ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/2181/16-ц Номер провадження 22-ц/814/638/21Головуючий у 1-й інстанції Куц Т.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

       за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 грудня 2020 року (час ухвалення судового рішення з 11:16:17 год. до 14:45:33 год., дата виготовлення повного тексту ухвали не зазначена) у справі за заявою  ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом  ОСОБА_2 до  ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права як співзабудовника на Ѕ частину майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, просила скасувати рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 року у цивільній справі № 534/2181/16-ц в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання прав співзабудовника Ѕ частини такого майна, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що суд першої інстанції обґрунтував свої висновки по суті спору такими доказами як технічний паспорт, виготовлений КП «Кременчуцьке МБТІ» за станом на 15.11.2006 року, і висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 11/3-16 від 28 листопада 2016 року, згідно якого об`єкт літ. «А1-3» є прибудовою до незавершеного будівництвом житлового будинку літ. «А-3» внаслідок його реконструкції.

Як стало відомо заявниці з висновку експерта №47-19 від 14.08.2019 року, прибудова літ. «А1-3» до житлового будинку літ. «А-3» є новим будівельним об`єктом.

Ця обставина є істотною для правильного вирішення спору, вона існувала, але не була відома ОСОБА_1 на час розгляду справи.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 року за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову про задоволення її заяви в повному обсязі.

       В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені обставини і доводи, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, та стверджується про те, що суд не дав їм неналежної правової оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 навів свої заперечення на доводи апеляційної скарги та, стверджуючи про їх необґрунтованість, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

У відзиві підкреслюється, що обставини, які заявниця вважає нововиявленим, досліджувалися під час розгляду справи, отже, посилання на висновок експерта №47-19 від 14.08.2019 року є намаганням здійснити переоцінку доказів у справі.

Звертається увага на те, що ОСОБА_1 вже подавала подібну заяву, у задоволенні якої було обґрунтовано відмовлено. Подаючи чергову заяву про перегляд остаточного рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 виявляє ознаки недобросовісної процесуальної поведінки.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права як співзабудовника на 1/2 частину такого майна, просив:

- встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та жінки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 року по 09 серпня 2007 року (з дня набрання чинності СК до моменту реєстрації шлюбу в відділі РАЦС);

- визнати житловий будинок по АДРЕСА_1 літ. «А-3,ап.,А1-3», загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94 %, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як такий, що за час спільного проживання однією сім`єю з 2004 р. по 2007 р. істотно збільшився у своїй вартості, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, його власних затрат та власних зусиль;

- визнати за ОСОБА_2 як співзабудовником на праві спільної часткової власності право на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями літ. «А-3,ап.,А1-3» по АДРЕСА_1 , загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94 %, як такий, що істотно збільшився за час з ОСОБА_1 спільного проживання однією сім`єю у своїй вартості, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, його власних затрат та власних зусиль, який в частині не прийнятий до експлуатації, і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.3-15).

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.  

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та жінки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 року по 09.08.2007 року.  

Визнано житловий будинок по АДРЕСА_1 області літ. «А-3,ап., А1-3», загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв. м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 як співзабудовником право на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями літ. «А-3,ап.., А1-3» по АДРЕСА_1 загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.2 а.с.208-219).

Додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 20 березня 2017 року доповнено резолютивну частину рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 року словами «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним у справі судовий збір в сумі 7 210 грн.» (т.2 а.с.235 - 237).

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 червня 2017 року виправлено описка, допущена у четвертому абзаці резолютивної частини повного тексту рішення від 01 березня 2017 року (т.2 а.с.265).

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 , як об`єкт незавершеного будівництва, істотно збільшився у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат сторін. Відсоток готовності вказаного об`єкта незавершеного будівництва та його вартість міський суд встановив на підставі висновку експертного будівельно-технічного дослідження №11/3-16 від 28.11.2016 р., складеного судовим експертом Шлапак С.Л.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не вказав, на вирішення якої частини позовних вимог впливають зазначені ним обставини та в якій частині рішення суду має бути переглянуто.

Судом зроблений висновок, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами, спрямованими на переоцінку вже досліджених судом доказів, що у відповідності до вимог ч.4 п.1 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, керується такими міркуваннями.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Серед основних засад судочинства в Україні, крім іншого, є обов`язковість судового рішення (п.9 ч.1 ст.129 Конституції України).

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

       Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом і не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Отже, нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору;існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.

Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі висновки наведені у п.25, п.26, п.27, п.28 постанови ВП ВС від 22 січня 2019 року по справі 127/10129/17.

У справі, що розглядається, заявник, посилаючись на висновок експерта №47-19 від 14.08.2019 року, намагається довести, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження №11/3-16 від 28.11.2016 р., яким суд першої інстанції обґрунтував своє рішення, не є належним і достовірним доказом, так як виготовлений на підставі недостовірних вихідних даних.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглядалася судом з грудня 2016 року по березень 2017 року. Витяг з висновку експертного будівельно-технічного дослідження №11/3-16 від 28.11.2016 р. долучений позивачем до позову (т.1 а.с.46-50), у січні 2017 року за клопотанням представника позивача повний текст експертного дослідження долучений до справи (т.1 а.с.99-102, т.2 а.с.1-33).

Відповідач ОСОБА_1 разом з представником адвокатом Матвієнком С.М. брала участь в усіх судових засіданнях (т.2 а.с.57,65-66,148-152). Отже, відповідач ОСОБА_1 за умови добросовісного здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків була обізнана зі змістом висновку експертного будівельно-технічного дослідження №11/3-16 від 28.11.2016 р., у якому зазначено, що експерт досліджував, зокрема технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 15.11.2006 року за №949, отже вона (відповідач) не могла не знати, що експерт прийняв до уваги саме дані цього технічного паспорту, проте під час розгляду справи жодних заперечень з цього приводу не висловлювала, клопотань про призначення додаткової, повторної експертизи не заявляла.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дав оцінку усім доказам у їх сукупності, у тому числі виходив з обставин, встановлених рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 листопада 2007 року у справі № 2-1388/2007, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану саме прибудову літ. «А1-3» до будинку літ. «А-1». У експертному висновку №М-123-07 від 31.07.2007 року, який містився як доказ у справі № 2-1388/2007, об`єкт літ. «А1-3» кваліфікований експертом саме як прибудова до будинку літ. «А-1». Зазначеним рішенням також було встановлено, що будівництво житлової прибудови літ. «А1-3» було розпочате після придбання у 2003 році ОСОБА_1 незавершеного будівництвом будинку літ. «А-1» .

Згідно рішення суду першої інстанції у цій справі обидві сторони спору визнали, що будівництво та істотне збільшення садиби у обсязі та вартості відбулося протягом 2004 – 2006 років.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не пояснено і не обґрунтовано, яким чином кваліфікація об`єкта літ. «А1-3» як нового будівельного об`єкта згідно висновку експерта №47-19 від 14.08.2019 року може вплинути на визначення істотності збільшення вартості спірної садиби, зважаючи на предмет спору цій справі.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд робить висновок, що висновок експерта №47-19 від 14.08.2019 року це є новий доказ на спростування висновку суду про доведеність істотного збільшення вартості спірної садиби, який відповідач, за умови сумлінного виконання процесуальних прав та обов`язків, не була позбавлена можливості долучити до справи.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 грудня 2020 року залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 03 березня 2021 року.

Головуючий суддя                                                  О.А. Лобов

Судді:                                                                              А.І.Дорош

                                                                                            В.М.Триголов