Справа № 2-223/2007

РІШЕННЯ 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2007 року                                                                                                м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка А.О.,

при секретарі Крушевській Н.М., з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Парфіненка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та зобов'язання Малинської районної державної адміністрації прийняти розпорядження про виділення земельної частки (паю) в натурі, -

встановив:

25 січня 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив визнати за ним право на земельну частку (пай) та зобов'язати Малинську районну Державну адміністрацію прийняти розпорядження про виділення йому земельної частки (паю) в розмірі 3,23 га в натурі (на місцевості) із сільськогосподарських угідь Іванівської сільської ради.

Пізніше свої позовні вимоги уточнив. Просить визнати за ним право на земельну частку (пай) та зобов'язати Малинську районну державну адміністрацію прийняти розпорядження про виділення йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) із земель запасу Іванівської сільської ради, розміром 3,23 га та вартістю, з урахуванням коефіцієнта індексації 8350 гривень 53 копійки.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Представник позивача пояснив, що позивач був членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 Травня. 30 жовтня 1995 року підприємству був виданий державний акт на право колективної власності на землю. Позивач на цей час був членом підприємства, був включений до списків громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 Травня і мав право на земельну частку (пай). В 1996 році він був виключений з членів підприємства у зв'язку з тим, що не виробив встановленого мінімуму вихододнів. На день його виключення він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай). В 1997 році список громадян -

2

членів колективного сільськогосподарського підприємства був уточнений, а позивач виключений з цих списків. Він виключений неправомірно, а отже має право на земельну частку (пай). Землі запасу Іванівської сільської ради знаходяться за межами населеного пункту. В Малинському районі Житомирської області землі державної та колективної власності не розмежовані. У зв'язку з цим землями запасу Іванівської сільської ради розпоряджається Малинська районна державна адміністрація.

Строк позовної давності пропущений позивачем з поважної причини, оскільки в 2000 році позивач звернувся до суду з позовом до П(ПО)СП „Іванівське" про визнання права на земельну частку (пай). Ця справа розглядалась до кінця 2001 року. 02 травня 2003 року у відповідача народилась донька і вся увага приділялась їй. Дружина теж тяжко хворіла і їй лікарі заборонили займатись тяжкою фізичною працею. Дочка та син також хворіють і потребують догляду та лікування. Позивач самостійно вів домашнє господарство і у нього не було вільного часу для звернення до суду.

Позивач пояснив, що дізнався про порушення свого права на земельну частку (пай) в кінці 1999 року. Вважає, що строк звернення до суду пропустив з поважної причини і просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що дійсно землі запасу Іванівської сільської ради знаходяться за межами населеного пункту. В Малинському районі Житомирської області землі державної та колективної власності не розмежовані. У зв'язку з цим землями запасу Іванівської сільської ради розпоряджається Малинська районна державна адміністрація. Однак позивач не має права на земельну частку (пай), так як не був включений в уточнені списки громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 Травня та пропустив строк позовної давності.

Розглянувши справу в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копій трудової книжки (а.с. З, 4) ОСОБА_1 з 01.09.1997 року по 01.04.1996 року був членом колгоспу ім. 1 Травня, а після реорганізації - членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 Травня. 30 жовтня 1995 року Іванівської сільською радою Малинського району Житомирської області був виданий державний акт на право колективної власності на 2555, 4 гектари землі колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 Травня (а.с. 7). До цього акту доданий список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 Травня, які мають право на земельну частку пай (а.с. 38-43). В цей список позивач був включений за № 322 (а.с. 41). 28 лютого 1997 року ці списки були уточнені і позивач виключений із списків колгоспників КСГП ім. 1 Травня на розпаювання землі (а.с. 44-49).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства,   в   тому   числі   пенсіонери,   які   раніше   працювали   в   ньому   і

3

залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зміст цієї норми свідчить про те, що особа отримує право на земельну частку (пай), якщо вона була членом підприємства на час отримання ним державного акта про право колективної власності на землю.

Позивач на день видачі (30.10.1995 року) колективному сільськогосподарському підприємству ім. 1 Травня державного акту на право колективної власності на землю був членом цього підприємства, а отже має право на земельну частку (пай).

Згідно довідки Малинського районного відділу земельних ресурсів від 29.12.2006 року № 1437 (а.с. 5) розмір земельної частки (паю) по реформованому КСП ім. 1-го Травня становить 3,23 га, вартість паю з коефіцієнтом індексації 2,551 - 8350, 53 гривні. В цій же довідці вказано, що згідно земельно-облікових документів на території Іванівської сільської ради рахується 903,2 га земель запасу. Відповідно до частини 2 статті 19 Земельного кодексу України 2001 року земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Отже, позивач має право на земельну частку (пай) у розмірі 3,23 га вартістю 8350,53 гривні, яка може бути виділена йому із земель запасу Іванівської сільської ради. Оскільки землі запасу Іванівської сільської ради знаходяться за межами населеного пункту і в Малинському районі Житомирської області землі державної та колективної власності не розмежовані, що визнав представник відповідача, то згідно з пунктом 12 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Про порушення свого права позивач дізнався в 1998 році, що встановлено рішенням Малинського районного суду від 13 листопада 2000 року про визнання права на земельну частку (пай) (а.с. 18). Це рішення було винесене за позовною заявою, поданою 11.07.2000 року (а.с. 50). На день подачі цієї заяви строк позовної давності три роки, встановлений чинним на той час Цивільним кодексом 1963 року, ще не минув. Оскільки по заяві була порушена цивільна справа, то строк позовної давності був перерваний згідно з ч. 1 статті 79 Цивільного кодексу 1963 року і після перериву він почався спочатку.

Згідно довідки виконкому Іванівської сільської ради Малинського району від 15.03.2007 року № 130 (а.с. 30) сім'я позивача складається з наступних осіб: співмешканки ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1., сина ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4. Знову ж до спливу трьохрічного строку позовної давності у позивача захворів син ОСОБА_4 на аортальну недостатність, а пізніше на туберкульоз захворіла дочка. Через деякий час захворіла співмешканка ОСОБА_3., якій встановлено діагноз дисциркуляторна енцефалопатія з астенічним синдромом. їх хвороби підтверджуються консультативними висновками: від 26.03.2003 року (а.с. 31),    від 29.10.2003

4

року (а.с. 32), від 30.03.2004 року (а.с. 33), від 26.04.2004 року (а.с. 34), від 13.07.2005 року (а.с. 35-36) та від 10.02.2006 року (а.с. 37).

Суд вважає, що вищевказані обставини не давали позивачу можливості звернутись до суду протягом строку позовної давності і він пропущений з поважних причин. Отже, порушене право позивача підлягає захисту.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Згідно з частиною 3 статті 1, частиною 2 статті 2 та частиною 1 статті З Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Одним з документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. В частині 1 статті 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації вказано, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Отже, Малинська районна державна адміністрація зобов'язана прийняти розпорядження про виділення позивачу в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Вирішуючи питання про судові витрати суд керується статтями 79-88 Цивільного процесуального кодексу України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Враховуючи дефіцит Державного бюджету України на 2007 рік та недостатність фінансування органів державної влади суд звільняє відповідача від сплати мита на користь держави.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. З, 11, 60, 88, 179, 185, 193, 196, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі пунктів 2, 6 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", частини 2 статті 19, пункту 12 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року, Цивільним кодексом 1963 року, частини 3 статті 1, частини 2 статті 2 та частини 1 статті 3 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", частини 1 статті 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" -

5

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1право на земельну частку (пай).

Зобов'язати Малинську районну державну адміністрацію Житомирської області прийняти розпорядження про виділення ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) із земель запасу Іванівської сільської ради, в розмірі 3,23 гектари та вартістю 8350 гривень 53 копійки.

Стягнути Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 1 гривня 50 копійок.

Звільнити Малинську районну державну адміністрацію Житомирської області від сплати судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.