Копія
Справа № 2-685-2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 р. Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Маринчука М.П.
при секретарі Дехканбаєвй О.О.
з участю адвокатів Павлова І.Г., Клібанської А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя та визнання права власності, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя та визнання права власності.
Зазначає, що 10 вересня 2005 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4
Під час шлюбу вони придбали квартиру АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу, яку оформили на відповідача.
Вказує, що у 2006 році вони з відповідачем також придбали спальню фірми „Меркс”, вартістю 10 000 грн., холодильник фірми „Бош”, вартістю 5000 грн. та кухонний меблевий набір, вартістю 4000 грн.
Позивачка зазначає, що 3 березня 2009 р. їх шлюб було розірвано і відповідно до вимог закону, майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю.
Просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на свою користь 1/2 частину вартості меблів та холодильника в сумі 9500 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачки змінив позовні вимоги і просить визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в сумі 9820 грн., з яких 1820 грн. – судовий збір та ІТЗ, а 8000 грн. – витрати на послуги адвоката.
Відповідач позов визнав частково, проти визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири за позивачкою не заперечує, однак заперечує проти стягнення всієї суми витрат - 8000 грн. на послуги адвоката.
Судом встановлено.
Сторони по справі перебували між собою у зареєстрованому шлюбі з 10 вересня 2005 року по 3 березня 2009 року, коли він був розірваний.
За час шлюбу, сторони придбали квартиру АДРЕСА_1., договір купівлі-продажу від 13.12.2005 року на яку був оформлений на ОСОБА_4, тобто на відповідача по справі.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Стаття 68 СК України вказує, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а в разі його поділу частки майна дружини та чоловіка, як це визначено ч. 1 ст. 70 СК України, є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Так як квартира АДРЕСА_1 була придбана сторонами по справі за час шлюбу, то вона є їх спільною сумісною власністю в рівних частинах.
Тому позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позов в частині оплати судових витрат підлягає оплаті частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсацій за рахунок держави”, затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справи і відповідно до якої граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується сорок відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Виходячи з того, що мінімальна заробітна плата з 1.01.2010 р. по 31.03.2010 р., відповідно до Закону України від 20.10.2009 р. № 1646-VI „ Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, становила 869 грн., де сорок відсотків від якої складає 347 грн. 60 коп., і з 1.04.2010 р. по 30.06.2010 р., відповідно до Закону України від 20.10.2009 р. № 1646-VI „ Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, становить 884 грн., де сорок відсотків від якої складає 353 грн. 60 коп. і враховуючи, що представник позивачки приймав участь у судових засіданнях лише при попередньому розгляді справи тривалістю 30 хвилин та під час судового розгляду 26.04.2010 р. тривалістю 3 години, граничний розмір компенсації витрат становить суму 1234 грн. 60 коп.
Крім того, суд враховує затрати на підготовку позовних матеріалів до суду.
Вислухавши сторони процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 68, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, Черкаської обл.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору та ІТЗ в сумі 1820 грн. та послуги адвоката в сумі 1680 грн., а всього – 3500 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області про що може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення заяву про апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий/підпис/
З оригіналом згідно Маринчук М.П.