УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Михайловського В.І., Шеніна П.О.
з участю: прокурора Філя С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 6 грудня 2008 року
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, судимий:
вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5.07.2007 року за ст.185 ч.3, з застосуванням ст.ст.75,104 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з випробувальним строком
на 2 роки; вироком цього ж суду від 20.03.2008 року за ст.185 ч.3 КК України, з застосуванням ст.ст.70 ч.4, 71 п.1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджений: за ст.185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за
ст.309 ч.1 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
Справа №11-293 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Голубнича A.M.
Категорія ст. 185 ч.3,186 ч.2,357 ч.3 КК України Доповідач Михайловський В.І.
На підставі ст.70 п.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання - 3 (три) роки позбавлення волі. Відповідно до п.4 ст.70 КК України частково приєднано за попереднім вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2008 року покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та визначено остаточно засудженому ОСОБА_2 - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і житель АДРЕСА_2, громадянин України, судимий: вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2007 року за ст.185 ч.1, з застосуванням ст.ст.75,76,104 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,
звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік, звільнений від подальшого відбування покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію» постановою цього ж суду від 25.07.2007 року; вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.02.2008 року за ст.ст.297,101 КК України на 45 діб арешту, засуджений: за ст.185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ст.357 ч.3 КК України на 1 (один) місяць арешту.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до відбуття засудженому ОСОБА_1 визначено 4 (чотири) роки позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м.Шевченко Казахстану, проживає у АДРЕСА_3, громадянин України, судимий: вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.05.2008 року за ст.ст.186 ч.3,69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, засуджений: за ст.185 ч.3, з застосуванням ст.69 ч.1 КК України, на 2 (два) роки позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено до відбуття засудженому - 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.4 КК України зараховано у строк відбуття покарання період: з 3 квітня по 6 грудня 2008 року покарання, відбуте за попереднім вироком Бердичівського міськрайсуду від 20.05.2008 року та остаточно визначено до відбуття засудженому ОСОБА_3 - 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець М.Бердичева, проживає у АДРЕСА_4, громадянин України, судимий: вироком Бердичівського міськрайонного суду від 5.07.2007 року за ст.185 ч.3, з застосуванням ст.ст.75,76 п.3,4 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 (два) роки, засуджений: за ст.307 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією половини належного йому майна; за ст.309 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ст.198 КК України на 2 місяці арешту.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією половини належного засудженому майна.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до основної міри покарання приєднано один місяць позбавлення волі згідно вироку Бердичівського районного суду від 5.07.2007 року та остаточно визначено до відбуття 5 (п'ять) років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією половини належного засудженому ОСОБА_4 майна.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишений попередній - тримання під вартою, а засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 змінено: з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши засуджених під варту в залі суду.
Відбування покарання засудженим: ОСОБА_2 визначено з 23 лютого 2008 року, ОСОБА_1 - з 26 лютого 2008 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - з дня затримання.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 777 грн. 87 коп. матеріальних збитків, у дольовому порядку з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 4.316 грн. збитків, ПП «Оріон-Сервіс» - 856 грн.28 коп., ПП «Бемако» - 111 грн. 84 коп., засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 -8.617 грн., з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8- 1.850 грн., на користь ОСОБА_9 - 2.171 грн.; з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 -1.690 грн., ОСОБА_10 5.450 грн; з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 вісімсот вісімдесят дві (882) грн.
З засуджених стягнуто судові витрати за оплату послуг експертів по 649 грн. 04 коп. з кожного.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Згідно змісту вироку суду ОСОБА_2 вніч на 5.05.2006 року зламав грати та розбив вікно кіоску по АДРЕСА_5, проник всередину кіоска, звідки таємно викрав продукти харчування, які належали приватному підприємцю ОСОБА_5 на загальну вартість 777,87 грн.
Повторно, на початку серпня 2007 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, видавивши скло будинку та гаража домоволодіння по АДРЕСА_6, проникли всередину, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_7 у вигляді газового котла, сантехнічного обладнання, електрообладнання, морозильної камери на загальну суму 8.497 гривень.
Вніч на 26.11.2007 року ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1, розібравши частину даху будинку АДРЕСА_7, проникли в будинок, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 1.912 гривень.
В кінці серпня та на початку грудня 2007 року в денну годину ОСОБА_4 у невстановленому органами досудового слідства місці с.Кропивна Вінницької області знайшов рослину коноплі, яку сховав у мішок та зберігав з метою збуту, переніс на горище будинку АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_2 та залишив для висушування, після чого від'єднав листя та суцвіття, подрібнивши його та незаконно виготовивши особливо-небезпечний наркотичний засіб канабіс (маріхуану) масою 62,769 грама у висушеному стані. У цей же день у вказаному домоволодінні ОСОБА_4 зустрів знайомого ОСОБА_2 та безоплатно збув йому канабіс (маріхуану) масою 62,769 грама, а частину особливо небезпечного наркотичного засобу у висушеному стані сховав на горищі літньої кухні свого домоволодіння, незаконно зберігаючи його для власного вживання до 15 год.05 хв. 25.02.2008 року. Вказаний наркотичний засіб було згодом вилучено працівниками міліції.
Вніч на 4.02.2008 року ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна шляхом зламу даху гаража по АДРЕСА_8 проникли в гараж, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_8 у вигляді електроінструментів та обладнання на загальну суму 1665 гривень.
Вніч на 13.02.2008 року ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проникли всередину будинку АДРЕСА_9, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 2669 гривень.
Вніч на 14.02.2008 року ОСОБА_2 повторно викрав за попередньою змовою з ОСОБА_1 та з проникненням у домоволодіння АДРЕСА_10 майно потерпілої ОСОБА_11 у вигляді меду та посуду на загальну суму 1330 гривень.
Повторно, 15.02.2008 року приблизно о 15й годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 проникли в будинок АДРЕСА_11, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_6 у вигляді одягу та виробів із золота на загальну суму 1690 гривень, були згодом помічені громадянином ОСОБА_12 та, усвідомлюючи наявне викриття своїх злочинних дій, не реагуючи на дії ОСОБА_12, з місця злочину зникли, протиправно, відкрито утримуючи при собі викрадене майно потерпілої ОСОБА_6.
Крім того, ОСОБА_1 викрав з вказаного будинку паспорт громадянки України ОСОБА_6 НОМЕР_1, виданий 15.11.2005 року Бердичівським MP ВВС.
Повторно, вніч на 17.02.2008 року ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 проникли в будинок АДРЕСА_11, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_6 у вигляді посуду, морозильної камери, шпалер та продуктів харчування на загальну суму 882 гривні.
ОСОБА_4 13.02.2008 року, 15.02.2008 року, 17.02.2008 року, не обіцяючи ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заздалегідь на отримання від них майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та перебуваючи у квартирі АДРЕСА_12 в нічний час безкоштовно отримав від них майно завідомо одержане злочинним шляхом - викрадене з будинку АДРЕСА_11.
Так, 13.02.2008 року отримав ОСОБА_4 від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завідомо одержане злочинним шляхом майно у вигляді телевізора, фотоапарату, одежі, взуття та годиннику, шпалер та продуктів харчування, а також 15.02.2008 року майно у вигляді жіночих светрів та кофт, дорожньої сумки та рушників на загальну суму 4084 гривні. Вказане майно ОСОБА_4 незаконно зберігав в період з 13.02.2008 року до 26.03.2008 року.
Вніч на 19.02.2008 року ОСОБА_1 повторно, перебуваючи у стані токсичного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проникли у приміщення приватного підприємства «Оріон-Сервіс» і підприємства «Бемако» по вул. Кіма,32 у м.Бердичеві, звідки таємно викрали зазначених підприємств майно на загальну суму 2429 грн.36 коп., яке належить підприємству «Оріон-Сервіс» та майно на загальну суму 612 грн. та 499 грн. 84 коп.
Повторно, 19.02.2008 року в нічний час ОСОБА_1 у стані токсичного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 проникли у будинок АДРЕСА_13, звідки таємно викрали супутниковий приймач потерпілого ОСОБА_10 вартістю 950 грн..
