Справа №22-3594/09 Головуючий у І інстанції - Рудницька О.М.
Доповідач - Качан В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого : Качана В.Я.
Суддів: Желепи О.В., Вовченка В.М.
при секретарі: Сирбул О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину жилого будинку, -
встановила:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року позов ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві задоволено, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 (матір'ю позивача) після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за позивачем, як сином ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування, право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд в той же суд у новому складі суддів.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне. Вказує, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності її рідній матері ОСОБА_4 Що остання є також і матір'ю матері позивача ОСОБА_3, що спадкодавець за своє життя залишила заповіт, за яким заповідала вказаний будинок в рівних частках своїм дочкам, тобто апелянту і матері позивача - ОСОБА_3. Вказує, що остання у встановлений законом строк не приймала цю спадщину, а вказану 1/2 частину будинку, у встановленому законом порядку, прийняла вона, як спадкоємець за законом, а іншу 1/2 його частку як спадкоємець за заповітом. Але суд, в порушення вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України не притягнув її до участі у справі як належного відповідача, чим позбавив її можливості надати відповідні докази.
Вислухавши пояснення осіб що з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, мати позивача ОСОБА_3 і апелянт ОСОБА_1 є рідними сестрами. їх мати - ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Остання була власником будинку АДРЕСА_1. За своє життя остання залишила заповіт, за яким заповідала вказаний будинок в рівних частках своїм дочкам: ОСОБА_3 і ОСОБА_1 Тому питання щодо прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 повинно було вирішуватись районним судом з притягненням до участі у справі в якості відповідача, ОСОБА_1, як спадкоємиці першої черги за законом на вказану 1/2 частину будинку. Але остання, в порушення вимог ст. 33 ЦПК України, не була залучена судом першої інстанції до участі у справі.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1, після смерті її матері, було видано, як спадкоємцю за заповітом, свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину цього будинку, а 20 червня 2006 року померла мати позивача - ОСОБА_3
Відповідно до ст. 525 ЦК України 1963 року, що діяв на день відкриття спадщини, у зв'язку зі смертю ОСОБА_4, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Районним судом не було встановлено чи була прийнята спадщина у вигляді іншої 1/2 частини, що є предметом спору, вказаного будинку матір'ю позивача - ОСОБА_3 у встановлений ст. 549 ЦК України 1963 року шестимісячний строк, чи з порушенням цього строку, а тому, чи може, відповідно до вимог ч. 2 ст. 548 ЦК України 1963 року, прийнята спадщина у вигляді 1/2 частини цього будинку визнаватися належною матері позивача ОСОБА_3 як спадкоємцеві за заповітом з моменту відкриття спадщини.
З матеріалів справи (а/с 9) також вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в квартирі АДРЕСА_2 у період з 11.06.1981 року до 05.12.1996 року. Наведені докази є свідченням того, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк не прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4 бо до кінця 1996 року не проживала в будинку, що є предметом спору, тобто не вступила в управління або володіння спадковим майном.
Як вбачається з матеріалів справи, остання також не подавала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. За таких обставин висновок суду про те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті її матері ОСОБА_4 є безпідставними. Будь - які докази, які б свідчили про прийняття ОСОБА_3 спадщини у встановлений законом строк в матеріалах справи відсутні. Вказані обставини мають суттєве значення для справи, але не були досліджені та встановлені судом. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи (а/с 19), в цьому будинку з грудня 1987 року була зареєстрована та проживала і продовжує проживати ОСОБА_1, яка несе по ньому відповідні витрати і таким чином, прийняла спадщину, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 301, 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2007року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.