Справа № 523/15187/20

Провадження №2/523/1551/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"24" лютого 2021 р.                 м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

за участю секретаря - Кащавцевої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ

        ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою в якій просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивував свої вимоги тим, що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк, так як після смерті матері тяжко захворів її чоловік, ОСОБА_3 , у якого було виявлено онкохворобу. Внаслідок чого, вона була вимушена постійно знаходиться з ним та була постійно зайнята його справами, як в м. Одесі так і в м. Києві. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер. Вона звернулась до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, втім їй було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду з питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

       В судове засідання позивач не з`явилась направила заяву про розгляд справи у її відсутність.

       Одеська міська рада не забезпечила участі їхнього представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Відзиву на позовну заяву не направили.

       За письмовою згодою позивача, за відсутності відзиву на позовну заяву, розгляд справи проведений в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

       Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Виходячи з принципу змагальності цивільного судочинства, обов`язок доведеності обставин, на які посилається сторона, як на підставу пред`явлених позовних вимог, покладаються саме на цю сторону (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України). Суд, в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом. (ч.1,2 ст.13 ЦПК України). Отже, обов`язок доведеності поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, доведеності факту родинних відносин та обсягу спадкового майна, покладається саме на позивача.

З наданих з боку позивача документів убачається, що ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого на підставі складеного а/з про смерть №9696 від 20 вересня 2019р. Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області (а.с.13).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з нерухомого майна.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 під час свого життя склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідченого Фрунзівською районною державною нотаріальною конторою 30.11.2011р., реєстровий номер 2599 за умовами якого заповідала позивачці належне їй нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.        Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто, зазначені норми встановлюють дві умови за яких спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, це - постійне проживання спадкоємця з спадкодавцем на час його смерті та/або звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За відсутністю підтвердження однієї із вказаних умов з боку спадкоємця, він вважається таким, що не прийняв спадщину.        

На підтвердження факту родинних відносин між померлою та позивачем, останньою було надано суду копію свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Як убачається з матеріалів справи позивач має інше місце проживання ніж її мати, а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61848980 від 29.09.2020р. вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.        Отже, оскільки позивач на час смерті матері спільно з нею не проживала, із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріуса не зверталась, вона вважається такою, що не прийняла спадщину.

       Статтею 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

       Як було встановлено судом ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини закінчився 19 березня 2020р.

        ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 29 вересня 2020р., тобто зі збігом встановленого законом шестимісячного строку.

       Матеріалами справи встановлено, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 24 березня 1971р. Наявні в матеріалах справи медичні документи вказують на те, що ОСОБА_3 у 2019р. був поставлений діагноз онкохвороби та він проходив, як амбулаторне, так і стаціонарне лікування. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наявність вказаних доказів підтверджує посилання позивача на те, що вона була вимушена більше час приділяти своєму чоловікові, що фактично і стало наслідком пропуску строку на прийняття спадщини після смерті матері.

       На підставі викладеного, враховуючи незначний пропуск строку на прийняття спадщини, поважність причин такого пропуску, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі двох місяців, з дня набрання рішенням суду законної сили.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 24 лютого 2021р.

Суддя