УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.
суддів: Михайловського В.І., Єрещенка A.M.
з участю: прокурора Воронухи Д.С.
потерпілої ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Коростишівського району на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 4 вересня 2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України направлена прокурору Коростишівського району для організації додаткового розслідування, у зв'язку з допущеними порушеннями органами досудового слідства вимог ст.ст.22,64 КПК України, не встановленням важливих обставин, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Згідно змісту постанови, суду ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 22.01.2008 року близько 2000 години, керуючи автомобілем, який рухався зі швидкістю близько 100 км/год по вул. Більшовицькій в м.Коростишеві, порушив під час проїзду через пішохідний переход п.п. 12.4,12.9 ПДР та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка отримала чисельні тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілої. Після вчинення наїзду на ОСОБА_3, ОСОБА_2 свідомо втік з місця події.
Справа №11-256 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Миколайчук В.Л.
Категорія ст. 286 ч.2,135 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В.І.
На думку суду першої інстанції, під час досудового слідства неналежним чином було виконано огляд місця події 22.01.2008 року, невідоме походження доданої фототаблиці (а.с.3-4,6-7), в протоколі про участь в огляді спеціаліста не вказано та не зазначено, що не проводилося фотографування (а.с.3-зворот), не встановлювалася видимість елементів дорожньої обстановки та пішоходів 22.01.2008 року, не приймав участі в огляді місця ДТП ОСОБА_2 та з ним не проводилося відтворення обставин подій, на яке не залучався й свідок ОСОБА_4.
На переконання суду, відтворення обстановки подій з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведені 3.03.2008 року з 1910 год. до 2005 год, а з статистами взагалі: з 900 год до 930 годин 22.04.2008 року (а.с. 102-103). Зазначена інформація отримана в умовах, які не відповідали умовам події ДТП, у зв'язку з чим підсуднім обгрунтовано поставлено під сумнів вихідні дані для декількох експертиз.
Зміст пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення щодо механізму травмування ОСОБА_3 та винесена слідчим постанова щодо водія ОСОБА_6 (а.с. 115) суперечить висновку судово-медичної експертизи про те, що смерть потерпілої настала внаслідок комплексних травм від дії двох транспортних засобів (а.с.61), а також і матеріалами огляду місця події.
Крім того, швидкість 100 км/год вказана довільно, за відсутністю відповідних підтверджень, а в основу обвинувачення покладені вибіркові дані та докази, які є суперечливими, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.
На переконання суду першої інстанції, було порушено право на захист ОСОБА_2, який на протязі тривалого часу досудового слідства мав статус свідка та не мав змоги здійснити захист своїх інтересів в статусі обвинуваченого.
Під час здійснення досудового слідства, суд вважає за необхідне органам досудового слідства виконати слідуючі дії: здійснити додатковий огляд місця події з фіксацією елементів дорожньої обстановки, провести відтворення обставин подій з участю ОСОБА_2, та свідка ОСОБА_4, встановити механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 внаслідок дії автомобілів під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_6, можливу швидкість обох автомобілів, призначити комісійну судово-медичну та повторну судово-автотехнічну експертизу із зазначенням встановлених вихідних даних, перевірити законність постанови слідчого щодо водія ОСОБА_6 від 21.05.2008 року (а.с. 115), виклавши в текстах процесуальних документів механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень відповідно до висновків судово-медичних експертів, з урахуванням комплексної дії декількох травмуючих факторів.
Помічник прокурора Коростишівського району в апеляції просить скасувати постанову суду від 4 вересня 2008 року, а справу повернути для судового розгляду у той же суд в іншому складі суду.
В обгрунтування апеляції прокурор посилається на те, що суд першої інстанції висунув необгрунтовані вимоги щодо необхідності додаткового виконання слідчих дій.
Так, органами досудового слідства 22.01.2008 року огляд місця події, яким є проїзна частина дороги по вул.Більшовицькій у м.Коростишеві проводився з дотриманням вимог КПК. Металева огорожа, на яку посилається у своїй постанові суд, розташована за межами проїзної частини та не має до даної пригоди ніякого відношення. Згідно схеми ДТП до протоколу огляду місця події межами пішохідного переходу є сама довжина переходу, яка складає 4,0 м, а також і відстань між пішохідним переходом та світлофорами, розміщеними на обох сторонах проїзної частини вул. Більшовицької.
На думку апелянта, є безпідставними посилання суду на те, що огляд місця ДТП проводився без участі водія ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 після вчинення ДТП з місця пригоди одразу зник. Огляд було проведено з участю водія ОСОБА_6, згідно протоколу медичного огляду №50 від 22.01.2008 року ОСОБА_2 під час ДТП знаходився у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим огляд місця події було проведено без його участі. У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від проведення відтворення обстановки та обставин події, така слідча дія не проводилася.
Крім того, направляючи справу на додаткове розслідування, суд не врахував вимоги ч.1 ст.281 КПК України та мав змогу усунути виявлені недоліки слідства шляхом витребування необхідних документів, надання судових доручень в порядку ст.3151 КПК України.
На думку апелянта, є помилковими висновки суду щодо наявності у справі даних про настання смерті потерпілої внаслідок комплексних трам від дії двох транспортних засобів, оскільки вони спростовуються висновком експерта №33 від 3.04.2008 року щодо заподіяних тілесних ушкоджень та їх причинному зв'язку зі смертю потерпілої ОСОБА_3.
Не згоден також апелянт з посиланням у постанові суду на те, що вказана швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_2 - 100 км/год є довільною, визначеною при відсутності відповідних підтверджень. Зазначене спростовується письмовими доказами, зібраними та долученими органами досудового слідства до матеріалів кримінальної справи.
Є також безпідставними посилання суду на те, що під час розслідування справи було порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_2 та проігноровано клопотання адвоката щодо необхідності визначення швидкості автомобіля близько 100 км/год, оскільки під час ознайомлення з матеріалами справи, висновками експертиз ОСОБА_2 будь-яких клопотань та зауважень не заявляв, що дає підстави вважати про відсутність порушень прав та законних інтересів обвинуваченого.
Оскільки під час проведення досудового слідства вимоги ст.ст.22 та 64 КПК України порушені не були, то суд першої інстанції безпідставно направив кримінальну справу на додаткове розслідування.
Адвокат в інтересах підсудного ОСОБА_2 подав заперечення на апеляцію прокурора, в яких вважає апеляційне подання по даній кримінальній справі таким, що не підлягає розгляду.
Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, підсудного ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію прокурора та вважає за необхідне направити справу для розгляду по суті в суд першої інстанції, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст.281 ч.1 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 22.01.2008 року, близько 20 годин він керував автомоіблем ВАЗ-2199 та, рухаючись зі швидкістю близько 100 км/год, порушив під час проїзду по вул. Більшовицькій у м.Коростишеві п.п. 12.4,12.9 ПДР, вчинив у стані алкогольного сп'яніння наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка отримала значну кількість тілесних ушкоджень та померла.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку про неповноту досудового слідства та висунув вимоги щодо необхідності додаткової фіксації металевої огорожі на місці ДТП та межі пішохідного переходу. Також у постанові вказано про відсутність ОСОБА_2 під час проведення огляду місця ДТП, на його обгрунтовані вимоги щодо необхідності проведення відтворення обставин події з метою встановлення дійсності швидкості автомобіля під час ДТП на вул. Більшовицькій в м.Коростишеві. Зміст пред'явленого обвинувачення щодо механізму травмування Петраківської та постанова щодо водія ОСОБА_6 суперечить висновку судово-медичної експертизи, здійснені експертом по справі три різні за висновками експертизи. Крім того, на думку суду, порушено право на захист ОСОБА_2, який майже весь період слідства по справі мав статус свідка, всупереч ст.221 КПК України проігнороване обгрунтоване клопотання захисника щодо визначення швидкості руху автомобіля ОСОБА_2.
Апеляційний суд вважає вищенаведені вимоги суду першої інстанції необгрунтованими та надуманими з наступних підстав.
З матеріалів справи, а саме схеми ДТП до протоколу огляду місця події вбачається, що металева огорожа, на яку послався у своїй постанові суд, розташована за межами проїзної частини вул.Більшовицькій та не може впливати на можливість розгляду справи по суті та прийняття обгрунтованого рішення.
З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що ОСОБА_2, після скоєння ДТП з місця події зник, згідно протоколу медичного огляду він знаходився у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим огляд проводився без участі ОСОБА_2, який згодом відмовився від проведення вказаної слідчої дії.
Посилання суду першої інстанції на те, що органами досудового слідства було порушено право на захист ОСОБА_2 є також безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, переважний час проведення досудового слідства він фактично мав процесуальний статус свідка, а кримінальна справа порушена проти ОСОБА_2 лише 22.05.2008 року, йому пред'явлено обвинувачення та пред'явлено для ознайомлення відповідні процесуальні документи.
Є також необгрунтованими й викладені у постанові суду першої інстанції сумніви відносно довільного визначення швидкості автомобіля під керуванням ОСОБА_2: без фіксації приладами, визначення гальмівного шляху, тощо, оскільки, як вбачається з наданих органами досудового слідства на розгляд суду доказів, з урахуванням встановлених обставин справи, фіксація швидкості руху будь-якими приладами не проводилася, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався на значній швидкості, без здійснення будь-якого гальмування та зупинки під час зіткнення з пішоходом ОСОБА_3.
Апеляційний суд вважає надуманими переконання суду першої інстанції щодо неможливості розгляду по суті кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.ст.286 ч.2, 135 ч.1 КК України без проведення додаткового розслідування, оскільки суд не позбавлений можливості усунути виявлені недоліки під час судового слідства шляхом надання судових доручень в порядку ст.3151 КПК України, витребування додаткових доказів, а у разі необхідності, призначення додаткових експертиз.
А тому, викладені в апеляції прокурора мотиви, апеляційний суд вважає обгрунтованими та досить переконливими, у зв'язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову Коростишівського районного суду,а справу направити для розгляду по суті в той же суд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію помічника прокурора Коростишівського району задовольнити.
Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 4 вересня 2008 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст.ст.286 ч.2, 135 ч.1 КК України на додаткове розслідування - скасувати, а справу направити для розгляду в той же суд.