УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
29 квітня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Худякова A.M.,
суддів : Франовської К.С., Малахової Н.М.,
при секретарі
судового засідання Сапінській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") на ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 січня 2009 року по матеріалам заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості,
встановила:
У січні 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 3881 грн. 36 коп. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що в порушення умов кредитного договору, укладеного 26.10. 2006 року не виконує взяті на себе зобов'язання, щодо повернення чергової частини суми кредиту, тому борг в сумі 3881 грн. 36 коп., який складається з заборгованості по кредиту - 2930 грн. 02 коп.; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 951 грн. 34 коп. Крім того, заявник просив стягнути з боржника судові витрати.
Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 січня 2009 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором .
Відмовляючи у прийняті заяви, суддя виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається, що між сторонами має місце спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.
У апеляційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалу як таку, що не відповідає вимогам закону і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №22ц/1139 Головуючий в суді Iі інст.Гриб О.С.
Категорія 57 Доповідач Худяков A.M.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя виходив з того, що з заяви і поданих документів вбачається спір про право.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів апеляційного суду, приймаючи до уваги таке.
Як вбачається із документів, доданих до заяви про видачу судового наказу, вимоги заявника грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі ( кредитний договір), йдеться про стягнення суми боргу, комісії та процентів, що випливають з даного договору. Оскільки укладеним договором сторони визначили умови надання кредиту- з базовою процентною ставкою за кредитним лімітом 1,9% на місяць на залишок заборгованості, розмір щомісячної комісії-1%, і з цими умовами ознайомився позичальник, підтвердивши це особистою заявою (а.с.14), слід дійти висновку, що сума, заявлена у вимозі, є безспірною. Вимог про стягнення пені, як про це вказано в ухвалі судді, заява не містить і сплата пені вказаним кредитним договором не передбачена.
Відтак, у судді місцевого суду не було законних підстав відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за даною конкретною вимогою.
Керуючись ст.ст.303-304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"задовольнити.
Ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 січня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.