1-кп/243/521/2021

243/2202/21

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2021 року                                                        м. Слов`янськ

Судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в складі:

головуючого судді                                Воронкова Д.В.

суддів                                                Ільяшевич О.В.

                                               Хаустової Т.А.

               при секретарі                                        Бочарової М.П.

               за участю прокурора                                Костенко М.П.

               захисників                                        Камак Р.В.

                                                               Філіппова О.В.

               обвинуваченого                                 ОСОБА_1

       розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 17 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12020050510002060 від 06.12.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ., раніше судимого;

27.11.2007 року Слов`янським міськрайонним судом за ч.1 ст.115, ст.71 КК України, до порання у вигляді позбавлення волі на строк 14 років;

21.05.2009 Микитівським районним судом м. Горлівка за ч.1 ст.71, ст.391 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років;

15.04.2010 Микитівським районним судом м. Горлівка за ч.2 ст.342, ч.1 ст.345, ч.2 ст.345, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 13 років;

24.09.2018 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.71, ст.391 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,

за ч.2 ст. 15, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановила:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу та свідків.

Особи, що беруть участь по справі, проти позиції прокурора не заперечували.

Судова колегія вважає, що вказане кримінальне провадження підсудне Слов`янському міськрайонному суду Донецької області. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , на обґрунтування вимог зазначивши, що останній обвинувачуються у вчиненні замаху на особливо тяжке кримінальне правопорушення, максимальне покарання за яке передбачено у вигляді довічного позбавленні волі. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказав на наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, на можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відомості про особу обвинуваченого свідчать про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат Філіппова О.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його зайво суворим, необґрунтованим та вказав на наявність підстав для обрання у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором помилково вказано на наявність ризиків та не надано достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості підозри.

Адвокат Камак Р.В. підтримала позицію адвоката Філіппова О.В. вказала на наявність підстав для обрання у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь по справі, дослідивши надані матеріали, судова колегія приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Зобов`язання брати до уваги «різновид» і «спосіб імплементації» згаданого заходу дозволяє Суду враховувати особливий контекст і обставини, притаманні іншим обмеженням, ніж класичне ув`язнення в тюремній камері. Важливим фактором, який слід брати до уваги, є контекст, в якому цей захід застосовується, оскільки в сучасному суспільстві нерідко трапляються ситуації, коли громадськість може бути покликана змиритись з обмеженнями свободи пересування або особистої свободи задля загального блага (Nada проти Швейцарії, § 226; Austin і Інші проти Сполученого Королівства. Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об`єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб`єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Суд зазначає, що суспільний інтерес у справі полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Вирішуючи заявлене клопотання, судова колегія звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, максимальне покарання за яке передбачено у вигляді довічного позбавлення волі. Данні про особу обвинуваченого свідчать про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, оскільки останній раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення вбивства, не працевлаштований у шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має. На теперішній час наявні ризики переховування обвинувачених від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

До того ж, згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого в кримінальному провадженні. 

У разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про доцільність обрання у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судова колегія, на підставі ч.4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначити обвинуваченим розмір застави.

За результатами підготовчого судового засідання суд вважає, що кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду. Судом визначено дату та місце проведення відкритого судового засідання, з`ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.03.2021 року об 09-00 год. у приміщенні Слов`янського міськрайонного суду за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2.

Викликати в судове засідання прокурора, потерпілого, свідків, захисників та обвинуваченого.

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.13 ч. 2 ст. 115 КК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державні установі «Бахмутській УВП № 6» УДПтСУ в Донецькій області на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, до 02.05.2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Філіппова О.В. про зміну запобіжного заходу, обраного у відношенні ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

Підстав для визначення застави обвинуваченому не вбачається.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду, обвинуваченим протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду, в той же строк з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2021 року.

               Головуючий                                                        Д.В. Воронков

               Судді                                                                О.В.Ільяшевич

                                                                               Т.А.Хаустова