єкт нерухомого майна. Проте право власності на об`єкт в останнього не виникло, у зв`язку з непроведенням державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Отже, договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Нор Н. М. зареєстрований за реєстровим № 2171-2172, суперечить вимогам статті 5 Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотекодавець на момент укладення договору не набув права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки. Право, яке існувало у ОСОБА_3 на момент укладення договору, це майнове право на об`єкт нерухомості, а тому не могло бути предметом іпотеки. Таким чином, договір є недійсним, оскільки він суперечить Закону України «Про іпотеку».

Позовну давність позивач не пропустив, оскільки її перебіг щодо захисту інтересів малолітньої дитини ОСОБА_2 починається з дня досягнення нею повноліття.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що предметом іпотеки в оспорюваному правочині була квартира, придбана ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2008 року і право власності на цю квартиру зареєстровано за ним, тому договір іпотеки від 31 березня 2007 року за формою і змістом відповідає вимогам закону, підстави для визнання його недійсним відсутні.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , направила поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.

На виконання ухвали у встановлений строк заявник сплатив судовий збір.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-8цс13.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подана в інтересах ОСОБА_2 .

Витребувати із Личаківського районного суду м. Львова матеріали цивільної справи № 758/9966/17 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна, про визнання договору іпотеки недійсним та зобов`язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 05 квітня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко