КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 2а-1088/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2010 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Варакіної Н.Б.
при секретарі Степановій Л.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти Буришина Ростислава Федоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 14 березня 2010 року
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Кіровоградської роти ДПС Буришина Р.Ф. про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 14 березня 2010 року. Вважає постанову незаконною, оскільки правил дорожнього руху не порушував.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав. Суду пояснив, що 14 березня 2009 року о 10.30 год. ранку рухався на автомобілі ДЕО № НОМЕР_1, по автодорозі Олександрівка-Кіровоград де був зупинений інспектором ДАІ, з приводу перевищення швидкості в населеному пункті до 86 км/год. Інспектор склав протокол та постанову, які не вручив. Зазначив, що швидкість автомобіля становила приблизно 50 км/год, оскільки він тільки розпочав рух, в автомобілі знаходились 4 пасажири та багаж. Про постанову дізнався з повідомлення ВДВС Компаніївського РУЮ, після відкриття виконавчого провадження.
Відповідач в судове засіданні не з’явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, письмових заперечень проти позову не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що постанова позивачем отримана після закінчення строку на її оскарження, і на застосування наслідків пропущення строків звернення до суду не наполягає відповідач, суд, відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України не застосовує наслідки його пропущення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 березня 2010 року інспектором ДПС м. Кіровограда Буришеним Р.Ф. складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення п. 12.4 ПДР України, а саме за те, що він на автомобілі ДЕО д/н НОМЕР_1, рухався по автодорозі Олександрівка-Кіровоград в с. Івангород зі швидкістю 86 км/год, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Того ж дня, інспектором Буришеним Р.Ф. винесена постанова відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає, в тому числі і за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Пунктом 12.4. ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що швидкість його автомобіля становила не більше 50 км/год, оскільки він тільки почав рух, в автомобілі було 4 пасажири та вантаж і автомобіль за своїми технічними характеристиками не міг розвинуті таку швидкість при такому навантаженні.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що швидкість руху автомобіля позивача вимірювалась приладом «Візир».
В судовому засіданні досліджувались 2 фотознімки, зроблені зазначеним приладом. На фотознімку № 1 неможливо визначити дату та час його створення, прив’язку до місцевості та ідентифікувати чи є зображений на ньому автомобіль, автомобілем позивача, швидкість автомобіля становить 086 км/год.
На фотознімку № 2 також неможливо визначити дату та час його створення, прив’язку до місцевості, але на ньому зображені передня частина та державний номерний знак автомобіля позивача, та визначена швидкість – 057 км/год.
Фотознімок № 2 підтверджує пояснення позивача про те, що його автомобіль рухався зі швидкість, яка не перевищувала 60 км/год.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Нормою ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб’єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи позивача. Відповідачі в судове засідання не з’явились, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких інспектор ДАІ дійшов висновку про винність в скоєнні адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог адміністративного позову та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14 березня 2010 року, про накладення штрафу на позивача, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі ПДР України, керуючись ст.ст. 99, 100, 161-163, КАС України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти Буришина Ростислава Федоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 14 березня 2010 року – задовольнити.
Визнати протиправним рішення інспектора Буришина Ростислава Федоровича щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення серії ВА № 104749 14 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Скасувати постанову серії ВА № 104749 від 14 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесену інспектором ДПС Кіровоградської роти Буришиним Ростиславом Федоровичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення у повному обсязі, а саме з 26 квітня 2010 року, з подальшою подачею скарги протягом 20 днів або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Компаніївського
районного суду
Кіровоградської області підпис Н.Б. Варакіна
Постанова набрала законної сили та підлягає виконанню з 02.05.2010 року
З оригіналом згідно:
Суддя Компаніївського
районного суду
Кіровоградської області Н.Б. Варакіна