Справа № 2-1/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.03.2010 року, Кам’янобрідський районний суд м. Луганська, у складі:

головуючого  судді - Вишняка М.В.,

при секретарях: Алпатовій Н.І., Пшенічній Є.І.,
Крилові О.О., Нескоромній Т.О., Подколзіній С.С., Мартиросян Л.С., Ходько О.О., П’ятак О.Л.,

Кущьовій І.В., Калашніковій М.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14,

представника відповідача - ОСОБА_15,

представника третьої особи - Захаряна М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_17 та ОСОБА_18 до ОСОБА_19, третя особа – виконавчий комітет Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток у праві власності співвласників на домоволодіння, та зустрічним позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком, -

ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_17 та ОСОБА_18 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_19 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог вказали, що вони та ОСОБА_19 є співвласниками домоволодіння за вказаною адресою. Між сторонами склався певний порядок користування земельною ділянкою, однак згодом між ними виник спір з цього приводу, тому позивачі просили суд визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, виділивши позивачам у користування частку земельної ділянки відповідно до порядку користування, який вже склався між сторонами.

    У подальшому ОСОБА_17 та ОСОБА_18 уточнили свої позовні вимоги, вказавши, що у 1975 році ОСОБА_19 придбала 3/8 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а вони були власниками 5/8 часток цього домоволодіння, але після того, як  ОСОБА_19  самовільно прибудувала до будинку літ. Б-1 житлові прибудови літ. Б1-1, літ. Б2-1, службові прибудови літ. Б3-1, літ. б, літ. Ж її доля збільшилась до 6/10 часток, що порушує, як вважають позивачі, їх права. У зв’язку із чим, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 просили суд визначити порядок користування спірною земельною ділянкою згідно ідеальним часткам співвласників у праві власності на домоволодіння та виділити їм у користування 5/8 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_19 виділити 3/8 частки цієї земельної ділянки.

ОСОБА_19 звернулась із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком, в  обґрунтування якої вказала, що між сторонами не було встановленого угодою співвласників порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, оскільки внаслідок самоуправних дій ОСОБА_17 та ОСОБА_18 була знесена огорожа та здійснений захват землі біля будівель “б” та “Б-1”, які належать ОСОБА_19, у зв’язку із чим, вона не має можливості здійснювати належний догляд за цими будівлями та внаслідок цього значно погіршився технічний стан будівель. Крім того, ОСОБА_18 збудували вбиральню на відстані 2-х метрів від стіни будинку ОСОБА_19, що суперечить санітарним нормам. У зв’язку із цим, ОСОБА_19 просила усунути перешкоди у користуванні її будинком та визначити порядок користування земельною ділянкою з урахуванням порядку, який існував до самоуправного захвату ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у 1978 року ділянки землі біля споруд “б” та “Б-1”, а також у відповідності до будівельних та санітарних норм.

    Після проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2003 року ОСОБА_19 уточнила зустрічні позовні вимоги, та просила визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до висновку експертизи, виділивши їй у користування ділянку № 2, з правої сторони садиби, площею 360 кв.м, що складає 58/100 часток,  ОСОБА_17 та ОСОБА_18 виділити ділянку № 1, з лівої сторони, площею 257 кв.м, що складає 42/100 частки земельної ділянки. Межі конкретного користування встановити в кінці ділянки на відстані 1 м від вбиральні до прибудови літ. Б1-1 з відступом 0,7 м від споруд літ. Б1-1 та Б-1. А також ОСОБА_19 просила усунути перешкоди у користуванні її будинком, зобов’язавши ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перенести дворовий душ не ближче 1 м від межі, знести дворову вбиральню та спилити гілки фруктового дерева, які нависають над дахом будинку ОСОБА_19, а також зобов’язати ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не чинити перешкод у господарському догляді за будівлями літ Б та літ. Б-1.

    Позивачі за первісним позовом у судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_19 не визнали у повному обсязі, пояснивши, що ніяких санітарних та будівельних норм вони не порушували, а навпаки, вони вважають, що ОСОБА_19 порушила законодавство та будівельні норми, коли самовільно захопила 100 кв. м землі, що належала позивачам, та побудувала будівлі на неналежній відстані від душу та вбиральні ОСОБА_18. Також, позивачі вважають надуманими вказівки ОСОБА_19 на те, що вони чинять перешкоди у обслуговуванні будинку відповідачки. Вважають, що частка земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні  ОСОБА_19, не може бути збільшена внаслідок самовільних добудов, тому її вимоги є незаконними. Крім того, представник позивачів пояснив, що вимоги ОСОБА_19 щодо встановлення межі конкретного користування ділянкою у кінці ділянки на відстані 1,0 м від вбиральні до прибудови літ. Б1-1 з відступом 0,7 м від будівель Б1-1 та Б-1 є безпідставними, оскільки позивачі не мають наміру перешкоджати відповідачці у догляді за її будівлями. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та їх представник просили відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_19 у повному обсязі.

      Відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом, ОСОБА_19, та її представник у судовому засіданні уточнені зустрічні позовні вимоги підтримали повністю, позовні вимоги ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не визнали, вказавши, що частки у праві власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, змінились внаслідок самовільних побудов, здійснених як з боку ОСОБА_19, та й з боку ОСОБА_17 та ОСОБА_18, що вбачається з рішення виконкому Кам’янобрідської районної ради від 12.04.1988р., яким і визначено долі сторін у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1, а саме 6/10 часток - за ОСОБА_19 та 4/10 частки – за  ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Тому, ОСОБА_19 вважає, що правомірно набула право власності на 6/10 часток домоволодіння, у зв’язку із чим, підстав для задоволення вимог ОСОБА_17 та ОСОБА_18 немає.

     Представник третьої особи за первісним позовом - виконавчого комітету Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради у судовому засіданні частково підтримав позовні вимоги ОСОБА_19, погодившись з висновком експерта від 07.03.2003 року у частині встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого у користування ОСОБА_17 та ОСОБА_18 виділити ділянку площею 257 кв.м, що складає 42/100 частки ділянки, у користування ОСОБА_19 виділити ділянку площею 360 кв.м, що складає 58/100 часток, а також встановити межі конкретного користування земельною ділянкою у кінці ділянки на відстані 100 м від вбиральні до прибудови літ. Б1-1 з відступом 0,7 м від будівель Б1-1 та Б-1. Позовні вимоги ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не підтримав, пояснивши, що вимоги щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до часток у праві власності сторін станом на 1975 рік є необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, думку представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_17 та ОСОБА_18 слід відмовити, уточнені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_19 задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Відповідно до ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності, що є спільною частковою власністю. Згідно ч.4 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право  на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.    

Згідно ст. 152 ч. 2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належало:

-   5/8 часток - ОСОБА_17 та ОСОБА_18, в рівних частках, на підставі свідоцтва на право власності на домоволодіння від 12.06.1973 року (т.1,а.с.102);

-   3/8 часток - ОСОБА_19 на підставі свідоцтва на право власності на домоволодіння від 12.06.1973 року.

В результаті здійснення ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 самовільних побудов за адресою: АДРЕСА_1, змінився майновий склад домоволодіння та як наслідок змінилися частки сторін у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідно до рішення виконкому Кам’янобрідської районної ради народних депутатів від 12.04.1988 року за № 94/4 частки у праві власності на вказане домоволодіння склали:

-   4/10 частки - ОСОБА_17 та ОСОБА_18, в рівних частках, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 14.04.1988 року, виданого Ворошиловградським міським відділом комунального господарства (т.1,а.с.103);

-   6/10 частки - ОСОБА_19, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння від14.04.1988 року, виданого Ворошиловградським міським відділом комунального господарства (т.1,а.с.101).

 У зв’язку із тим, що самостійно сторони не врегулювали питання щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, позивачі звернулись із вказаним питанням до суду.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, у справах за позовами учасників спільної власності на землю про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі, споруди, суд з’ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення нагляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників. можливість  проходу з вулиці на подвір’я тощо.

Згідно п. 21 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, якщо до  вирішення  судом  спору  між  співвласниками  жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд.

Ухвалою суду по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, висновком якої було запропоновано варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку експерта від 07.03.2003 року (т.1, а.с.136-141) визначити порядок користування земельною ділянкою виходячи з ідеальних часток є неможливим, однак можливо встановити такий порядок з невеликим відхиленням від часткової належності, виділивши, згідно додатку до висновку, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у користування земельну ділянку № 1 площею 257 кв.м, що складає 42/100 частки ділянки, у користування ОСОБА_19 виділити ділянку №2 площею 360 кв.м, що складає 58/100 часток. Також з метою уникнення подальших спорів експертом запропоновано встановити межі конкретного користування земельною ділянкою у кінці ділянки на відстані 1,0 м від вбиральні до прибудови літ. Б1-1 з відступом 0,7 м від будівель Б1-1 та Б-1.

Приймаючи найбільш прийнятним такий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд враховує інтереси сторін, їх право на частку у домоволодінні, порядок користування земельною ділянкою, який фактично склався між сторонами, з метою можливості уникнення подальших конфліктів та суперечок між сторонами, щодо володіння та користування спірним майном.

Таким чином, суд вважає вимоги ОСОБА_19 у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_19 у частині необхідності зобов’язання ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перенести дворовий душ не ближче 1 м від межі, знести дворову вбиральню та спилити гілки фруктового дерева, які нависають над дахом будинку ОСОБА_19, та її пояснення з приводу того, що занадто коротка відстань вказаних споруд негативно впливає на технічний стан її побудов, оскільки згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.04.2007 року № 629 (т.2,а.с.2-8) погіршення технічного стану побудов, належних ОСОБА_19, зокрема літ. Б2-1 та літ. б, можливе через відсутність гідроізоляції стін, горизонтального вимощення та відсутності водовідводу. Також, згідно цього висновку однозначно відповісти на питання чи впливає розташування вбиральні “У”, належної ОСОБА_18 на технічний стан прибудови літ. Б2-1 та літ. б, належних ОСОБА_19 не є можливим. Належних доказів з приводу того, що розташування дворового душу, вбиральні та фруктових дерев на земельній ділянці ОСОБА_18 негативно впливають на технічний стан будівель ОСОБА_19 нею не надано.  

Крім того, виходячи з плану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та конфігурації земельних ділянок, що перебувають у користуванні сторін, перенос душу та вбиральні ОСОБА_18 в інше місце, яке б відповідало всім будівельним та санітарним нормам, є не можливим.

Таким чином, вимоги ОСОБА_19 у частині зобов’язання ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перенести дворовий душ, знести дворову вбиральню та спилити гілки фруктового дерева, які нависають над дахом будинку ОСОБА_19 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Стосовно уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_17 та ОСОБА_18 суд зазначає наступне.

Вимоги щодо визначення порядку користування спірною земельною ділянкою згідно ідеальним часткам співвласників у праві власності на домоволодіння станом на 1975 рік, виділивши їм у користування 5/8 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_19 - 3/8 частки цієї земельної ділянки, та пояснення з приводу того, що частки у праві власності співвідповідачів змінились через самовільних захват землі з боку ОСОБА_19 та самовільних побудов, здійснених нею, є необґрунтованими, оскільки рішенням виконкому Кам’янобрідської районної ради народних депутатів від 12.04.1988 року за № 94/4 встановлено, що самовільні прибудови на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, були здійснені, як з боку ОСОБА_19, так і з боку ОСОБА_17 та ОСОБА_18, через що рішенням виконкому Кам’янобрідської районної ради народних депутатів від 08.09.1987 року матеріали у відношенні їх були передані на адмінкомісію. Самочинно зведені будівлі були прийняті в експлуатацію та внаслідок зміни майнового складу домоволодіння АДРЕСА_1 рішенням виконкому від 12.04.1988 року, ухваленого за обов’язковою згодою сторін,  оформлено право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_17 та ОСОБА_18 є власниками 4\10 часток домоволодіння, та ОСОБА_19 є власницею 6/10 часток.

Суд також вважає невірними припущення ОСОБА_18 щодо того, що розміри земельних ділянок, які знаходяться у користуванні сторін змінилися внаслідок самовільного захвату ОСОБА_19 частки ділянки, яка знаходилась у користуванні ОСОБА_17 та ОСОБА_18, оскільки розміри земельних ділянок змінилися в результаті самовільних прирізок суміжної вільної землі, що вбачається з висновку експертизи від 07.03.2003 року(т.1,а.с.137).

Крім того, суд не приймає до уваги пояснення представника позивачів ОСОБА_18 з приводу необов’язковості встановлення межі конкретного користування ділянкою у кінці ділянки на відстані 1,0 м від вбиральні до прибудови літ. Б1-1 з відступом 0,7 м від будівель Б1-1 та Б-1 через те, що позивачі не мають наміру перешкоджати відповідачці у догляді за її будівлями, оскільки враховуючи багаторічний досудовий спір між сторонами з приводу порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться у їх спільному користуванні, та неспроможність дійти згоди щодо такого порядку й протягом судового засідання, ставить під сумнів можливість добросусідських відносин та взаємопоступливості сторін у подальшому.

Таким чином, уточнені вимоги ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв’язку із чим, задоволенню не підлягають.

    На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, ст.ст. 86, 88, 152 ЗК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 212–215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Уточнені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_19 задовольнити частково.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого виділити у користування:

-   ОСОБА_17 та ОСОБА_18   земельну ділянку № 1 (згідно додатку до висновку експертизи від 07.03.2003 року) площею 257 кв.м, що складає 42/100 частки ділянки;

-   ОСОБА_19  земельну ділянку № 2 (згідно додатку до висновку експертизи від 07.03.2003 року), площею 360 кв.м, що складає 58/100 часток ділянки.

Встановити межі конкретного користування земельною ділянкою у кінці ділянки на відстані 1,0 м від вбиральні до прибудови літ. Б1-1 з відступом 0,7 м від будівель Б1-1 та Б-1.

У задоволенні  уточнених позовних вимог ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відмовити за необґрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий -                                                                                                        М.В.Вишняк