Постанова

Іменем України

01 березня 2021 року

м. Київ

справа № 554/9800/17

провадження № 61-9121св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2019 року у складі судді Тімошенко Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Чумак О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання рішення протиправним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (далі - АТ «ОГС «Полтавагаз») про визнання рішення протиправним та його скасування.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначала, що 21 вересня 2016 року комісією у складі представників оператора ГРМ - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз») у будинковолодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено нібито несанкціоноване відновлення газопостачання, а саме: відсутність пломбуючих засобів на крані газового стояка, кран у положенні «відкрито», про що було складено акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15, підписаний депутатом Миргородської міської ради ОСОБА_2. При проведенні огляду будинковолодіння та складенні відповідного акта вона була відсутня.

11 жовтня 2016 року на засіданні комісії Оператора ГРМ розглянуто акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 та прийнято рішення, яким акт задовольнено повністю.

Відповідно до рішення комісії, яке оформлено протоколом від 11 жовтня 2016 року № 5, споживачу ОСОБА_1 здійснено розрахунок об`єму не облікованого природного газу та його вартості, розмір якого склав 20 191,95 куб. м на суму 148 296,28 грн.

Позивач суму нарахувань на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» не сплатила, що стало підставою для звернення останнього з позовом до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області. У ході розгляду вказаної справи щодо стягнення вартості не облікованого природного газу в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області ОСОБА_1 стало відомо, що акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 ОСОБА_2 підписав як депутат Миргородської міської ради, при цьому він працював найманим робітником на підприємстві відповідача, а тому не можна вважати достовірними даними інформацію, викладену в акті, оскільки він за відсутності ОСОБА_1 був фактично підписаний виключно працівниками ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз».

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду акта про порушення, оформлене протоколом від 11 жовтня 2016 року № 5, щодо задоволення акта про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 споживача ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано пункт 2 рішення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (правонаступник - АТ «ОГС «Полтавагаз») у протоколі від 11 жовтня 2016 року № 5 засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) щодо задоволення акта про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 споживача ОСОБА_1 .

Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_2 , який підписав акт про порушення від 21 вересня 2016 року як депутат Миргородської міської ради є найманим працівником- слюсарем газообладнання в ПАТ по газифікації та газопостачанню «Полтавагаз», тому він є заінтересованою особою, що дає підстави вважати недійсним акт про порушення від 21 вересня 2016 року за № 15. Крім того, пункт 2 рішення, оформленого протоколом від 11 жовтня 2016 року № 5 засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), є таким, що підлягає скасуванню, оскільки в його основу покладено неправомірний акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15, підписаний виключно заінтересованими особами - працівниками відповідача.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення в даній справі.

Стягнуто з АТ «ОГС «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, всього - 3 640,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції вказував, що позивач звернулася із вказаним позовом до суду 05 грудня 2017 року, а договір про надання правничої допомоги позивачем укладений пізніше - 10 травня 2018 року, а тому, відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат за складання позовної заяви в розмірі 2 000,00 грн, юридичну консультацію в розмірі 500,00 грн, вивчення документів та аналіз судової практики в розмірі 500,00 грн, що передували складанню позовної заяви. Інші витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 640,00 грн є документально підтвердженими та обґрунтованими, а тому підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «Полтавагаз» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2019 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2019 року залишено без змін.

Стягнуто з АТ «ОГС «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд, погодившись із рішенням суду першої інстанції, виходив із того, що рішення відповідача, оформлене протоколом від 11 жовтня 2016 року № 5, внаслідок чого здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу несанкціонованому споживачу ОСОБА_1 , а саме його пункт 2, є таким, що підлягає скасуванню, оскільки в його основу покладено акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15, який складено з порушенням норм закону, за наявності факту його підписання виключно працівниками відповідача та без надання доказів здійснення фото- та відеозйомки при його складанні.

Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що судом першої інстанції не взято до уваги, що під час складення оспорюваного акта про порушення, ОСОБА_2 був запрошений представниками Оператора ГРМ не як працівник Миргородського району газопостачання (в подальшому Миргородське управління експлуатації газорозподільної системи), а саме як депутат Миргородської міської ради, що підтверджується інформацією, зазначеною у акті, суд оцінив критично, оскільки на час складання спірного акта він все одно залишався працівником підприємства відповідача, тобто не міг вважатися незаінтересованою особою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2020 року АТ «ОГС «Полтавагаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з Октябрського районного суду м. Полтави.

У вересні 2020 року справу № 554/9800/17 передано до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті

400 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень

АТ «ОГС «Полтавагаз» зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах щодо визнання рішення засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), протиправними та скасування акта про порушення Оператора ГРМ.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що ОСОБА_2 є депутатом Миргородської міської ради Полтавської області, про що повідомлялося представником відповідача, самим ОСОБА_2 , та ця інформація міститься в загальнодоступних джерелах. При цьому 21 вересня 2016 року ОСОБА_2 був запрошений представниками Оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 , не як слюсар Миргородського району газопостачання (в подальшому Миргородське управління експлуатації газорозподільної системи), а як депутат Миргородської міської ради, що підтверджується актом про порушення від 21 вересня 2016 року № 15, поясненнями представника відповідача та показами свідків. Крім того, суд першої інстанції не надав належну оцінку показам свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Заявник вважає, що акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 було оформлено відповідно до вимог чинного на час складення акта про порушення законодавства.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення та оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що АТ «ОГС «Полтавагаз» не надало суду доказів щодо фактичного пломбування газового стояка власнику ОСОБА_1 , а отже, не було підстав щодо складання акта про порушення від 21 вересня 2016 року № 15. Крім того, ОСОБА_2 працював та працює як найманий працівник на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування АТ «ОГС «Полтавагаз», тому він не може вважатися незаінтересованою особою.

Судами попередніх інстанцій об`єктивно з`ясовані обставини справи, які підтверджені доказами, та встановлено, що ПАТ по газифікації та газопостачанню «Полтавгаз» складало акт від 21 вересня 2016 року № 15 порушуючи вимоги Кодексу ГРС, а саме: при відсутності споживача (власника) та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача), у зв`язку з чим не було пред`явлено службове посвідчення; завчасно не попереджено споживача про час і місце складання акта про порушення; не надано доказів відеозйомки щодо відмови споживача від підпису акта про порушення.

Крім того, під час судового засідання, яке проводилося в режимі відеоконференції, працівники АТ «ОГС «Полтавагаз» плутались в своїх показаннях та не могли надати відповіді на питання, які були поставлені під час судового засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно з актом від 25 травня 2015 року припинено газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з наявною заборгованістю в розмірі 18 192,60 грн (а.с. 91, т. 1).

На момент припинення газопостачання договір на надання послуг із газопостачання було укладено з ОСОБА_5 .

Згідно з договором дарування частки житлового будинку від 06 листопада 2015 року ОСОБА_5 подарував дочці, а ОСОБА_1 прийняла в дар від батька Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, т. 1).

У серпні 2015 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання з ОСОБА_5 .

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2016 року у справі № 541/2312/15-ц стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» 16 669,10 грн заборгованості за послуги з газопостачання та 243,60 грн судових витрат (а.с. 56-62, т.1).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 09 березня 2016 року рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2016 року у справі № 541/2312/15-ц, залишено без змін ( а.с. 63-66, т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 09 березня 2016 року залишено без змін ( а.с. 67-68, т.1).

26 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського районного газопостачання (далі - Миргородського РГП) щодо відновлення газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає з 15 червня 2001 року. Також, у заяві зазначено, що, відповідно до акта від 25 травня 2015 року за вказаною адресою проведено опломбування крану газового стояка, внаслідок чого припинено газопостачання.

На звернення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»надана відповідь від 25 грудня 2015 року № Р/04-1908з, що питання про відновлення газопостачання до вищезазначеного помешкання може бути вирішене після погашення заборгованості (а.с. 55, т.1).

08 квітня 2016 року Миргородським РГП ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» отримано заяву від ОСОБА_1 за підписом ОСОБА_6 (за довіреністю від 11 грудня 2015 року) про укладення договору про надання послуг з газопостачання в зв`язку із зміною власника помешкання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 143).

12 квітня 2016 року Миргородським РГП було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 , в якій повідомлено умови укладення договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем, щодо умов укладення договору з постачальником природного газу та направлено для підписання заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу ( а.с. 51-52, т.1).

В подальшому, 21 вересня 2016 року працівниками Миргородського РГП ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» виявлено несанкціоноване відновлення газоспоживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: відсутні пломбуючі засоби на крані газового стояка, кран в положенні «відкрито», про що складений акт про порушення № 15. В акті зазначеного, що порушення зафіксовано трьома працівниками, фото та відеозйомкою, та засвідчено депутатом Миргородської міської ради ОСОБА_2. (а.с. 12, 44, т. 1).

21 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , газоспоживання припинено.

11 жовтня 2016 року комісією ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» з розгляду актів про порушення було розглянуто акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 та прийнято рішення про його задоволення, оформлене протоколом № 5 ( а.с. 14-15, т. 1).

За результатами розгляду акта про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, споживачу виконано акт-розрахунок вартості необлікованого об`єму природного газу 20 191,95 куб. м за цінами закупівлі, за період із 05 листопада 2015 року до 20 вересня 2016 року в розмірі 148 296,28 грн (а.с. 48-49).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами другою-п`ятою глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням. Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

З наведених норм Закону можна зробити висновок, що в разі не підписання акта про порушення споживачем, він повинен бути підписаний крім працівників газопостачальника, однією незаінтересованою особою (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб.

Судами встановлено, що 21 вересня 2016 року працівниками Миргородського РГП ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»виявлено та зафіксовано у акті несанкціоноване відновлення газоспоживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: відсутні пломбуючи засоби на крані газового стояка, кран в положенні «відкрито», про що складений акт про порушення № 15.

Вказаний акт було підписано трьома представниками Оператора ГРМ та засвідчено депутатом Миргородської міської ради ОСОБА_2. Підпис позивача на вказаному акті відсутній.

Під час складання вказаного акта позивач не була присутня.

Згідно з довідкою ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» від 15 травня 2018 року № 15/53 ОСОБА_2 працює в Миргородському РГП ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» з 01 вересня 2011 року (наказ від 01 вересня 2011 року № 99-к) по теперішній час, як найманий працівник слюсарем газообладнання в ПАТ по газифікації та газопостачанню «Полтавагаз».

З огляду на викладене, суди дійшли правильних висновків, що ОСОБА_2 є заінтересованою особою, оскільки був працівником ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (на час складання спірного акта), а тому його підпис на акті не можна вважати таким, що вчинено незаінтересованою особою.

Окрім того, до матеріалів справи не долучено доказів, а саме фото-, відеозйомки фіксації виявлення несанкціонованого відновлення газоспоживання за адресою: АДРЕСА_1 , що є обов`язковим при не підписанні акта несанкціонованим споживачем.

За вказаних обставин акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15 є недійсним, оскільки його складено з порушенням вимог для складання актів про порушення, встановлених частинами другою-п`ятою глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС.

Попри наведені порушення, вказаний акт було розглянуто комісією ПАТ «Полтавагаз» 11 жовтня 2016 року та прийнято рішення про його задоволення.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що пункт 2 рішення комісії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», оформлений протоколом від 11 жовтня 2016 року № 5, є таким, що підлягає скасуванню, оскільки в його основу покладено акт про порушення від 21 вересня 2016 року № 15, який складено з порушенням норм Кодексу ГРС.

Доводи касаційної скарги про те, що 21 вересня 2016 року ОСОБА_2 був запрошений представниками Оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 , не як слюсар Миргородського району газопостачання, а як депутат Миргородської міської ради, що підтверджується актом про порушення від 21 вересня 2016 року № 15, поясненнями представника відповідача, та показами свідків, а також, що суд першої інстанції не надав належну оцінку показанням свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який, на думку заявника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2019 року про відшкодування судових витрат АТ «ОГС «Полтавагаз» в касаційному порядку не оскаржується, доводів стосовно розподілу судових витрат касаційна скарга не містить, тому постанова Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року в частині залишення без змін вказаного додаткового рішення Верховним Судом не переглядається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України

(в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року в частині залишення без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2019 року, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. А. Калараш

О. С. Ткачук