справа № 2-3330/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9 лютого 2009р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Вербицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Солтис О.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПВКП «Легенда про визнання угоди дійсною, -

встановив:

До Малиновського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ПВКП «Легендаї про визнання договору купівлі-продажу 188/1000 частин квартири № 2, що складає 44/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 дійсним. В судовому засіданні позивачка наполягала на позові та просила його задовольнити.

ОСОБА_1 пояснила, що в 2000р. при укладанні договору купівлі-продажу на Одеській універсальній товарній біржі «GIP» покупала квартиру у ПВКП «Легендаї. На той час договір укладався на біржі і нотаріального посвідчення не потребував. Проте сьогодні, враховуючи зміни в законодавстві, цей договір не є дійсним, у зв'язку з чим позивачка, хоча й зареєструвала право власності, але не може в повній мірі вважати себе власницею. ОСОБА_1 не може розпоряджатися своєю квартирою на свій розсуд без визнання договору купівлі-продажу, укладеному на біржі, дійсним в судовому порядку. Тому вона звернулась до суду з таким позовом та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, підтвердивши, що цей договір було укладено в 2000 році з позивачкою, всі істотні умови були виконані: позивачка розрахувалась за квартиру з відповідачем, а ПВКП «Легендаї звільнив квартиру та передав її у власність ОСОБА_1 Представник відповідача вважав можливим позов задовольнити в повному обсязі та визнати договір дійсним.

Суд, відповідно до ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, за наявністю для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Крім того, згідно ст. 130 ЦПК України суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, тому, зі згоди сторін, виносить рішення в попередньому судовому засіданні.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою та відповідачем на Одеській універсальній товарній біржі "GIP" 17 серпня 2000р. був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна за №2000/076 ОСОБА_1 було придбано 188М000 частин квартири № 2,

що складає 44\1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1, а право власності зареєстроване за нею же в КП «ОМБТІ та РОН» 29 вересня 2000р. за № 3238 стр. 88 кн. 120 доп.

З копії паспорту вбачається, що позивачка зареєстрована Іллічівським відділом внутрішніх справ в квартирі АДРЕСА_1 з 15 серпня 1988р. Проте, сторони в судовому засіданні пояснили, що квартира, яку ОСОБА_1 придбала за договором та в якій вона зареєстрована є однією й тією ж самою, а нумерація квартир згодом була змінена.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2004 року він застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після його вступу в силу. Оскільки договір був укладений в 2000 році, тобто до прийняття нового ЦК, то необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР. Відповідно до ст. 47 цього кодексу нотаріальна форма договору обов'язкова у випадках, передбачених законом, інакше договір вважається недійсним.

Незважаючи на обов'язковість нотаріальної форми договору купівлі-продажу житла, в якому хоча б однією з сторін є громадянин, законодавство допускає можливість визнання угоди, яка хоча й укладена з порушенням нотаріальної форми, але вважається дійсною. Частиною 2 вищевказаної статті передбачається, що якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. У цьому випадку подальше нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Вказана норма застосовується при наявності таких необхідних умов: одна із сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов'язки. Враховуючи заяву від відповідача про визнання позову, а також пояснення сторін, суд розцінює їх як підтвердження того, що сторонами було виконано істотні умови договору та вони не мають один до одного жодних претензій.

Як вбачається з матеріалів справи сторони досягли домовленості по всім істотним умовам договору, ОСОБА_1 в повному обсязі виконала умови договору, тобто передала гроші продавцю, а відповідач звільнив приміщення. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив повне виконання істотних умов договору обома сторонами.

В зв'язку з тим, що відповідач ухилився від нотаріального оформлення договору, а на даний час сторона втратила можливість посвідчити цей правочин нотаріально, суд вважає можливим визнати договір дійсним без подальшого його нотаріального оформлення. Крім того, позивачка зареєструвала право власності на квартиру в КП «ОМБТІ та РОН», тому, в сукупності з вищевикладеними умовами, це є достатнім для визнання договору купівлі-продажу дійсним та виключає нотаріальне оформлення цієї угоди.

Керуючись ст. 47 Цивільного кодексу УРСР, ст. 10, 11, 60, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Легенда про визнання угоди дійсною задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу, укладений на Одеській універсальній товарній біржі "GIP" 17 серпня 2000р., відповідно до якого ОСОБА_1 купила, а ПВКП «ЛегендаІ продав 188/1000 частин квартири № 2, що складає 44/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1, дійсним.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.