Єдиний унікальний номер 234/11395/19

Номер провадження 22-ц/804/591/21        

Номер провадження 22-ц/804/591/21 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року                             Донецький апеляційний суд у складі колегії:

                                                                 головуючого судді: Новікової Г.В.

                                                                 суддів:Гапонова А.В.,Никифоряка Л.П.,

       за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Бахмуті апеляційну скаргу представника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи – адвоката Кисловської Вероніки Валеріївни на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 вересня 2020 року(ухваленого під головуванням судді Нейло І.М. у м. Краматорськ Донецької області, повний текст складено 21 вересня 2020 року) у цивільній справі №234/11395/19 за позовом Державної інноваційної фінансово – кредитної установи до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Державна інноваційна фінансово – кредитна установа  звернулася до суду  із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала тим, що 01.06.2007 року між Державною інноваційною фінансово – кредитною  установою та ТОВ «Донбасінструмент» був укладений договір зберігання обладнання та технічної документації строком до 31.05.2008 року. Від імені ТОВ «Донбасінструмент» договір підписав директор підприємства  ОСОБА_1 .  Після закінчення строку зберігання передане на зберігання майно не було повернуто позивачу, оскільки було втрачено. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 21.07.2017 року провадження  у справі   за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367  КК України було закрито та звільнено  відповідача від кримінальної  відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.  Таким чином  колишній керівник ТОВ «Донбасінструмент» ОСОБА_1 не виконав обов`язок щодо збереження отриманого державного майна тому вважає, що відповідач завдав шкоду державним інтересам.

Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 6294712,19 грн..

Рішенням Краматорського міського суду  від 21 вересня 2020 року в задоволенні позовних вимог   відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Державної інноваційної фінансово – кредитної установи просить скасувати рішення  суду, як таке, що не відповідає нормам матеріального права та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача, посилаючись на ті ж підстави, що й у позовній заяві, зазначає, що саме ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України, як службова особа наділена огранізаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, несе відповідальність за втрату в результаті злочинної недбалості майна, переданого на зберігання відповідно до договору від 01.06.2007 року ТОВ «Донбасінструмент».  На момент звернення до суду із зазначеним позовом ТОВ «Донбасінструмент» згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинило свою діяльність.

Вважає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки ухвалі Краматорського міського суду  від 21 липня 2017 року, в якій встановлений факт вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, що дає підстави для стягнення матеріальної шкоди з винної особи.

У відзиві на апеляційну скаргу   ОСОБА_1    просить відмовити   у задоволені позовних вимог   та закрити провадження у даній справі.

Зокрема звертає увагу, що після закінчення строків дії договору, він неодноразово звертався до позивача, як власника переданого на зберігання  майна щодо необхідності його забрати, однак дані звернення були проігноровані останнім. Крім того зазначене майно зберігалось за двома адресами у м. Краматорську та м. Макіївка, та після звільнення відповідача із посади директора було передано його наступникам, а представники позивача керували перевезенням частини цього обладнання в інше місце вже після його звільнення.

При підписанні договору він діяв від імені підприємства, яке він на той час очолював. Його відповідальність повинна вирішуватися на підставі положень статті 1172 ЦК України, якою передбачено,що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків. Зазначене було правильно враховано судом першої інстанції.

В судове засідання, проведене в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом, з`явилися представник Державної інноваційної фінансово-кредитної установи – адвокат Кисловська В. В. .  Зубов А..Ю. та його представник в судове засідання  не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток-повідомлень(а.с.256-257).

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній  доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника відповідача, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи із того, що   майно, яке було передано на зберігання ТОВ «Донбасінструмент», втрачено керівником ТОВ «Донбасінструмент» ОСОБА_1 під час виконання ним своїх службових обов`язків.

Вимоги позивача про відшкодування шкоди за втрачене майно мають пред`являтись не до керівника підприємства, винного у скоєнні злочину, а до особи, якій було передано майно на відповідальне зберігання , а саме  ТОВ «Донбасінструмент».

Такий висновок  відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2007 року Українська державна інноваційна компанія уклала договір зберігання майна з ТОВ «Донбасінструмент» в особі директора ОСОБА_1 , строком  до 31.05.2008 року.  

Згідно умов договору та додатків до нього Державна інноваційна фінансово-кредитна установа передала на платне зберігання ТОВ «Донбасінструмент» обладнання та документацію до нього на загальну суму 8731720 грн. Вартість послуг по зберіганню узгоджена сторонами у розмірі 3000 грн. на місяць.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

13.10.2016 року за заявою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про зникнення переданого на зберігання ТОВ «Донбасінструмент» обладнання, вартість якого станом на 10.10.2016 року становила 6229 663,39 грн. внесені відомості до ЄРДР та зареєстроване кримінальне провадження № 12016050390003136 від 21.10.2016 року за попередньою кваліфікацією ч.2 ст. 191 КК України (а.с.63-64).

  Постановою прокурора Краматорської місцевої прокуратури від 23.01.2017 року матеріали щодо директора ТОВ «Донбасінструмент» ОСОБА_1 виділено в окреме кримінальне провадження № 12017050390000516 (а.с.66-67).

За результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12017050390000516 щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні службової недбалості,тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них,що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, ухвалою Краматорського міського суду від 21.07.2017року по справі № 234/2683/17, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито та його звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (а.с.6-9).

Згідно із відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року діяльність ТОВ «Донбасінструмент» була припинена. Запис про припинення ТОВ «Донбасінструмент» внесено 21.05.2018 р. (а.с.148-153)

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

  У даній справі виник спір через неналежне виконання договору зберігання майна,укладеного 01.06.2007 року між Українською державною інноваційною компанією та ТОВ «Донбасінструмент», а саме неможливість повернення устаткування, прийнятого відповідачем,   через його втрату. При цьому позивач просить відшкодувати вартість втраченого через службову недбалість майна саме директором юридичної особи -зберігача на підставі ст. 1166 ЦК України та з урахуванням ухвали про закриття кримінального провадження щодо вчинення відповідачем злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, де встановлена його вина.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном ( стаття 96 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої  статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, як директора ТОВ «Донбасінструмент», відшкодовується таким підприємством, як стороною договору зберігання від 01.06.2007 року, а не його керівником.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі та обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог до нього, оскільки він укладав договір зберігання від імені ТОВ «Донбасінструмент» як директор та виконував свої трудові обов`язки, тому саме ТОВ має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником. 

Посилання на те,що ухвалою Краматорського міського суду від 21.07.2017 року ОСОБА_1   визнано винним у скоєнні службової недбалості,тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до втрати переданого на зберігання обладнання, а тому саме винна особа повинна відшкодувати спричинену шкоду є безпідставним. Оскільки в даному випадку саме  юридична   особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Наявність же вищезазначеної ухвали,якою встановлено неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, може бути одним із доказів при вирішення  вимог особи, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи – адвоката Кисловської Вероніки Валеріївни залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду   від 21 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 березня 2021 року.

Судді: