ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2021 Справа № 920/752/17

 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Котельницької В.Л., суддів: Яковенко В.В., Жерьобкіної Є.А. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/752/17

за позовом:          Приватного підприємства “Карла Маркса-2”, с. Мінакове  Путивльського району Сумської області

до відповідача:          Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1 , с. В`язенка Путивльського району Сумської області

про поновлення договору оренди,

за участю представників сторін:

від позивача:           Кулик М.І.,

від відповідача:           Звоновський Р А.,

від третьої особи: не прибув.

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

У серпні 2017 року Приватне підприємство "Карла Маркса-2" (далі – ПП "Карла Маркса-2") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просило суд визнати поновленим на тих самих умовах на наступні 7 (сім) років строком до 01.04.2024 договір оренди землі, а саме – договір б/н від 24.03.2010 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0023 площею 12,9556 га.

26.09.2017 ПП "Карла Маркса-2" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог (що надійшла до суду 27.09.2017), в якій позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений  24.03.2010 року  (зареєстровано за №1127246859238 від 01.04.2010, внесено до Державного  реєстру  речових прав  на нерухоме майно 19.12.2016 за № 18200019) вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк 7 років на тих самих умовах у редакції, наведеній позивачем у заяві про уточнення позову.

У рішенні Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 у даній справі (суддя Левченко П.І.) суд зазначив, що заява про уточнення позовних вимог від 27.09.2017 подана з порушенням положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд не прийняв до розгляду зазначену заяву та розглянув позовні вимоги у первісній редакцій, відмовивши у їх задоволенні за необґрунтованістю.

Зазначене судове рішення залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 у справі № 920/752/17.

Постановою Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 920/752/17 рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 15.01.2019 суд призначив підготовче засідання у даній справі на 21.02.2019.

18.02.2019 позивачем були подані письмові пояснення з урахуванням позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.11.2018 у справі №   920/752/17.

21.03.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою суду від 02.05.2019 призначено підготовче судове засідання у даній справі та постановлено про здійснення подальшого розгляду справи колегіально у складі трьох суддів.

В судовому засіданні від 19.06.2019 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвали, якою прийнято до розгляду заяву позивача (вх №8399 від 27.09.2017) про уточнення позовних вимог.

01.08.2019 відповідачем подані додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.09.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 08.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

07.11.2019 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 подане клопотання, в якому останній повідомив, що копію позовної заяви з доданими документами отримав, проти задоволення позову не заперечує та просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 07.11.2019 провадження у справі № 920/752/17 було зупинено до закінчення перегляду  Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 у подібних правовідносинах.

17.11.2020 до суду надійшло клопотання ПП “Карла Маркса-2” про поновлення провадження у справі № 920/752/17.

30.11.2020 згідно з розпорядження керівника апарату Господарського суду Сумської області, у зв`язку з відпусткою судді – члена колегії Резніченко О.Ю., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів у справі № 920/752/17: головуючий суддя – Котельницька В.Л., судді – Яковенко В.В. та Жерьобкіна Є.А.

Ухвалою суду від 30.11.2020 поновлено провадження у справі № 920/752/17 та в т.ч. керуючись ст 32 ГПК України, а саме  частиною 14 якої передбачено про повторне проведення підготовчого засідання у разі зміни складу суду на стадії  розгляду справи по суті, суд призначив підготовче засідання на 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 23.02.2021.

У судовому засіданні від 23.02.2021 судом розпочато розгляд справи по суті.

У вступному слові позивач позовні вимоги підтримав з врахуванням поданої ним заяви про зміну предмету позову (вх № 8399 від 27.09.2017), просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував, в позові просив відмовити та не підтримав подане раніше клопотання про закриття провадження у справі.  

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

24.03.2010 між Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області (орендодавець) та Приватним підприємством “Карла Маркса-2” (орендар) було укладено договір оренди землі державної власності сільського господарського призначення №б/н на земельну ділянку кадастровий номер 5923882300:09:001:0023 площею 12,9556 га, який зареєстровано у Путивльському відділі Сумської  регіональної філії ДПЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2010 за №041063300536.

Відповідно до умов даного договору, Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області було надано в оренду, а позивачем було прийнято в строкове платне користування земельну ділянки для сільськогосподарського призначення із земель запасу, загальною площею 12,9556 га, що знаходяться на території В`язенської сільської ради.

Пунктом 5 договору сторони встановили грошову оцінку земельної ділянки 97573,59 грн.

Згідно п.8 договору, його укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто, термін дії вказаного договору встановлено до 01.04.2017.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3024,78 грн. (щорічно, що становить 3,1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 договору).

Земельна ділянка площею 12,9556 га була передана позивачеві за актом приймання-передачі земельної ділянки, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, як це передбачено  пунктом 20 договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2016 № 76570067 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності  на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.07.2017 № 92473685 за позивачем 19.12.2016 зареєстровано право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5923882300:09:001:0023 площею 12,9556 га.

Законом України №5245-VI від 06.09.2012 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 “Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру” до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6 від 03.03.2015 “Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області” повноваження Головного управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, з 03.03.2015 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України  наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

З метою попередження орендодавця про наміри продовжити дію договору оренди землі відповідно до вимог договору та Закону України “Про оренду землі”, позивач на виконання вимог пункту 8 договору звернувся у січні 2017 року з листом-повідомленням №65 від 31.01.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання згоди на пролонгацію спірного договору оренди землі з проектом додаткової угоди до договору.

Вказаний лист отриманий Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області 17.02.2017, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції (вхідний реєстраційний №3205) (т. 1 ар.с. 23).

16.03.2017 відповідачем був підготовлений лист-повідомлення про прийняте рішення №28-18-0.6-3924/2-17, в якому Головне управління Держгеокадастру висловило свої заперечення щодо поновлення спірного договору оренди землі від 24.03.2010 з тих підстав, що серед поданих орендарем до розгляду документів, в тому числі, відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної форми власності.

Докази надсилання позивачу вказаного листа відповідачем до матеріалів  справи не надані.

Проте, на листі відповідача від 16.03.2017 №28-18-0.6-3918/2-17 міститься  проставлена вручну відмітка уповноваженої особи підприємства позивача та підпис цієї особи про отримання вказаного листа Приватним підприємством “Карла Маркса-2” саме 29.03.2017 за вхідним номером №20.

Інших даних щодо надсилання цього листа відповідачем та його отримання позивачем матеріали справи не містять.

В обґрунтування неможливості подати Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної форми власності, позивачем надано лист ТОВ «Кролевець-Земсервіс» від 14.08.2017 №132. Також, на підтвердження зазначеного, надано рішення Путивльської районної ради Сумської області, яке прийняте лише  30.08.2017, та пунктом 1 якого затверджено позивачу технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення державної власності  (рілля)  загальною площею 342,7911 га ріллі, що перебувають в оренді  ПП «Карла Маркса-2» (код КВЦПЗ – 01.01.) розташованої за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області в сумі 5348271,46 грн.

Позивач зазначає, що в подальшому сторони не вчиняли жодних інших дій щодо поновлення договору оренди, і після закінчення дії договору  Приватне підприємство “Карла Маркса-2” продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою відповідно до умов укладеного договору оренди, сплачуючи відповідну орендну плату.

Зазначене підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями про сплату орендної плати з березня 2017 року по червень 2017 року, а саме:  платіжне доручення від 27.04.2017 № 16510263 в сумі 82315,70 грн. (орендна плата за березень 2017 року), платіжне доручення від 26.05.2017 №16510657 в сумі 81736,70 грн. (орендна плата за квітень 2017 року), платіжне доручення від 23.06.2017 №16511001 в сумі 81736,72 грн. (орендна плата за травень 2017 року), платіжне доручення від 12.07.2017 №16511248 в сумі 81736,79 грн. (орендна плата за червень 2017 року) (т 1 ар.с. 46-49).

Також на підтвердження подальшого використання спірної земельної ділянки позивачем подана уточнююча податкова декларація  з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік з урахуванням уточнень з 01.05.2017 року (т 1 ар.с. 220-225)

04.01.2018 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 та постанови Харківського апеляційного Господарського суду від 21.12.2017 у справі №920/752/17 відповідач за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки  до договору оренди державної власності (державна реєстрація  від 01.04.2010 року № 041063300536) передав відповідачу земельну ділянку загальною площею 12,9556 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0023, яка розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що земельна ділянка загальною площею 12,9556 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0023, яка розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області: складається та перетинається із земельною ділянкою (кадастровий номер: 5923882300:09:002:0197) приватної власності громадянина ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності є Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: II CM 049583, виданий 05.05.2000, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 29252280 від 29.11.2018. У подальшому ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку,  передав у користування на праві оренди позивачеві. Таким чином, на думку відповідача, земельна ділянка яка є об`єктом даного спору вже частково перебуває у користуванні позивача, а визнання договору оренди поновленим, що є предметом спору втрачає свою юридичну силу, у зв`язку з чим відповідач просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору  на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України, проте зазначеного клопотання представник відповідача при розгляді справи не підтримав.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що земельна ділянка кадастровий номер: 5923882300:09:002:0197 площею 4,5900 га, що перебуває у власності ОСОБА_1 (витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку - т.2 ар.с. 49)  складається і перетинається із земельною ділянкою площею 12,9556 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0023, яка була надана позивачу в оренду за договором б/н від 24.03.2010 відповідач не надав.

Разом з тим, у поданих  07.11.2020 третьою особою поясненнях ОСОБА_1 проти задоволення позову не заперечує, наявність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, не підтверджує,  та просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються     Земельним кодексом України     (далі -     ЗК України),     Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті     1,     2 Закону України “Про оренду землі”).

Частиною третьою     статті 792 Цивільного кодексу України     встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України     визначає основні засади регулювання земельних відносин,   зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду     (стаття 124). Проте саме     Законом України “Про оренду землі”  у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України “Про оренду землі”     (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву “Поновлення договору оренди землі” та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга     статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя     статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта     статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає          рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята     статті 33 Закону України “Про оренду землі”).

Частиною 6     статті 33 Закону України “Про оренду землі”     встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма     статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята     статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята     статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33     Закону України “Про оренду землі”     було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття “переважне право на укладення договору          оренди          землі          на          новий          строк” та “поновлення          договору          оренди землі”, використовуючи конструкцію “поновлення договору оренди землі” як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою     статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята     статті 33 Закону України “Про оренду землі”).

У разі, якщо орендодавець     протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення     договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста     статті 33 Закону України “Про оренду землі”).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої     статті 33 Закону України “Про оренду землі”).

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18),          від     21 листопада     2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким     для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою     статті 33 Закону України “Про оренду землі”, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 відступила від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою     статті 33 Закону України “Про оренду землі”.

Судом також встановлено, що     ПП "Карла Маркса-2" протягом строку дії договору оренди, а також після закінчення строку його дії, продовжувало користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї.

Відповідачем факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору  та належного виконання зобов`язань по сплаті орендних платежів не спростовано, доказів заперечення з вимогою повернути спірну земельну ділянку протягом строку, встановленого частиною 6     статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

Законодавцем у частині 5     статті 33 Закону України "Про оренду землі"     визначено алгоритм дій, який зобов`язує     орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Відповідно до     статті 3 Цивільного кодексу України     принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3     статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті     Цивільного кодексу України     зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі     статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.                              

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

При цьому, як убачається зі змісту листа-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3924/2-17, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди через відсутність, зокрема, витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.

Водночас Закон України "Про оренду землі"     не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

За змістом пункту     289.1     статті     289 Податкового кодексу України     і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"     для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1     статті 15 Закону України "Про оцінку земель"     підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2     статті 20 цього Закону     передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3     статті 23 Закону України "Про оцінку земель"     технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4     статті 23 Закону України "Про оцінку земель"     рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту     271.2     статті     271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1     статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"     до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до     Податкового кодексу України.

Пунктом     288.1     статті     288 Податкового кодексу України     (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як убачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду. При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській від 16.03.2017 №28-18-0.6-3924/2-17 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земель - основа для визначення розміру орендної плати, то  її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не є підставою для відмови у поновленні договору оренди саме через ненадання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі. Натомість, у листі-повідомленні відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог     статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до     статті 55 Конституції України     права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі     статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Статтею 27 Закону України "Про оренду землі"     визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена законом, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, а також враховуючи, що у даній справі позов пред`являвся до здійснення відповідачем поділу земельної ділянки і такі дії відповідача щодо поділу земельної ділянки під час вирішення в суді спору щодо спірної земельної ділянки, свідчать про недобросовісність поведінки відповідача, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту саме в заявлений позивачем спосіб - визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18.

Також суд звертає увагу на те, що з акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки від 04.01.2018 не вбачається, що повернення позивачем спірної земельної ділянки було добровільним виявленням, хоча і не було примусового повернення. Однак, з урахуванням відмови позивачу за рішеннями судів у поновленні договору (рішення суду першої інстанції від 27.09.2017 та постанова суду апеляційної інстанції від 21.12.2017) і посилання на ці рішення, як на підставу повернення спірної земельної ділянки, про що прямо зазначено в акті від 04.01.2018, слід дійти висновку, що повернення земельної ділянки було пов`язане з рішеннями судів, а не з добровільним волевиявленням позивача.

До того ж, Закон України "Про оренду землі" не передбачає такої підстави для припинення договору оренди землі, як повернення об`єкта оренди орендодавцю. Тобто, у даному спорі зазначений акт не можна вважати допустимим доказом.

Відповідно до частини 1     статті 73 ГПК України     доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За частиною 1     статті 74 ГПК України     кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі     статтею 86 ГПК України     суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За     статтею 79 ГПК України     наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки суд дійшов висновку, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог     статті 33 Закону України "Про оренду землі", матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, повідомлення орендаря про намір поновити договір оренди землі, продовження користування нею після закінчення дії договору та сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди до моменту її повернення на виконання судових рішень, та неспростування належними доказами цих фактів відповідачем, а також недоведення відповідачем  факту того, що земельна ділянка з кадастровим номером 5923882300:09:002:0197 площею 4,5900 га, що перебуває у власності ОСОБА_1  складається і перетинається із спірною земельною ділянкою, з метою відновлення порушеного права позивача суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1600,00 грн. покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник з неправомірних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки,  укладений 24.03.2010 (зареєстровано за № 1127246859238 від 01.04.2010, внесено до Державного  реєстру  речових прав  на нерухоме майно 19.12.2016 за № 18200019), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк 7 років на тих самих умовах, у наступній редакції:

«ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Путивль, Путивльського району, Сумської області «          »            2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його голови, що дії на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з одного боку, та

Орендар: Приватне підприємство "Карла Маркса-2", в особі Генерального директора Гаркавенка Станіслава Володимировича що діє на підставі Статуту підприємства з другого, згідно зі ст.ст. 21,33 Закону України "Про оренду землі” уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1.Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В`язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка знаходиться за адресою : Сумська обл., Путивльський р-он., В`язенська сільська рада.

Об`єкт оренди

2.В оренду, за рахунок земель державної власності, надається земельна ділянка загальною площею - 12,9556 га, у тому числі 12,9556 га - рілля. Земельна ділянка не підтопляється, грунти сірі опідзолені супісчані грунти.

3.На земельній ділянці знаходяться:

-об`єкти нерухомого майна: відсутні,

а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

4.3емельна ділянка передається в оренду разом з: немає

5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 226548 гривень 67 копійок.

6.Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.

7.Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.

Строк дії договору

8.Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його Дію.

Орендна плата

9.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 7023 гривень 01 копійок, щорічно.

10.Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11.Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В`язенської сільської ради, на р/р №33217812700285; код бюджетного платежа - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.

12.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.

13.Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законом.

14.У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15.3емельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва(код-2.1).

17.Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18.Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

19.Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

20.Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21.Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22.Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23.Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24.Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

-фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

-доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25.Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26.На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27.Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.

Інші права та обов`язки сторін

28.Права орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП "Карла Маркса - 2" використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

29.Обов`язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов`язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

30.Права орендаря: Орендар ПП "Карла Маркса - 2" має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.

31.Обов`язки орендаря: Орендар ПП "Карла Маркса - 2" зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32.Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33.Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34.3міна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35.Дія договору припиняється у разі:

-          закінчення строку на який його було укладено;

-          придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;

-          викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-          ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36.Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-          взаємною згодою сторін;

-          рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

37.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38.Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39.За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40.Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41.Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, що здійснює його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є:

план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець          Орендар

Головне управління Держгеокадастру                    Приватне підприємство Карла Маркса-2”

в Сумській області                     в особі Генерального директора

40021, м. Суми,                     ОСОБА_2

вул. Петропавлівська, 108                    діючого на підставі статуту  

Ідентифікаційний код:39765885                    Сумська обл., Путивльський район

                    с. Мінакове

                    Ідентифікаційний код: 34264605

Орендодавець:                                        Орендар:

____________                                        _____________».

2.          Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885)  на користь Приватного підприємства “Карла Маркса-2” (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63/3, код ЄДРПОУ 34264605) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн 00 коп) судового збору.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано  05.03.2021.

Головуючий суддя                                  В.Л. Котельницька  

Суддя                                                                                          Є.А. Жерьобкіна

Суддя                                                                                          В.В. Яковенко