КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/893/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 372/1324/18

03 березня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Олійника В.О.

- Желепи О.В.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Тиханського О.Б., у справі за позовом Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,-

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року Адвокатське об'єднання «А.ДВА.КА.Т» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані юридичні послуги.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 01.10.2015 року між адвокатським об`єднанням «А.ДВА.КА.Т» та ОСОБА_1 , було укладено договір № 01/10/2015 «Про надання юридичних послуг». На виконання умов вказаного договору, позивачем були надані відповідачу юридичні послуги, які не були оплачені останнім, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 123 872,00 грн.

Вказував на те, що п. 6.5. договору визначено, що у разі порушення строку платежу, встановленого пунктом 5.3. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний календарний день затримки здійснення платежу. Тому, враховуючи умови договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу за період з 09.05.2018 року по 08.05.2019 року у розмірі 43 918,59 грн.

Також вказував на те, що оскільки відповідач не виконав належним чином умови договору, не сплатив кошти за надані йому юридичні послуги, то з нього відповідно до ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 43 370,91 грн. та три відсотки річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 11 034,24 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 01/10/2015 «Про надання юридичних послуг» від 01.10.2015 року у розмірі 222 195,74 грн., з яких: 123 872,00 грн. - вартість наданих юридичних послуг; 43 918,59 грн. - пеня за прострочення строку платежу; 43 370,91 грн. - інфляційні втрати; 11 034,24 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов`язання. (том 2 а.с. 126-136).

Рішенням Обухівського районного суду міста Києва від 24 липня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» заборгованість за надані послуги у розмірі 123 872 грн., пеню в розмірі 43 370,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 15 682,19 грн., а всього 182 925,10 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» судові витрати у розмірі 2 700 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду є необґрунтованим, ухваленим внаслідок надання судом помилкової оцінки обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що позивачем не надано до суду жодного належного доказу, який би свідчив про належне виконання ним свого обов`язку із передачі акту чи актів наданих послуг, у відповідності до умов договору, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позивач належно виконав свій обов`язок щодо передачі актів наданих послуг. Більше того, судом не враховано, що у п. 10.1 договору визначено, що усі повідомлення, які надсилаються сторонами одна одній у зв`язку із цим договором, повинні бути викладені в письмовій формі та вважаються надісланими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом, телеграфом або доставлені посильним за вказаними у цьому договорі юридичними адресами сторін. Отже, будь-яке посилання повідомлення, направлене засобами електронного зв`язку, суперечить вимогам договору і не може визнаватися належним і допустимим доказом виконання позивачем обов`язку про передачу актів приймання-передачі виконаних робіт за період з червня 2016 року по січень 2017 року.

Вказував на те, що оскільки відповідачу не було надано акти наданих позивачем послуг, у відповідача не виник обов`язок щодо оплати таких послуг, тому будь-які висновки щодо існування підстав для виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати зазначених у актах послуг є безпідставними.

Посилався на те, що наданими позивачем доказами, зокрема накладною та роздруківками з веб-сайту ТОВ «Нова Пошта», не доведено направлення позивачу саме претензії та акту від 31.01.2017 року, а тому сам по собі факт отримання відповідачем відправлення жодним чином не свідчить про отримання ним акту наданих послуг, а відсутність у відповідача такого документу у розпорядженні унеможливлює встановлення ним дійсного обсягу таких послуг та надання будь-яких заперечень у випадку незгоди з їх кількістю та/або якістю, що є необхідною передумовою для виникнення обов`язку з оплати. З огляду на зазначене, вважав безпідставним висновок суду про те, що позивач вчиняв усі можливі дії щодо отримання відповідачем акту виконаних робіт, що свідчить про те, що відповідач поза розумним сумнівом міг отримати вказаний акт, ознайомитися з ним та у разі незгоди з об`ємом чи вартістю послуг надати відповідні зауваження, проте таких дій відповідачем вчинено не було.

Також вказував на те, що отримання відповідачем актів у вигляді додатків до позову, не тягне за собою юридичних наслідків, а саме оплата наданих позивачем послуг визначених у акті чи направлення відповідачем позивачу заперечення відносно цих актів, тому посилання суду в рішенні на те, що відповідач отримавши позовну заяву з додатками, серед яких були акти, мав можливість направити позивачу свої заперечення відносно цих актів, тоді як зазначеного не вчинив, а тому вони є погодженими, не ґрунтуються на положеннях закону та умовах договору.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» - Лук`янець О.О. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконував взяті на себе обов`язки про надання юридичних послуг, а тому сама по собі відсутність підписаного сторонами акту, не може бути підставою для відмови у оплаті наданих послуг, оскільки позивач вчиняв усі можливі дії щодо отримання відповідачем акту виконаних робіт, що свідчить про те, що відповідач поза розумним сумнівом міг отримати вказаний акт, ознайомитися з ним, та у разі не згоди з об`ємом та вартістю наданих послуг надати відповідні зауваження, проте таких дій відповідачем вчинено не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 1 статті 903 ЦК України визначено що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорар, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за надані послуги, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі, крім випадків, коли такий договір може вчинятися усно. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги дотримання договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики( ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судом встановлено, що 01 жовтня 2015 року між Адвокатським об`єднанням «А.ДВА.КА.Т» та ОСОБА_1 було укладено договір № 01/10/2015, згідно з умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику послуги в обсязі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1 договору, виконавець зобов`язується забезпечувати високий професіональний рівень та своєчасність надання послуг.

Замовник в свою чергу, відповідно до п.2.2.1, зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги виконавця в розмірі та в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, вартість послуг, які надаються, розраховуються у відповідності до переліку вартості послуг зазначених в додатку 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктами 5.2 та 5.3 визначено, що замовник та виконавець на умовах, визначених цим договором, підписують акт, який підтверджує перелік і обсяг наданих послуг. Замовник оплачує послуги виконавця відповідно до підписаного акту, шляхом перерахування зазначеної в акті суми на поточний рахунок виконавця, не пізніше 5 календарних днів після передачі акту.

Послуги вважаються сплаченими з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця. (п.5.4 договору).

За період з червня 2016 року по січень 2017 року, позивачем було складено акти приймання-передачі виконаних робіт, які направлялися відповідачу електронною поштою.

03.01.2017 року позивачем було складено письмову претензію про виплату відповідачем заборгованості за договором №01/10/2015.

11.01.2017 року відповідачем було надано відповідь на претензію від 03.01.2017 року, в якій зазначено, що усі фінансові питання будуть вирішені після закінчення судового процесу та отримання позитивного рішення суду по справі. Додатково повідомлено, що грошові кошти будуть надані на протязі 10 робочих днів згідно актів виконаних робіт.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 14.11.2017року, ОСОБА_1 визнано не винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінувалося.

Згідно акту наданих юридичних послуг за період з червня 2016 року по січень 2017 року від 31.01.2017 року, за вказаний період виконавець надав замовнику юридичні послуги на загальну суму 123 872 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору, виконавець складає та передає замовнику для підписання акт наданих послуг. У разі ненадходження від замовника підписаного акту наданих послуг або письмових зауважень до нього протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту, надані послуги вважаються прийнятими в обсязі та на умовах, вказаних в акті.

31.01.2018 року позивачем було складено письмові претензії про виплату відповідачем заборгованості за договором, які 02.02.2018 року направлено останньому разом з актом від 31.07.2017 року, що підтверджується поштовою накладною № 59000314811163 ТОВ «Нова Пошта» та копією роздруківки з сайту.

05.02.2018 року відповідачем отримано претензії та акт від 31.07.2020 року, проте письмові заперечення чи підписаний акт позивачу він не надав, що в силу п. 4.1 договору, вважається прийняттям послуг в обсязі та на умовах, вказаних в акті.

Вказані в акті від 31.07.2017 рокунадані юридичні послуги узгоджуються з актами наданих юридичних послуг, що складалися позивачем та направлялися відповідачу на електронну адресу. Також надання юридичних послуг в рамках кримінального провадження підтверджуються належними та допустимими доказами, наданими позивачем та наявними у даній справі (а.с 132-247 том 1, а.с. 1-96 том 2).

Аналізуючи встановлені обставини справи та надані на їх підтвердження докази, колегія судів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання по наданню правової допомоги відповідачу за укладеним з відповідачем договором про надання правової допомоги в повному обсязі.

При цьому, відповідач не оспорює факту виконання позивачем зобов`язань за договором, переліку наданих йому відповідачем видів правової допомоги, що міститься в акті наданих юридичних послуг за період з червня 2016 року по січень 2017 року та розміру гонорару, обрахованого позивачем, так як апеляційна скаргане містять доводів на спростування вказаних обставин.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилається виключно на те, що позивачем не надано до суду жодного належного доказу, який би свідчив про належне виконання ним свого обов`язку із передачі акту чи актів наданих послуг, у відповідності до умов договору, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позивачем належно виконано свій обов`язок щодо передачі актів наданих послуг, а тому у відповідача не виник обов`язок по сплаті позивачу винагороди за надану правову допомогу.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно п.п. 2.2.1 п. 2.2 замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги виконавця в розмірі та в порядку, передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору виконавець складає та передає замовнику для підписання акт наданих послуг. У разі ненадходження від замовника підписаного акту наданих послуг або письмових зауважень до нього протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту, надані послуги вважаються прийнятими в обсязі та на умовах, вказаних в акті.

У разі незгоди замовника із змістом акту або його окремих положень, суперечки з цього приводу вирішуються шляхом переговорів. При цьому замовник повинен письмово попередити виконавця про незгоду з актом протягом трьох робочих днів після його передачі (п. 4.2 договору).

Обов`язок виконавця щодо передачі акта вказаного в п. 4.1 даного договору вважається виконаним, якщо акт: надіслано керівництву замовника (іншій особі, що підписала цей договір) або іншій уповноваженій особі; надіслано поштою на адресу замовника, вказаного в цьому договорі; зареєстровано в канцелярії (секретаря) замовника (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору замовник і виконавець на умовах, визначених цим договором, підписують акт, який підтверджує перелік і обсяг наданих послуг.

Відповідно до п. 5.3 замовник оплачує послуги виконавця відповідно до підписаного акту шляхом перерахування зазначеної в акті суми на поточний рахунок виконавця, не пізніше 5 календарних днів після передачі акту.

Згідно з п. 10.1 договору усі повідомлення, які надсилаються сторонами одна одній, у зв`язку з цим договором, повинні бути викладені у письмовій формі та вважаються надісланими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом, телеграфом або доставлені посильним за вказаними у цьому договорі юридичними адресами сторін.

Так, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Аналізуючи умови договору про надання юридичних послуг від 01 жовтня 2015 року, які регулюють підстави та порядок оплати відповідачем винагороди (гонорару) позивачу, та враховуючи, що всі акти виконаних робіт надсилались відповідачу на електронну адресу, а письмові претензії про виплату відповідачем заборгованості за договором, яку 02.02.2018 було направлено останньому разом з актом від 31.07.2017 року, що підтверджується поштовою накладною № 59000314811163 та копією роздруківки з сайту, хоча письмові заперечення чи підписаний акт відповідач позивачу так і не надав, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідно доп. 4.1 договору, вважається прийняттям послуг в обсязі та на умовах, вказаних в акті. Крім того, відповідачем не спростовано, що за поштовою накладною № 59000314811163 він отримав письмову претензію та акт від 31 січня 2017 року наданих юридичних послуг за період з червня 2016 року по січень 2017 року.

В апеляційній скарзі відсутні доводи щодо незгоди відповідача з інформацією, наведеною в акті наданих юридичних послуг за період з червня 2016 року по січень 2017 року. Апелянт не посилається на ненадання правової допомоги або її надання в іншому обсязі та на невірне обрахування позивачем розміру гонорару.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідачу не було надано акти наданих позивачем послуг, у відповідача не виник обов`язок щодо оплати таких послуг.

Доводи апеляційної скарги щодо посилання суду в рішенні на те, що відповідач отримавши позовну заяву з додатками, серед яких були акти, мав можливість направити позивачу свої заперечення відносно цих актів, проте зазначеного він не вчинив, і тому вони є погодженими, тому посилання не ґрунтуються на положеннях закону та умовах договору, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо надання позивачем юридичних послуг відповідачу, які останнім не були оплачені, жодних дій для оплати наданих йому послуг відповідач не вчиняв, будь-яких заперечень позивачу щодо наданих послуг не направляв та не висловлював.

З огляду на наведене та, враховуючи відсутність доводів апеляційної скарги щодо ненадання правової допомоги або її надання в обсязі іншому, ніж зазначено в акті наданих юридичних послуг за період з червня 2016 по січень 2017 року та щодо розміру гонорару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в задоволеній судом частині та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надану правову допомогу, пені та інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 04 березня 2021 року.

Головуючий: Судді: