Справа № 22Ц-2078/2010 Головуючий в суді І інстанції Потоцький В.В.
Категорія 01,19,27 Доповідач Лащенко В.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів: Волохова Л.А., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на квартиру та виселення ,-
встановила:
У березні 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на квартиру та виселення. Позов обґрунтовував тим, що відповідно до умов кредитного договору від 24.05.2007 року ОСОБА_3 отримав у ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредит в сумі 32000 доларів США строком до 24.05.2037 року зі сплатою 10,08 % річних за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов»язань сторони 24.05.2007 року уклали договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме : 1-кімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки станом на 16.02.2009 року позичальником прострочено виконання зобов»язань щодо повернення за кредитним договором кредиту та нарахованих відсотків, позивач просив суд звернути стягнення на вказану квартиру та виселити відповідача із займаного житлового приміщення.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2009 року від 11 червня 2009 року позов задоволено.
Постановлено розірвати кредитний договір №К3PWGK15005911 від 24 травня 2007 року, укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_3.
Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та розташована в будинку АДРЕСА_1, шляхом її продажу закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Виселено ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1708 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, а справи передачі на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом встановлено, що 24 травня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній взяв в банку кредит у розмірі 32 000 доларів США зі сплатою 10,08 % річних за користування кредитом.
Згідно з п. 2.2.4 указаного кредитного договору позичальник зобов»язується повернути кредит у встановленому законом порядку та в строки, визначені п. 7.1 та п. 2.3.3 цього договору.
24 травня 2007 року на забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАК КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого банком прийнято від відповідача належну йому квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 402 грн. 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги банку до ОСОБА_4 про звернення стягнення на квартиру, суд не врахував, що вказана квартира придбана позивачем в період шлюбу з ОСОБА_2, апелянтом по справі. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 22 грудня 1995 року, квартира придбана 24 травня 2007 року.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
За таких обставин звернувши стягнення на спільне майно подружжя, суд вирішив питання про права і обов’язки ОСОБА_2, не залучивши її до участі у справі.
Крім того судом розірвано кредитний договір, укладений між сторонами, тоді як позивачем такої вимоги не заявлено. Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Вийти за межі позовних вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом, і з дотриманням загальних засад цивільного судочинства. Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється його виконанням проведеним належним чином.
З урахуванням зазначеного рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_2 У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначити загальних розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації предмета іпотеки та інші дані, передбачені ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2009 року скасувати та направити справу на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді