№1-409\10
В И Р О К
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді Білоцерківця О.А.,
при секретарі Шейчук О.Ю.,
з участю прокурора Панчишина М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого офіціантом в розважальному клубі «Делюкс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ :
26.03.2010 р., приблизно о 14 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні розважального клубу «Шутерс», по вул. Московській,22 в м. Києві, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон «Iphone 3G 8GB Black», вартістю 6142 гривні, після чого сховав його у своєму одязі та намагався з місця вчинення злочину зникнути, але був затриманий ОСОБА_2
В судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав показання про обставини вчиненого злочину відповідно до пред’явленого обвинувачення, зазначив, що дійсно телефонував знайомому потерпілого, а потім поклав його мобільний телефон до кишені штанів, в які був одягнений. В подальшому телефон знайшли у нього в брюках за підкладкою.
Розкаявся у скоєному, зазначив, що більше подібне не повториться, що зробив для себе відповідні висновки.
Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що з підсудним разом прийшли до розважального клубу «Шутерс». Він заснув за столиком, а коли прокинувся, виявив відсутність телефону. Почав його шукати, коли оглянув речі підсудного, знайшов свій телефон у холоші його брюк.
Наведені вище докази є допустимими, об’єктивними та достатніми для висновку про доведеність вини підсудного.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується протоколом явки з повинною від 26.03.2010 р., відповідно до якого ОСОБА_1 заявив про вчинення ним крадіжки телефону, протоколом виявлення, огляду та вилучення від 26.03.2010 р., відповідно до якого у ОСОБА_2 було вилучено мобільний телефон чорного кольору «Iphone 3G», який згідно пояснень останнього, він забрав у підсудного ОСОБА_1
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред’явленого обвинувачення на підставі допустимих та достатніх доказів по справі.
Діяння, вчинене підсудним, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 1 ст.185 КК України, оскільки він здійснив таємне викрадення чужого майна.
При призначенні міри покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного підсудним діяння, його особу, який раніше не судимий, відсутність шкідливих наслідків, позитивну характеристику за місцем роботи, обставини, які пом’якшують покарання підсудного - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у вигляді штрафу.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази відсутні. Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, до набрання вироком чинності – скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.
СУДДЯ О. Білоцерківець