ОСОБА_4 30.05.2008 року близько 21 год. 30 хв. на привокзальному майдані ст.Бердичів незаконно, шляхом знахідки придбав наркотичний засіб у вигляді рослинної, подрібленої маси коноплі, зберігав її без мети збуту, мав намір перенести за місцем свого проживання, але був затриманий працівниками міліції, а наркотичний засіб - вилучений.
В апеляціях: засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене судом покарання, посилаючись на те, що визнає себе винним у вчиненні злочинів повністю, бажає якнайшвидше вийти з місць позбавлення волі, просить врахувати його сімейний стан, а також і те, що у майбутньому він бажає довчитися та отримати якусь професію, влаштуватися на роботу;
- прокурор просить змінити вирок суду першої інстанції від 6.12.2008 року щодо засудженого ОСОБА_4, визначивши йому покарання без застосування додаткового покарання у вигляді
конфіскації майна, оскільки на момент вчинення злочину ОСОБА_4 був неповнолітнім. У той же час, суд безпідставно визначив йому додаткове покарання за ст.307 ч.2 КК України у вигляді конфіскації майна;
- засуджений ОСОБА_4 просить змінити вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 6.12.2008 року, посилаючись на ті обставини, що він не вчиняв злочину, пов'язаного зі збутом наркотичних засобів, вважає, що його безпідставно оговорили, не проводилися всі слідчі дії, а саме очні ставки. Також засуджений вважає надто суворим покарання 5 років 1 місяць, визначене йому судом першої інстанції, не розуміє за що його забрали від співмешканки та його дитини.
Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши доводи поданих апеляцій та вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2, 198 КК України доведена наданими органами досудового слідства та дослідженими судом першої інстанції доказами: показами свідка ОСОБА_3, ОСОБА_2, протоколами огляду місця події та речових доказів (т.3, а.с.3,39), висновком судово-хімічної експертизи №2/389 від 17.03.2008 року (т.3,а.с.47-49), протоколом доставления, виявлення та вилучення від 30.05.2008 року, висновком експерта №353 від 23.06.2008 року, вилученими у ОСОБА_4 речовими доказами - канабісом масою у висушеному вигляді масою 9,46 грамів, визнавальними показами самого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення вищевказаних злочинів як на стадії досудового так і судового слідства.
Апеляційний суд не погоджується з твердженнями засудженого ОСОБА_4 про те, що в судовому засіданні він дав не такі покази, оскільки будь-яких зауважень на протокол судового засідання по даній кримінальній справі він не приносив. У той же час вимоги ст.88 КПК України судом першої інстанції виконані, права передбачені цим законом, засудженому ОСОБА_4 роз'яснені та він ознайомлений з матеріалами кримінальної справи.
Покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 призначено судом у відповідності до вимог ст.65 КК України: з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особи засуджених та всіх обставин справи, передбачених змістом ст.ст.66,67 КК України. Судом враховано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 раніше судимі, ОСОБА_1 вчиняв злочини у стані, викликаному вживанням одурманюючих засобів, обидва засуджених мають рецидив злочинів. Разом з тим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнали свою вину і щиро розскаялися за вчинені злочини, ОСОБА_4 вчинив злочини у неповнолітньому віці. Зазначені обставини суд першої інстанції врахував належним чином та, з урахуванням даних, які характеризують особи засуджених, обгрунтовано призначив їм міру покарання у межах санкцій ст.ст.185 ч.3, 186 ч.2, 357 ч.3, 307 ч.2, 309 ч.2, 198 КК України.
У той же час, як вбачається зі змісту вироку, призначаючи додаткове покарання ОСОБА_4 за ст.ст.307 ч.2 КК України, суд не дотримався вимог ст.98 ч.2 КК України, згідно змісту якої до неповнолітніх не може бути застосоване додаткове покарання у виді конфіскації майна.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_4 на момент вчинення злочину був неповнолітнім, а тому суд першої інстанції необгрунтовано призначив йому за ст.307 ч.2 КК України додаткове покарання - конфіскацію майна, у зв'язку з чим вирок суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 353 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 6 грудня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_4 - змінити, виключити з вироку додаткову міру покарання у виді конфіскації майна.
В решті вирок залишити без зміни.