Справа № 2-651/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 р.                                                     Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді- Букіній О.М.

                    при  секретарі       -Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2009 року позивачка звернулася з позовом до  ОСОБА_2  та просила суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 16 667, 00 гривень, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачкою та відповідачем 31 серпня 1985 року у відділі записів актів громадянського стану Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів Черкаської області було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

23 лютого 2009 року рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.

Посилається на ту обставину, що за час перебування у шлюбі сторонами, відповідно до положень договору купівлі-продажу автомобіля № 499 від 22 липня 2005 року, було придбано автомобіль : модель Ланос, марки TF69Y, колір 62U, виробник Закрите акціонерне товариство «ЗАЗ», за 46 500, 00 гривень.

Зазначає, що 100% вартості автомобіля було сплачено банком, відповідно до укладеного між сторонами та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» кредитним договором № 014/1024/73/000314, а починаючи з дати укладання кредитного договору відповідні щомісячні виплати за ним сплачувалися із спільних сімейних коштів.

Станом на 25 лютого 2009 року відповідно до умов кредитного договору було сплачено грошові кошти за придбаний автомобіль у розмірі 33 334, 15 гривень, на даний час позивачка з відповідачем разом не проживають, автомобілем користується та володіє відповідач одноособово. Враховуючи викладене, позивачка вважає, що має право на Ѕ частини спірного майна, тобто Ѕ частину сплачених коштів за автомобіль, що становить 16 667 грн.07 коп.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився,  про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За згодою позивачки та відповідно до положень ст. 224 ЦПК України, суд постановляє рішення при заочному розгляді справи.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31 серпня 1985 року у відділі записів актів громадянського стану Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів Черкаської області було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторно мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2009 року (а.с.17-18).

23 лютого 2009 року рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано (а.с.17-18).

Судом встановлено, що 22 липня 2005 року між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 499, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує, автомобіль : модель Ланос, марки TF69Y, колір 62U, виробник Закрите акціонерне товариство «ЗАЗ», що підтверджується відповідним договором (а.с.11-14).

Як вбачається  з договору купівлі-продажу автомобіля № 499 від 22.07.2005 року спірний автомобіль було придбано за 46 500, 00 гривень.

Відповідно до п.1.2 вищенаведеного договору 100% вартості автомобіля продавцю було сплачено Банком, а між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/1024/73/000314 від 22 липня 2005 року.

Встановлено, що  за період з 22 липня 2005 року та до дати розірвання шлюбу, відповідні щомісячні виплати за кредитним договором сплачувалися із спільних сімейних коштів, що підтверджується поясненнями позивачки,  Додатком № 1 до договору купівлі-продажу № 499 від 22 липня 2005 року (а.с.19-20).

   Крім того, з довідки № 219 від 25 лютого 2009 року встановлено, що станом на 25 лютого 2009 року заборгованість відповідача за кредитом в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно кредитного договору № 014/1024/73/000314 від 22 липня 2005 року складає 13 165, 85 гривень, а за період з 22 липня 2005 року по 25 січня 2009 року згідно кредитного договору було сплачено 33 334, 15 гривень за кредитом та 16 921, 96 гривень за відсотками, що підтверджується (а.с.15).

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ст. 68 СК України - розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України - дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Встановлено, що на даний час позивачка з відповідачем разом не проживають, автомобілем користується та володіє відповідач одноособово.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки  підлягає стягненню Ѕ частини сплачених коштів за автомобіль, що становить 16 667 грн.07 коп. (33 334, 15 грн. : 2=16 667, 07 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума державного мита в розмірі  166, 67 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120, 00 грн., а всього 286, 67 грн.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 68-70 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти  у розмірі 16 667, 07 гривень, державне мито в розмірі 166, 67 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн., а всього 16 953, 74 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: