Справа №2-43/2010                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року,               Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

в складі:     головуючого-судді         Пода О.М.

при секретарі                   Андрусенко А.Л.

з участю:     представника позивача     ОСОБА_1

 розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в м. Жовті Води  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з третьою особою Державною іпотечною установою про захист прав споживачів, -  

В с т а н о в и в :

Позивач 20 серпня 2009 року звернувся до суду і вточнивши свої позовні вимоги 15 січня 2010 року просить суд визнати недійсною односторонню зміну умов договору про іпотечний кредит №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, укладеного між позивачем та закритим  акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк») правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПиватБанк»), щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 15% річних до 25,08% на рік з 22 липня 2008 року; визнати недійсною односторонню зміну умов договору про іпотечний кредит №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 25,08% річних до 30,00% на рік з 01 лютого 2009 року; зобов’язати ПАТ КБ «ПиватБанк» провести перерахунок платежів за кредитним договором №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року відповідно до основної відсоткової ставки 15% на рік та зарахувати дані кошти в рахунок погашення тіла кредиту; зобов’язати ПАТ КБ «ПиватБанк» виконувати кредитний договір №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року на умовах які діяли на момент його укладання та стягнути судові витрати.

      Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 лютого 2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про іпотечний кредит №DNJ0GІ0000003503 . За вказаним договором йому було надано кредит у розмірі 100000 грн. 00 коп. з кінцевою датою повернення – 18 лютого 2013 року. На забезпечення вказаного договору також було укладено договір поруки №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, де поручителем виступила ОСОБА_3.

    26 червня 2008 року позивач отримав лист з банку про односторонню зміну умов договору іпотечного кредиту і його повідомлено про збільшення розміру відсоткової ставки з 18 серпня 2008 року де процентна ставка за договором складатиме 2,09% у місяць. 25 грудня 2008 року іншим листом позивача повідомлено про повторну зміну відсоткової ставки за кредитом з 01 лютого 2008 року в односторонньому порядку банк змінив розмір відсоткової ставки в сторону збільшення  до 30,00% річних на місяць.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі і просить їх задовольнити.

    В судовому засіданні представник відповідача часті не брав, але в письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності та про невизнання позиву у повному обсязі (а.с. 79).    

    В судовому засіданні представник Державної іпотечної установи (далі ДІУ) участі не приймав, керівництво направило лист про розгляд справи у відсутності Державної іпотечної установи та повідомили, що ДІУ не є і не була раніше стороною у Договорі, не набувала прав вимоги за ним, а також прямо чи опосередковано не пов’язана із виконанням сторонами умов Договору (а.с. 75-76).

Судом, з урахуванням думки представника позивача,  прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача, представника ДІУ, з постановкою рішення на підставі наданих доказів.

    Згідно п. 1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» від 09 жовтня 2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов’язань закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

     Судовим розглядом справи встановлено, що 18 лютого 2008 року між відповідачем з одного боку (банком) та позивачем укладено договір про іпотечний кредит, за умовами якого позивач зобов’язується повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 100000 грн. 00 коп. в термін до 18 лютого 2013 року на умовах, зазначених у Договорі про іпотечний кредит; сплатити іпотекодержателю відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних, у строки та на умовах, визначених у Договорі…(а.с. 6-9).

    За п. 1.1 Договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з Договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення…, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі – предмет іпотеки) (а.с. 6).

    У заключних положеннях договору міститься, що цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін, зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення (п. 8.2), будь-які повідомлення, які направляються позичальнику в рамках цього договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу позичальника, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього договору (п. 8.3) (а.с. 8).

    Вказаний договір підписано з боку іпотекодержателя ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності та іпотекодавцем ОСОБА_2

    Мови чи підпису в договору іншої особи не має і ДІУ такою стороною не вказана (а.с. 6-9).

    18 лютого 2008 року укладено договір поруки, де поручителем за зобов’язанням позивача перед банківською установою виступила ОСОБА_3 (а.с. 10-11).

    26 червня 2008 року за №20.1.3.2/6-8140 голова правління «ПриватБанку» повідомив позивача про зміну процентної ставки за кредитним договором починаючи з 18 серпня 2008 року процентна ставка за Договором про іпотечний кредит від 18 лютого 2008 року в сторону збільшення, а саме 2,09% у місяць та запропоновано письмово повідомити про свою незгоду із зміною ставкою Жовтоводське філії банку (а.с. 12).

    В своєму листі банк посилається на те, що згідно вимог законодавства і п. 8.9 Договору про іпотечний кредит, банк вимушений змінити процентну ставку за договором (а.с. 12).

    При дослідженні копії іпотечного договору №DNJ0GІ0000003503 п. 8.9, на який посилається банк, як на підставу зміни процентної ставки – не має (а.с. 9).

    Тобто не зрозуміло з яких підстав банк посилається на пункт, якого в Договорі взагалі не має.  

    Розглядаючи спір слід зупинитись на виясненні питань, щодо умов договору про іпотечний кредит, що врегульовують підстави чи умови нового розміру відсоткової ставки за користування кредитом та на те, що посилається відповідач в своєму листі, як на обґрунтування свого права на збільшення розміру відсоткової ставки.    

    Так в повідомленні від 26 червня 2008 року Банк посилається на те, що у ДІУ не має можливості викуповувати кредити у Банку та фактично не виконує свої зобов’язання по співпраці з Банком.

    Відмова ДІУ рефінансувати іпотечний кредит, виданий Банком у порядку вимог і стандартів ДІУ, приводить до виникнення збитків з боку Банку, пов’язаних з тим, що такі кредити оформлялися на пільгових умовах і надалі Банку не були компенсовані (а.с. 12).

    Назване вище повністю протиричіть поясненню ДІУ та бездоказово по наявності збитків з сторони відповідача, тому такі доводи відповідача по листу від 26 червня 2008 року суд відхиляє.

В листі від 25 грудня 2008 року за №20.1.3.2/6-34034 голова правління банку повідомив повторно позивача про підвищення відсоткової ставки за Договором від 18 лютого 2008 року до 30,00% на рік (а.с. 13).

    В даному листі в обґрунтування підвищення відсоткової ставки зазначається, що відповідно до умов укладеного Договору та у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладання цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

В договорі №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року взагалі не йдеться про зміну відсоткової ставки з підстав, на які посилається банк у своєму листі.

Одночасно договір має чіткий пункт на підставі якого можливо змінити або доповнити його (а.с. 8).

Як вказано в п. 8.2 договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін, зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення (а.с. 8).

    За таких протиріч видно, що Банк повинен був викласти зміни в окремому додатковому договорі і які набрали б чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками Сторін з подальшим нотаріальним посвідченням, а не в листі в односторонньому порядку, як було зроблено в даному випадку.

    По справі очевидно, що відповідачем були зроблені зміни на підвищення відсоткової ставки з підстав та на умовах пункту, яких в договорі №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року взагалі не вказано.

    Листи банківської установи від 26 червня 2008 року (а.с. 12) та 25 грудня 2008 року (а.с. 13) такими, що відповідають п. 8.2 договору №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, про зміну вказаного договору,  визнати не можливо.

    Текст Договору свідчить, що той укладений тільки між позивачем та відповідачем. По п. 8.1. розділу 8 цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов’язань Сторін за цим Договором.

В ч. 1 ст. 651 ЦК України вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Стосовно дотримання сторонами умов названих вище договорів то за ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Позивач свої обов’язки виконувала добросовісно, а саме вчасно сплачував щомісячні платежі  і заперечень проти цього відповідачем не надано.

    З врахуванням названого слід зупинитися не тільки на названих вище статтях ЦК України, але і інших законодавчих актах, що мають відношення до справи, та проаналізувати їх з наданими до справи доказами.

    Клієнт банку, це будь-яка фізична особа, що користується послугами банку (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

    Частини 2, 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначають, що банк зобов’язаний додати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнту банку.

    Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати їх розмір за договорами банківського вкладу…

    Однак ч. 2 набула сили після 12 грудня 2008 року після виникнення спірних відносин.

    Випадок з позивачем станом на 26 червня 2008 року на час направлення листа Банку своєму клієнту, якому в свій час було надано послугу, підпадає і під дію ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» за якою в ч. 1 встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем і споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере на себе зобов’язання надати їх споживачу для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

    За ч. 4 у договору про надання споживчого кредиту зазначається: сума кредиту…

    У договору про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або у інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом 7 календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-як зміна відсоткової ставки є недійсною.

    Відповідач навів  в листах повідомленнях підстави для збільшення відсоткової ставки за користування кредиту та послався на пункти договору, які не були взагалі вписані в договір №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року. Посилання на ДІУ, яка начебто не виконує свої зобов’язання за договором про співпрацю та на зміну курсу і інші зміни не підтверджено доказами з боку відповідача, також банком не було надано доказів в підтвердження співпраці Банку з ДІУ та доказів про зміни кон’юнктури ринку грошових ресурсів України.

    Як вихідне підлягає задоволенню і вимога позивача щодо покладення обов’язку на ПАТ КБ «ПриватБанк» стосовно проведення перерахункк платежів за кредитним договором №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року відповідно до основної відсоткової ставки 15% на рік та зарахувати дані кошти в рахунок погашення тіла кредиту.

Стосовно вимоги позивача про зобов’язання ПАТ КБ «ПриватБанк» виконувати іпотечний  договір №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року на умовах які діяли на момент його укладання, суд прийшов до висновку, що дана вимога витікає з двох попередніх і є не третьою вимогою, а лише іншою трактовкою двох попередніх  задоволених вимог позивача і тому, суд вважає, що окремому задоволенню дана вимога не підлягає. Назване не є підставою для часткового задоволення позову.

Стаття 88 ЦПК України встановила, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Також підлягає стягнення з відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України і судовий збір на користь держави в сумі 08 грн. 50 коп.

    Керуючись вище приведеними нормами закону та ст.ст.10-11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2  до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з третьою особою Державною іпотечною установою про захист прав споживачів задовольнити.

    Визнати недійсною односторонню зміну умов договору іпотечного кредиту №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 15% до 25,08% на рік з 22 липня 2008 року.

Визнати недійсною односторонню зміну умов договору іпотечного кредиту №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 25,08% до 30,00% на рік з 01 лютого 2009 року.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» провести перерахунок платежів за кредитним договором №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року відповідно до основної відсоткової ставки 15% на рік та зарахувати дані кошти в рахунок погашення тіла кредиту.

    Стягнути з публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2  сплачені судові витрати в розмірі 420 грн.  00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Жовтоводського міського суду протягом 10 днів, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і 20 днів, з дня подачі такої заяви, апеляційної скарги.

    Суддя

Справа №2-43/2010      К О П І Я.            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року,                                  Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

в складі:     головуючого-судді         Пода О.М.

при секретарі                   Андрусенко А.Л.

з участю:     представника позивача     ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в м. Жовті Води  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з третьою особою Державною іпотечною установою про захист прав споживачів, -

В с т а н о в и в :

Позивач 20 серпня 2009 року звернувся до суду і вточнивши свої позовні вимоги 15 січня 2010 року просить суд визнати недійсною односторонню зміну умов договору про іпотечний кредит №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, укладеного між позивачем та закритим  акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк») правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПиватБанк»), щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 15% річних до 25,08% на рік з 22 липня 2008 року; визнати недійсною односторонню зміну умов договору про іпотечний кредит №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 25,08% річних до 30,00% на рік з 01 лютого 2009 року; зобов’язати ПАТ КБ «ПиватБанк» провести перерахунок платежів за кредитним договором №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року відповідно до основної відсоткової ставки 15% на рік та зарахувати дані кошти в рахунок погашення тіла кредиту; зобов’язати ПАТ КБ «ПиватБанк» виконувати кредитний договір №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року на умовах які діяли на момент його укладання та стягнути судові витрати.

    Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 лютого 2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про іпотечний кредит №DNJ0GІ0000003503 . За вказаним договором йому було надано кредит у розмірі 100000 грн. 00 коп. з кінцевою датою повернення – 18 лютого 2013 року. На забезпечення вказаного договору також було укладено договір поруки №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, де поручителем виступила ОСОБА_3.

    26 червня 2008 року позивач отримав лист з банку про односторонню зміну умов договору іпотечного кредиту і його повідомлено про збільшення розміру відсоткової ставки з 18 серпня 2008 року де процентна ставка за договором складатиме 2,09% у місяць. 25 грудня 2008 року іншим листом позивача повідомлено про повторну зміну відсоткової ставки за кредитом з 01 лютого 2008 року в односторонньому порядку банк змінив розмір відсоткової ставки в сторону збільшення  до 30,00% річних на місяць.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі і просить їх задовольнити.

    В судовому засіданні представник відповідача часті не брав, але в письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності та про невизнання позиву у повному обсязі (а.с. 79).    

    В судовому засіданні представник Державної іпотечної установи (далі ДІУ) участі не приймав, керівництво направило лист про розгляд справи у відсутності Державної іпотечної установи та повідомили, що ДІУ не є і не була раніше стороною у Договорі, не набувала прав вимоги за ним, а також прямо чи опосередковано не пов’язана із виконанням сторонами умов Договору (а.с. 75-76).

Судом, з урахуванням думки представника позивача,  прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача, представника ДІУ, з постановкою рішення на підставі наданих доказів.

    Згідно п. 1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» від 09 жовтня 2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов’язань закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

     Судовим розглядом справи встановлено, що 18 лютого 2008 року між відповідачем з одного боку (банком) та позивачем укладено договір про іпотечний кредит, за умовами якого позивач зобов’язується повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 100000 грн. 00 коп. в термін до 18 лютого 2013 року на умовах, зазначених у Договорі про іпотечний кредит; сплатити іпотекодержателю відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних, у строки та на умовах, визначених у Договорі…(а.с. 6-9).

    За п. 1.1 Договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з Договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення…, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі – предмет іпотеки) (а.с. 6).

    У заключних положеннях договору міститься, що цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін, зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення (п. 8.2), будь-які повідомлення, які направляються позичальнику в рамках цього договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу позичальника, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього договору (п. 8.3) (а.с. 8).

    Вказаний договір підписано з боку іпотекодержателя ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності та іпотекодавцем ОСОБА_2

    Мови чи підпису в договору іншої особи не має і ДІУ такою стороною не вказана (а.с. 6-9).

    18 лютого 2008 року укладено договір поруки, де поручителем за зобов’язанням позивача перед банківською установою виступила ОСОБА_3 (а.с. 10-11).

    26 червня 2008 року за №20.1.3.2/6-8140 голова правління «ПриватБанку» повідомив позивача про зміну процентної ставки за кредитним договором починаючи з 18 серпня 2008 року процентна ставка за Договором про іпотечний кредит від 18 лютого 2008 року в сторону збільшення, а саме 2,09% у місяць та запропоновано письмово повідомити про свою незгоду із зміною ставкою Жовтоводське філії банку (а.с. 12).

    В своєму листі банк посилається на те, що згідно вимог законодавства і п. 8.9 Договору про іпотечний кредит, банк вимушений змінити процентну ставку за договором (а.с. 12).

    При дослідженні копії іпотечного договору №DNJ0GІ0000003503 п. 8.9, на який посилається банк, як на підставу зміни процентної ставки – не має (а.с. 9).

    Тобто не зрозуміло з яких підстав банк посилається на пункт, якого в Договорі взагалі не має.  

    Розглядаючи спір слід зупинитись на виясненні питань, щодо умов договору про іпотечний кредит, що врегульовують підстави чи умови нового розміру відсоткової ставки за користування кредитом та на те, що посилається відповідач в своєму листі, як на обґрунтування свого права на збільшення розміру відсоткової ставки.    

    Так в повідомленні від 26 червня 2008 року Банк посилається на те, що у ДІУ не має можливості викуповувати кредити у Банку та фактично не виконує свої зобов’язання по співпраці з Банком.

    Відмова ДІУ рефінансувати іпотечний кредит, виданий Банком у порядку вимог і стандартів ДІУ, приводить до виникнення збитків з боку Банку, пов’язаних з тим, що такі кредити оформлялися на пільгових умовах і надалі Банку не були компенсовані (а.с. 12).

    Назване вище повністю протиричіть поясненню ДІУ та бездоказово по наявності збитків з сторони відповідача, тому такі доводи відповідача по листу від 26 червня 2008 року суд відхиляє.

В листі від 25 грудня 2008 року за №20.1.3.2/6-34034 голова правління банку повідомив повторно позивача про підвищення відсоткової ставки за Договором від 18 лютого 2008 року до 30,00% на рік (а.с. 13).

    В даному листі в обґрунтування підвищення відсоткової ставки зазначається, що відповідно до умов укладеного Договору та у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладання цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

В договорі №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року взагалі не йдеться про зміну відсоткової ставки з підстав, на які посилається банк у своєму листі.

Одночасно договір має чіткий пункт на підставі якого можливо змінити або доповнити його (а.с. 8).

Як вказано в п. 8.2 договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін, зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення (а.с. 8).

    За таких протиріч видно, що Банк повинен був викласти зміни в окремому додатковому договорі і які набрали б чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками Сторін з подальшим нотаріальним посвідченням, а не в листі в односторонньому порядку, як було зроблено в даному випадку.

    По справі очевидно, що відповідачем були зроблені зміни на підвищення відсоткової ставки з підстав та на умовах пункту, яких в договорі №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року взагалі не вказано.

    Листи банківської установи від 26 червня 2008 року (а.с. 12) та 25 грудня 2008 року (а.с. 13) такими, що відповідають п. 8.2 договору №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року, про зміну вказаного договору,  визнати не можливо.

    Текст Договору свідчить, що той укладений тільки між позивачем та відповідачем. По п. 8.1. розділу 8 цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов’язань Сторін за цим Договором.

В ч. 1 ст. 651 ЦК України вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Стосовно дотримання сторонами умов названих вище договорів то за ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Позивач свої обов’язки виконувала добросовісно, а саме вчасно сплачував щомісячні платежі  і заперечень проти цього відповідачем не надано.

    З врахуванням названого слід зупинитися не тільки на названих вище статтях ЦК України, але і інших законодавчих актах, що мають відношення до справи, та проаналізувати їх з наданими до справи доказами.

    Клієнт банку, це будь-яка фізична особа, що користується послугами банку (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

    Частини 2, 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначають, що банк зобов’язаний додати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнту банку.

    Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати їх розмір за договорами банківського вкладу…

    Однак ч. 2 набула сили після 12 грудня 2008 року після виникнення спірних відносин.

    Випадок з позивачем станом на 26 червня 2008 року на час направлення листа Банку своєму клієнту, якому в свій час було надано послугу, підпадає і під дію ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» за якою в ч. 1 встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем і споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере на себе зобов’язання надати їх споживачу для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

    За ч. 4 у договору про надання споживчого кредиту зазначається: сума кредиту…

    У договору про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або у інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом 7 календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-як зміна відсоткової ставки є недійсною.

    Відповідач навів  в листах повідомленнях підстави для збільшення відсоткової ставки за користування кредиту та послався на пункти договору, які не були взагалі вписані в договір №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року. Посилання на ДІУ, яка начебто не виконує свої зобов’язання за договором про співпрацю та на зміну курсу і інші зміни не підтверджено доказами з боку відповідача, також банком не було надано доказів в підтвердження співпраці Банку з ДІУ та доказів про зміни кон’юнктури ринку грошових ресурсів України.

    Як вихідне підлягає задоволенню і вимога позивача щодо покладення обов’язку на ПАТ КБ «ПриватБанк» стосовно проведення перерахункк платежів за кредитним договором №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року відповідно до основної відсоткової ставки 15% на рік та зарахувати дані кошти в рахунок погашення тіла кредиту.

Стосовно вимоги позивача про зобов’язання ПАТ КБ «ПриватБанк» виконувати іпотечний  договір №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року на умовах які діяли на момент його укладання, суд прийшов до висновку, що дана вимога витікає з двох попередніх і є не третьою вимогою, а лише іншою трактовкою двох попередніх  задоволених вимог позивача і тому, суд вважає, що окремому задоволенню дана вимога не підлягає. Назване не є підставою для часткового задоволення позову.

Стаття 88 ЦПК України встановила, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Також підлягає стягнення з відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України і судовий збір на користь держави в сумі 08 грн. 50 коп.

    Керуючись вище приведеними нормами закону та ст.ст.10-11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2  до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з третьою особою Державною іпотечною установою про захист прав споживачів задовольнити.

    Визнати недійсною односторонню зміну умов договору іпотечного кредиту №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 15% до 25,08% на рік з 22 липня 2008 року.

Визнати недійсною односторонню зміну умов договору іпотечного кредиту №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 25,08% до 30,00% на рік з 01 лютого 2009 року.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» провести перерахунок платежів за кредитним договором №DNJ0GІ0000003503  від 18 лютого 2008 року відповідно до основної відсоткової ставки 15% на рік та зарахувати дані кошти в рахунок погашення тіла кредиту.

    Стягнути з публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2  сплачені судові витрати в розмірі 420 грн.  00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Жовтоводського міського суду протягом 10 днів, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і 20 днів, з дня подачі такої заяви, апеляційної скарги.

    Суддя: підпис