Справа № 2а-201/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Перегінець Л.В.
секретаря Козюпі З.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про стягнення боргу та зобов'язання нарахувати пенсію в розмірі передбаченому законом, суд,-
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про стягнення боргу по недоплаченій пенсії в сумі 6556 грн. та зобов'язання відповідача нарахувати пенсію в розмірі передбаченому ст.58 та ст. 77 ЗУ „ Про пенсійне забезпечення".
В судовому засіданні представник позивача згідно доручення, ОСОБА_3, позов підтримав , просив задоволити його з підстав вказаних в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши таким чином фактичні її обставини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка перебувала на спецпоселенні з 29.07.1950р. по серпень 1958 року, що засвідчується довідкою НОМЕР_1.
Згідно ст.58 Закону України „Про пенсійне забезпечення" громадянам, необгрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі.
Таку ж норму містить ст.6 ЗУ „ Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні „ - реабілітованим громадянам відповідно до статті 1 цього Закону час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
За ст.1 цього Закону слід вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством Української РСР до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
Як вбачається з довідки НОМЕР_1 ОСОБА_2 є реабілітованою особою, проте не представила жодного доказу, який би вказував на те, що вона є особою, на яку поширюється наведена норма. Довідка НОМЕР_1, яка представлена позивачкою як доказ такої обставини не засвідчує, що вона є безпосередньо особою, яка в розумінні норми ст.58 Закону може претендувати на таке зарахування стажу.
2
Щодо проведення доплати в розмірі 50% слід зазначити таке:
Згідно п."г" ст.77 Закону України „Про пенсійне забезпечення" призначені пенсії підвищуються громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Тобто, статтею чітко визначено порядок її проведення і позивачка, як член сім"ї репресованої особи, може претендувати на доплату в розмірі 25 %, підстави ж проведення їй доплати в розмірі 50% відсутні.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідач неправильно визначив стаж роботи позивачки та розмір доплати до пенсії і внаслідок чого виник борг по оплаті пенсії та нарахуванню компенсація внаслідок інфляції, тому в позові слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.
На підставі ст.ст.58, 77 ЗУ „ Про пенсійне забезпечення", ст.ст.1, 2, 6 ЗУ „ Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні „ та керуючись ст.ст. 11,71,99,100,159,160,163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про стягнення боргу в сумі 6556 грн. та зобов"язання нарахувати пенсію в розмірі передбаченому законом - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Перегінець Л.В.
Копія вірно
2