Справа №461/10978/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року                                                                        м.Львів

суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання зборів щодо виборів управителя житловим багатоквартирним будинком та уповноваженої особи незаконними та визнання договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком неправомочним,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року, позивач та третя особа на стороні позивача звернулись до Галицького районного суду м. Львова з вказаною позовною заявою. Свої вимоги мотивували тим, що вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . В серпні 2019 року вони дізнався, про те, що між директором ЛМКП «Айсберг» та уповноваженою особою від зазначеного будинку- ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, з посиланням на протокол зборів співвласників квартир будинку. Однак зазначають, що про такі збори їм відомо не було, тому вважають що вказаний договір був укладений без зборів співвласників квартир будинку, що порушує їх права. У зв`язку з вищевикладеним просять суд визнати загальні збори по будинку АДРЕСА_1 незаконними і неправомочними, такими, що порушили права співвласників квартир на право участі в управлінні будинку. Крім того, просять визнати відсутність належних повноважень в уповноваженої особи ОСОБА_3 , для підписання договорів від імені власників квартир будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 січня 2021 року було відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання для розгляду справи.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі №461/10978/20, та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу відповідача. Згідно відміток поштових відділень, ухвали про відкриття провадження у справі, були отримані учасниками. В розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України судова повістка на ім`я відповідача вважається доставленою.

У встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження. За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити рішення на основі поданих сторонами письмових доказів.

26 січня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів та клопотання про здійснення розгляду справи за загальними правилами із залучення співвласників будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді ОСОБА_4 від 28 січня 2021 року в задоволенні клопотань ОСОБА_1 було відмовлено.

До суду надійшло ряд клопотань про забезпечення позову, однак, дослідивши їх, встановлено, що в прохальній частині мова йде про витребування документів, та долучення до матеріалів справи. Судом було вирішено відмовити позивачу в задоволенні клопотань про витребування доказів, та здійснювати розгляд справи за наявними в матеріалах справи даними, оскільки розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, та докази, які вже були подані позивачем в своїй сукупності є достатніми для правильного вирішення справи по суті. Крім того, документи, які позивач просить витребувати - не мають відношення до предмету доказування.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України, встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає такі форми управління багатоквартирним будинком: управління багатоквартирним будинком співвласниками; управління багатоквартирним будинком за рішенням співвласників управителем; управління багатоквартирним будинком ОСББ. Тобто всі рішення щодо обслуговування будинку повинні прийматися співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно ст. 6 до ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники мають право:

1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;

2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;

3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;

5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;

6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;

7) інші права, визначені законом.

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Статтею 9 вказаного закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5)проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду.

Можливість вільного вибору форми управління власним будинком була надана співвласникам Законом України № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності з 01.07.2015 р. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 417 передбачено три форми управління багатоквартирним будинком, а саме управління:

1) співвласниками, якими вважаються власники квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 417);

2) управителем, зокрема, фізичною особою – підприємцем або юридичною особою – суб`єктом підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримування та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 417);

3)об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

        Отже, актами цивільного законодавства України передбачено виключне право співвласників багатоквартирного будинку визначати управителя для свого будинку. При цьому, наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203, затверджено зразок протоколу зборів співвласників будинку.

Як вбачається з наданої позивачем копії протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, було здійснено ряд порушень, які полягають в наступному:

-в протоколі вказано, що пропозиція яка ставиться на голосування щодо питання порядку денного - ЛМКП «Айсберг» - та не зазначено, що здійснюється голосування за обрання уповноваженої особи співвласників для представлення їх інтересів в органах державної влади, інших установах та організаціях, комунальних і приватних підприємствах, для забезпечення належного та якісного утримання і експлуатації спільного сумісного майна багатоквартирного будинку, в межах чинного законодавства, а також на подання протоколу на зберігання у відповідний орган місцевого самоврядування;

-в кінці протоколу в графі «Рішення» не зазначено, яке саме рішення було прийнято на зборах співвласників багатоквартирного будинку;

-в графі «додаток» не заповнено кількість листків письмового опитування, що заповнені відповідно до вимог абзацу 4 ч. 8 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку»;

-в протоколі обов`язково зазначається інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника), однак така інформація в протоколі відсутня;

-повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду - чого зроблено не було.

Отже, суд вважає, що збори співвласників багатоквартирного будинку проведені з істотним порушенням положень законодавства, а протокол складається з численних порушень - що тягне за собою його незаконність. При цьому, внаслідок визнання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, договір який був укладений ОСОБА_3 від імені співвласників багатоквартирного будинку з ЛМКП «Айсберг» є також незаконним.

Крім того, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач по справі не скористався принципом диспозитивності, який передбачає, що сторони в процесі вільно розпоряджаються своїми матеріальними і процесуальними правами, та не подав до суду відзиву/заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 , яка б спростувала його позицію.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення, оскільки визнання відсутності належних повноважень у ОСОБА_3 для підписання договорів від імені власників квартир будинку АДРЕСА_1 не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 638, 131, 279, 178, 275 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання зборів щодо виборів управителя житловим багатоквартирним будинком та уповноваженої особи незаконними, - задовільнити частково.

Рішення прийняте на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 та договір про надання послуг управління багатоквартирним будинком що укладений між ОСОБА_5 - директором ЛМКП «Айсберг» та ОСОБА_3 -визнати незаконними.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.Д. Фролова