24.02.2021 Єдиний унікальний номер 2-2805/11

Єдиний унікальний № 2-2805/11

Провадження № 4с/205/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби м. Новомосковська Корєла Ольга Миколаївна, на дії державного виконавця, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 грудня 2020 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2020 року скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику усунути недоліки з додержанням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 13 січня 2021 року заявником було подано уточнену скаргу.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2021 року скаргу прийнято до розгляду і відкрито провадження.

Заявник у своїй уточненій скарзі та відповіді на відзив посилався на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2011 року з нього на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 350 гривень щомісячно на користь ОСОБА_3 , починаючи стягнення з 01 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. З метою виконання судового рішення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 11 серпня 2011 року було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Новомосковському міськрайонному ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Зазначив, що державним виконавцем на власний розсуд було збільшено розмір стягуваних з нього аліментів, що мало наслідком утворення заборгованості. Просив суд визнати дії старшого державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС незаконними, зобов`язати нараховувати аліменти у розмірі, визначеному рішенням суду і зарахувати кошти, сплачені заявником, в рахунок сплати боргу. У своїй заяві до суду просив скаргу розглядати у його відсутність.

Старший державний виконавець Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєла О.М. у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, засобами електронного зв`язку направив до суду клопотання, в якому просив справу розглядати за її відсутності, проти задоволення скарги заперечувала, з підстав, зазначених у відзиві на скаргу, зазначивши, що 02 квітня 2013 року до провадження Новомосковського міськрайонного ВДВС надійшла заява стягувача для примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів. Постановою державного виконавця від 02 квітня 2013 року було відкрито виконавче провадження ВП № 37330194. 03 вересня 2018 року до виконавчої служби надійшла заява стягувача про розмір заборгованості, яка станом на 01 вересня 2018 року становила 10 495 гривень 16 коп. 20 вересня 2018 року з метою забезпечення виконання рішення на рухоме та нерухоме майно боржника в межах виконавчого провадження ВП № 53354122, що у складі ЗВП 58537400, було накладено арешт. 08 листопада 2018 року від боржника надійшла заява про несплату аліментів у зв`язку із оскарженням батьківства. 12 листопада 2018 року стягувачем було написано розписку про неотримання аліментів з липня 2016 року та надано пояснення щодо судового розгляду справи № 183/5318/17 про позбавлення батьківських прав, а не оскарження батьківства. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2011 року не оскаржене. 08 січня 2019 року державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості на підставі ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України, яка станом на 01 січня 2019 року становила 15 124 гривні 66 коп. Також 08 січня 2019 року постановами державного виконавця відносно ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; тимчасове обмеження у праві користування зброєю та права полювання – до погашення заборгованості зі сплати аліментів. Станом на 01 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-2805/11 на користь ОСОБА_5 , яка нарахована відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 2 ч. 2 ст. 182 СК України, становить 25 769 гривень 15 коп. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Чинним законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімально гарантованого розміру, передбаченого СК України, навіть за наявності постановлених раніше рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Просила справу розглядати за своєї відсутності, у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 2-2805/11 від 28 липня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 01 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 23-24).

З метою виконання судового рішення від 28 липня 2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 11 серпня 2011 року було видано виконавчий лист № 2-2805/2011р. (а.с 48).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с. 47).

Постановою державного виконавця ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 02 квітня 2013 року було відкрито виконавче провадження ВП № 37330194 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2805/2011, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 45).

Постановою державного виконавця від 23 січня 2017 року було звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 та зазначено, що розмір заборгованості зі сплати аліментів на 23 листопада 2015 року становить 513 гривень 34 коп. (а.с. 52).

12 квітня 2017 року ТОВ «Логістик Юніон» постанову від 23 січня 2017 року виконавчої служби було повернуто у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звільнився 01 лютого 2017 року (а.с. 50).

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам від 10 квітня 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 350 гривень станом на 01 квітня 2018 року становить 8 423 гривні 16 коп. (а.с. 63).

08 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявою, в якій зазначив, що у провадженні суду перебуває цивільна справа № 183/5318/17, проте, з нього стягуються аліменти за виконавчим листом, який повернуто (а.с. 77).

12 листопада 2018 року ОСОБА_4 розпискою та у своїх поясненнях повідомила державного виконавця, що аліментів з ОСОБА_1 не отримує з липня 2016 року, предметом розгляду цивільною справи № 183/5318/17 є позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 78, 80).

Постановою державного виконавця ВП № 37330194 від 08 січня 2019 року було змінено назву сторони виконавчого провадження з ОСОБА_3 на ОСОБА_5 у зв`язку із розірванням шлюбу, копію якої було направлено сторонам виконавчого провадження (а.с. 85, 88).

Згідно з довідкою-розрахунком від 08 січня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 січня 2019 року складає 15 124 гривні 66 коп. (а.с. 87).

Постановами державного виконавця від 08 січня 2019 року ВП № 37330194 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 : у праві користування зброєю; у праві керування транспортними засобами; у праві виїзду за межі України; у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 89-90, 92-93, 96-97, 99-100), копії яких було направлено сторонам виконавчого провадження (а.с. 91, 94, 98, 101).

Постановами державного виконавця ВП № 37330194 від 09 січня 2019 року на ОСОБА_1 було накладено штраф за невиконання вимог ЗУ «Про виконавче провадження» у розмірі 30 % від суми заборгованості зі сплати аліментів та звернуто стягнення на заробітну плату (а.с. 103-104, 106-107).

Постановою державного виконавця ВП № 37330194 від 04 березня 2019 року було накладено арешт на кошти боржника (а.с. 138-139).

Постановою державного виконавця від 04 березня 2019 року виконавче провадження ВП № 37330194 та виконавче провадження ВП № 53354122 було об`єднано у зведене виконавче провадження № 58537400 (а.с. 140), про що повідомлено сторони виконавчого провадження (а.с. 137).

11 лютого 2020 року старшим державним виконавцем було складено протокол № 9/37330194/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (а.с. 203).

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, стягуваних на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2021 року складає 25 769 гривень 15 коп. (а.с. 230).

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані спеціальними нормами ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом 1 частини 1 статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З аналізу зазначених норм слідує, що чинним законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть за наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Іншими словами, одна сторона стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а інша сторона може спростувати цю обставину, подавши власні докази.

Відповідно до абз. 5 п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

За таких обставин, судом не встановлено у діях державного виконавця перевищення повноважень або порушення прав ОСОБА_1 при нарахуванні заборгованості зі сплати аліментів, присуджених до стягнення судовим рішенням, на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 182 СК України, державний виконавець має виконувати судове рішення і стягувати аліменти, у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше гарантованого розміру, передбаченого СК України, який на теперішній час визначено у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ЗУ «Пpo Дepжавний бюджeт України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2018 року складає 1 944 гривні, ЗУ «Пpo Дepжавний бюджeт України на 2019 рік» – 2 027 гривень, ЗУ «Пpo Дepжавний бюджeт України на 2020 рік» – на 01 січня 2020 року складає 2 218 гривень.

Таким чином, суд не вбачає в діях державного виконавця ознак незаконності, оскільки саме чинним положенням ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що розмір аліментів не може бути меншим, ніж гарантований розмір, визначений СК України. За таких обставин, державний виконавець зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог закону, імперативними положеннями якого прямо зобов`язано стягувати аліменти у розмірі, не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню в цій частині.

Факт відсутності у батька можливості надавати дитині матеріальне забезпечення у відповідному розмірі не може бути підставою, яка враховується судом, і обставиною, яка звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання старшого державного виконавця нараховувати аліменти згідно з виконавчим листом № 2-2805/2011 та зарахувати кошти, які були сплачені в рахунок погашення заборгованості по аліментам за виконавчим провадженням ВП № 37330194, то зазначені вимоги є похідними, а враховуючи, що у задоволенні скарги в частині визнання дій державного виконавця в частині нарахування заборгованості в розмірі, більшому, ніж передбачений виконавчим документом № 2-2805/2011, відмовлено, то вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За приписами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням зазначених обставин, у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 38 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 448, 450, 451, 452, 453 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні скарги, заінтересована особа старший державний виконавець Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєла Ольга Миколаївна на дії державного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: