СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 586/961/16-ц

Номер провадження 2-др/586/1/21

Категорія 19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року                                                                         м.Середина-Буда

Середино-Будський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                 Ситайла О.І.,

за участі секретаря судового засідання         Палкіної О.П.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Середина-Буда клопотання представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №586/961/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Середино-Будської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Середино-Будського районного суду Сумської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Середино-Будської міської ради Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Рішенням Середино - Будського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Середино - Будської міської ради Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задоволено.

Ухвалою судді Сумського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року вирішено матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Середино - Будської міської ради Сумської області про поновлення строку звернення до суду, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування повернути до Середино - Будському районному суду Сумської області для усунення недоліків шляхом ухвалення додаткового рішення.

Повертаючи матеріали для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції посилався на п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, за змістом якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.

Одночасно з цим, 16 листопада 2020 року представником позивача - ОСОБА_2 було подано клопотання про ухвалення у справі додаткового рішення.

В обґрунтування поданого клопотання, представник зазначає, що рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частини, що не було дотримано, а також не було вирішено в повному обсязі питання щодо конкретизації земельної ділянки, яку позивач просив суд першої інстанції визнати за ним, хоча в резолютивній частині рішення вказано, що позовна заява задоволена в повному обсязі. Враховуючи ухвалу суду апеляційної інстанції та положення ст. 265 ЦПК України просив суд ухвалити додаткове рішення у справі та зазначити земельну ділянку, на яку визнано право власності.

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлене клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення додаткового рішення не заперечує.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши обставини викладені в клопотанні представника та з урахуванням пропозиції, викладеної в ухвалі суду апеляційної інстанції, суд приходить до наступних висновків.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,094 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 .

Рішенням Середино - Будського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Однак, матеріали справи містять лише вступну та резолютивну частинии вказаного судового рішення /а.с. 46/.

Повного тексту судового рішення матеріали справи не містять.

За змістом ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині судового рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» резолютивна   частина   повинна   мати  вичерпні,  чіткі,  безумовні  й  такі,  що  випливають  зі   встановлених   фактичних обставин,  висновки  по  суті  розглянутих  вимог  і  залежно  від характеру справи давати відповіді на питання. У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову  або  відмову  в  позові повністю  чи  частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде; конкретні дії,  які відповідач  повинен  вчинити  та  на  чию користь,  або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат; строк і  порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов`язаний або має право його допустити.

       Таким чином, як вбачається з матеріалів справи резолютивна частина рішення Середино - Будського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року містить висновок суду по суті позовних вимог, а саме: «позовні вимоги ОСОБА_1 до Середино-Будської міської ради Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування – задовольнити».

Однак резолютивна частина судового рішення не розкриває самих позовних вимог.

Посилання представник позивача, що рішення суду від 30 травня 2018 року не відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України не є підставою для ухвалення додаткового рішення у справі. Дана обставина є предметом розгляду судом апеляційної інстанції, і фактично є підставою для перегляду апеляційним судом судового рішення.

За таких обставин, клопотання представника позивача щодо ухвалення у справі додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Однак, враховуючи позицію Сумського апеляційного суду, викладену в постанові від 09.02.2021, та наявність повноважень суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення з власної ініціативи, суд приходить до наступного.

За положенням статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

У разі ухвалення судом додаткового рішення, суд має з`ясувати чи дійсно наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для ухвалення у справі додаткового рішення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, оскільки не встановлено жодних даних (матеріали справи не містять дисків звукозапису судових засідань, протоколів, пояснень сторін), які б свідчили про можливість вирішення даного питання.

Проте, суд приходить до висновку про можливість ухвалення додаткового рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

Звертаючись до суду позивач вказував лише одну позовну вимогу про визнання права власносності на земельну ділянку площею 0,094 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 .

Ухвалюючи рішення у справі, суд задовольнив позовні вимоги, однак не зазначив певну повну вимогу, стосовно якої позивач подавав свої докази.

Таким чином, враховуючи наявність в матеріалах справи позову та доказів в обґрунтування заявлених вимог, не змінюючи при цьому самого судового рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №586/961/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Середино-Будської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, доповнивши резолютивну частину рішення наступним абзацом:

«Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,094 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 ».

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної  скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Суддя О.І. Ситайло