Судове рішення #9240090

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 травня 2010 року                                                                 м. Чернівці          

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

    Головуючого: Яремка В.В.

    Суддів: Заводян К.І., Половінкіної Н.Ю,

    Секретаря: Тодоряка Г.Д.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні справу за   позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі  про визнання протиправною відмови  у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язання  управління здійснити  нарахування та виплату допомоги за 2006 – 2008 роки,  за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України  у Вижницькому районі на постанову Вижницького районного суду від 09 лютого 2010 року,

                                              в с т а н о в и л а :

У січні 2010 року ОСОБА_1 подав  до управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі  позов  про визнання протиправною відмови  у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язання  управління здійснити  нарахування та виплату допомоги за 2006 – 2008 роки  в сумі 4471 грн 20 коп.

Посилався на те, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер. Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  має право на  підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач вимог цього Закону не виконує.

29 січня 2009 року він письмово звернувся  з вимогою до управління фонду   нарахувати і виплатити йому це підвищення за 2006 – 2008 роки, однак йому у цьому відмовили.

Просив суд поновити строк для звернення до суду за захистом свого права,  визнати протиправною відмову у  нарахуванні і виплаті підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати відповідача  здійснити нарахування вказаного  підвищення і забезпечити його виплату за 2006 -2008 роки в сумі 4471 грн.20 коп.

Постановою  Вижницького районного суду від 09 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

ОСОБА_1 поновлено строк  на звернення до суду за захистом охоронюваних прав та інтересів.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі  щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до  пенсії  як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі зобов’язано  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення  до пенсії, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі просить  постанову суду скасувати і ухвалити нове рішення яким ОСОБА_1 в позові відмовити.

Вважає, що суд безпідставно поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду

Посилається на те, що у 2006 році  виплата підвищень не проводилася, оскільки це питання  не було врегульоване  Кабінетом Міністрів України.

На 2007 рік дія Закону була зупинена п.12 ст.71 Законом "Про державний бюджет на 2007 рік". Незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, яким  ця норма  була визнана неконституційною,  законодавчо не було врегульовано  питання нарахування і виплати підвищення до пенсії. У зв’язку  з цим управління не має правових підстав для їх нарахування і виплати позивачу.

Крім того, у Пенсійному фонді відсутні кошти для здійснення цих виплат, тому судове рішення не може бути виконане.

З 01 січня 2008 року дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Вказує на прогалину у законодавчому  регулюванні виплат дітям війни, передбачених ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", зокрема відсутності механізму  вирахування  мінімальної пенсії  за віком.                

Колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі підлягає задоволенню частково.

Поновлюючи  ОСОБА_1 строк  на звернення до суду за захистом своїх прав, суд першої інстанції виходив з того, що  про факт порушення своїх прав йому стало відомо лише після повідомлень у пресі.

Крім того, вимоги позивача стосуються  майнових прав, на які строки давності не поширюються.

З таким висновком погодитися неможливо.

Закон України "Про соціальний захист дітей війни" опублікований  в офіційних засобах масової інформації  у грудні 2004 року. Відповідно у  офіційних засобах масової інформації  публікувалися закони про внесення змін до вказаного  закону та рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними  їх окремих положень. Пенсія  виплачується щомісячно. Позивач  щомісяця мав   можливість визначитись чи нараховується і виплачується йому передбачене  вказаним Законом підвищення до  пенсії.  

Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про  невиконання  управлінням ПФУ вимог Закону  щодо нарахування і  виплату йому підвищень до пенсії є безпідставними. Колегія суддів вважає, що причини пропуску строку звернення до суду, на які позивач  посилається,  є неповажними.

Суперечить вимогам ст.268 ЦК України висновок суду  про те, що вимоги позивача стосуються  майнових прав, на які строки давності не поширюються.

Відповідно до ст.46 Закону України від 09.07.2003 р.№1058-1У "Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування"  нараховані суми пенсії, не отримані  з вини органу, що  призначає  і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження  будь-яким строком з нарахуванням  компенсації втрати частини  доходів.

 За ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми  пенсії,  не  одержані  своєчасно  з  вини  органу,   що призначає або виплачує пенсію, виплачуються  за  минулий  час  без обмеження будь-яким строком.

З матеріалів справи убачається, що  підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ОСОБА_1 не нараховувалось.

Право на нарахування і виплату  підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-1У),  із врахуванням  рішень Конституційного Суду України  від 09 липня 2007 року № 6рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  ОСОБА_1  мав  за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовом до суду ОСОБА_1   звернувся  11 січня 2010 року, без поважних причин пропустивши  визначений Законом строк для звернення до суду.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Управління  Пенсійного фонду України у Вижницькому районі наполягало  на застосуванні ст.100 КАС України у зв’язку з пропуском ОСОБА_1 строку на звернення до суду без поважних причин.

 На підставі наведеного в позові ОСОБА_1 до управління  Пенсійного фонду України у Вижницькому районі  про визнання протиправною відмови  у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язання  управління здійснити  нарахування та виплату допомоги слід відмовити  у зв’язку з пропуском ним строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що відповідно до п.4 част.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції ухвалення нового рішення.

Інші доводи  управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі  на увагу не заслуговують, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_1постанову суду не оскаржував.

На підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   ст. ст.28, 46  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", керуючись ст.307, п.4 част1 ст.309 ЦПК України, ст.ст.99,100 КАС України, Законом України від  18 лютого 2010 року № 1691- У1, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України Вижницькому районі  задовольнити частково.

 Постанову Вижницького районного суду від 09 лютого 2010 року в оскаржуваній частині скасувати і ухвалити нове рішення.

 Відмовити ОСОБА_1 в позові до управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі    про визнання протиправною відмови  у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язання  управління здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

В решті постанову Вижницького районного суду  від 09 лютого 2010 року залишити без змін.

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

           

          Головуючий:

           

  Судді:

         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація