ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 р. Справа № 2-а-976/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні
за участю представників сторін:
позивача : Коломієць Ірини Михайлівни
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення штрафних санкцій в сумі 1191,58 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі – позивач) з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення боргу зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1191,58 грн.
Позов мотивовано тим, що станом на 26.02.2010 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 1191,58 грн. внаслідок несплати штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності, що визначені в рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” №0011022340 від 09.11.2009 р. та №0011002340 від 09.11.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 13.03.2010 р. та 26.03.2010 р. (а.с.17,22), а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.04.2010 р. (а.с.27).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а після з’ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
16.10.2009 року працівниками ДПА у Вінницькій області за адресою м. Вінниця, ринок «Привокзальний», проведено перевірку магазину, де здійснює підприємницьку діяльність відповідач, щодо дотримання останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт від 16.10.2009 р. (а.с.8,9), в якому зазначено про порушення: п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведено розрахункову операцію на загальну суму 11 грн. через реєстратор розрахункових операцій; нероздрукувано та не видано відповідного розрахункового документу; зафіксовано здійснення реалізації товару в сумі 562 грн., який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем його реалізації; та порушення п. 1 ст. 3 “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме: здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” №0011002340 від 09.11.2009 р. на суму 1179 грн. та №0011022340 від 09.11.2009 р. на суму 12,58 грн. (а.с.5).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265/95 у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону №265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 20 Закону №265/95 до суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Частиною 1 ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” передбачено, що за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів, суб’єкти підприємницької діяльності сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням.
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку штрафних санкцій, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 1191,58 грн., в т.ч.: за непроведення розрахункової операції на загальну суму 11 грн. через реєстратор розрахункових операцій, нероздруковання та невидачу відповідного розрахункового документу – 55 грн. згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265/95; за здійснення реалізації товару в сумі 562 грн., який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем його реалізації – 1124 грн. згідно зі ст. 20 Закону №265/95; за здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту – 12,58 грн. згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (а.с.6).
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок).
Згідно з п. 1.3 розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що податковим органом штрафні санкції застосовані в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України, на підставі виявлених порушень, заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, зазначена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 21000) заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності в сумі 12 (дванадцять) грн. 58 коп. до місцевого бюджету (код платежу 5021080903, розрахунковий рахунок 31419541700002, банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) та за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг в сумі 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев’ять) грн. до державного бюджету (код платежу 3021080902, розрахунковий рахунок 31113104700002, банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 29.04.10
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович