У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді   - Сінані О.М.,

суддів                        - М’ясоєдової Т.М.,

                   - Даніла Н.М.,

при секретарі           - Комаренко М.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за використання власних спецодягу та електро-ампер-вольтметру, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 09 червня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

в січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння обороні України про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за використання власних спецодягу та електро-ампер-вольтметру, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом № 56 від 24.10.2005 року він прийнятий на роботу інструктором з індивідуального навчання водінню з 24.10.2005 року. Наказом № 61 від 22.11.2005 року звільнений за прогули (ст. 40 п. 4 КЗпП України) у зв’язку з відсутністю на роботі 18.11.2005 року та 21.11.2005 року. Вважає, що звільнення є незаконним, оскільки 18.11.2005 року він знаходився на роботі та за дорученням директора школи виконував роботи, не передбачені контрактом, укладеним 24.10.2005 року. У зв’язку з викликом у судове засідання та здачею екзаменів, 21.11.2005 року на роботі він знаходився не повний робочий день, про що були повідомлені директор школи та начальник відділу кадрів. Окрім того, в результаті виконання роботи вийшов з ладу його особистий електро-ампер-вольтметр, вартістю 600 грн. На підставі викладеного, збільшивши свої позовні вимоги, ОСОБА_2 просив поновити його на роботі в посаді інструктора, стягнути на його користь заборгованість з заробітної плати в сумі 1780 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 22.11.21005 року по день поновлення, компенсацію за використання спецодягу та електро-ампер-вольтметру, на загальну суму 1100 грн., а також 12000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 09 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 24.10.2005 року згідно з наказом № 56 від 24.10.2005 року директора Сімферопольської об’єднаної технічної школи Товариства сприяння оборони України прийнятий на роботу за контрактом строком на один рік на посаду інструктора індивідуального навчання водінню з окладом згідно штатного розпису та випробувальним строком у 2 місяці.

22.11.2005 року наказом № 61, на підставі доповідних записок заступника директора та начальника автоколони від 18.11.2005 року та 21.11.2005 року, ОСОБА_2  звільнений з роботи (посади) за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

В день звільнення ОСОБА_2 видано трудову книжку та повний розрахунок.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 40 п. 4 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір, до закінчення строку їх чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності  на роботі більш 3-х годин на протязі робочого дня) без поважних причин, відсутності доказів поважності причин відсутності позивача на роботі 18.11.2005 року та 21.11.2005 року більш трьох годин на протязі робочого дня, а також того, що „Положенням про учбові заклади ТСО України”, Статутом СОТШ та укладеним контрактом особі, яка займає посаду інструктора ІНВ, видача індивідуальних засобів захисту, будь-якого спецодягу та контрольно-вимірювальних приборів не передбачена, заяв про використання власних спецодягу та контрольно-вимірювальних приборів до адміністрації ОСОБА_2 не подавав, а школа у свою чергу ніяких угод про їх використання не укладала.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки факт відсутності ОСОБА_2 на роботі 18.11.2005 року та 21.11.2005 року підтверджується поясненнями начальника відділу кадрів Сімферопольської об’єднаної технічної школи  ОСОБА_3, доповідними записками виконуючого обов’язки начальника автоколони ОСОБА_4 (а.с. 104, 105), пояснювальними записками викладача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 104, 105), пояснювальними записками та доповідними записками заступників директора школи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 117, 119, 120), актом про відмову ОСОБА_2 від пояснень з приводу прогулів (а.с. 93).

Окрім того, в обґрунтування заявлених вимог позивачем не надано судові документу на підтвердження його участі в судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим 21.11.2005 року та особистої присутності при здачі заліку в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 09 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.

Судді: