Справа № 148/2299/17

Провадження №2/148/202/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Григоренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта», АТ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції та Акціонерного товариства «Укрпошта»про поновлення на посаді, виплату компенсації та індексації, моральної шкоди та компенсації за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Тульчинського ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» про поновлення на посаді, виплату компенсації та індексації, моральної шкоди та компенсації за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював в системі поштового зв`язку з 1968 року на різних посадах, зокрема, з грудня 2012 року по 23.11.2017 на посаді заступника начальника ЦПЗ № 6.

23.11.2017 наказом начальника Тульчинського ЦПЗ № 6 за № 413 к його звільнено з посади заступника начальника Тульчинського ЦПЗ № 6 з питань технології на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату.

Вважає, що наказ про його звільнення не відповідає вимогам законів з таких підстав.

Всупереч вимогам ст.43 КЗпП України, без його участі профспілковий комітет розглянув подання начальника Тульчинського ЦПЗ № 6 про звільнення його з посади та надав згоду на таке звільнення, в той час як він перебував на лікарняному та без його письмової згоди на розгляд даного подання.

Посаду заступника начальника Тульчинського ЦПЗ № 6 було скорочено тільки у Тульчинському ЦПЗ № 6, як він вважає, в результаті його конфлікту з керівництвом.

Підстав для скорочення його посади в той час не було, а навпаки, ставилось питання про введення посади інженера з питань технології для покращення роботи на наданому напрямку у зв`язку із значним обсягом роботи.

Попередивши його 22.06.2017 про наступне вивільнення, керівництво лише 16.11.2017 запропонувало йому посаду листоноші 2 класу відділення поштового зв`язку смт.Кирнасівка на 0,41 штатної одиниці, листоноші 1 класу в м.Ямпіль з навантаженням 0,8 штатного розпису, листоноші 1 класу в м.Тульчині з навантаженням 0,49 штатної одиниці, в той час як 17.11.2017 в газеті "Тульчинський край" було опубліковано оголошення про те, що ЦПЗ №6 запрошує на роботу інспектора по кадрах. Тобто, керівництво мало можливість перевести його за його згодою на іншу, практично рівноцінну посаду, однак принизливо, навмисно запропонувало йому посади лише листонош.

Також керівництвом при його звільненні грубо порушено вимоги ч.1 ст.42 КЗпП України щодо переважного залишення на роботі тих працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.

Незважаючи на його неодноразові звернення, відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати та компенсації внаслідок її несвоєчасної виплати, як то передбачено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення". Інфляційні втрати йому виплачено за період з 2003 по 2017 роки тільки в сумі 4829,87 грн, при тому, що до виплати підлягало 76953,15 грн, тобто йому не нараховані та не виплачені 72123,28 грн індексації на заробітну плату та компенсації внаслідок її несвоєчасної виплати.

Крім того, відповідач чинив на нього тиск через те, що він відмовився написати заяву про звільнення та незаконно звільнив його з роботи, неодноразово відмовляючись від виплати передбачених законом втрат внаслідок інфляції, відповідної компенсації, навмисно принижував його, завдав йому моральних страждань, порушив його нормальні життєві зв`язки, що також вимагало від нього додаткових зусиль для організації його життя, витрачання додаткових коштів грошей, що негативно вплинуло на матеріальний стан його сім`ї. Тобто, відповідачем йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 25000 грн.

В зв`язку з даними обставинами він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати незаконним наказ начальника Тульчинського ЦПЗ №6 за №413, яким його звільнено з роботи. Поновити його на посаді заступника начальника Тульчинського ЦПЗ №6 м.Тульчин з питань технології. Стягнути з ЦПЗ №6 м.Тульчин на його користь кошти за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2017 по день постановлення рішення судом, кошти в сумі 25000 грн - моральної шкоди, кошти в сумі 72123,28 грн - індексації заробітної плати та компенсації у зв`язку з її невчасною виплатою. Допустити до негайного виконання рішення про поновлення його на роботі та про стягнення середньомісячного заробітку.

В ході розгляду справи ухвалами суду від 29.01.2018 та 15.07.2020 за клопотанням позивача були залучені до участі справи співідповідачі - АТ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції та Акціонерне товариство «Укрпошта».

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просять позов задовольнити. Позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з АТ «Укрпошта» кошти в розмірі 377560,42 грн, з яких: 266995,20 грн - середній заробіток за час вимушеного прогулу, 3069,47 грн - індексація зарплати внаслідок її ненарахування і її невиплати за 2003-2017 роки, 2919,75 - компенсації внаслідок невчасної виплати вказаної індексації, 100000 грн. - моральної шкоди, 4576,00 грн. - відшкодування вартості проведеної судово-бухгалтерської експертизи. Представник позивача додав, що позивач перебував на лікарняному з 10.07.2017 по 25.07.2017, з 26.07.2017 по 12.10.2017, та перебував у відпустці з 26.06.2017 - 54 дні, з 26.06.2017 по 09.07.2017, з 17.10.2017 по 22.11.2017. Наказ видав начальник ЦПЗ №6 на підставі наказу Вінницької філії. Штатний розпис встановлює АТ "Укрпошта". Рішення профкому надано 19.01.2018.

Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив позивача, згідно якої останній вказав, що відповідно до п. 3.6, 12.8.9, 12.8.10 статуту ПАТ «Укрпошта» від 2017 року, генеральний директор ПАТ «Укрпошта» затверджує та вводить наказом штатний розпис (розклад) і організаційну структуру товариства, затверджує положення про структурні підрозділи товариства.

19.06.2017 в.о. генерального директора ПАТ«Укрпошта» відповідно до статуту видав наказ №763 «Про затвердження примірної структури управління регіональної філії та примірної внутрішньовиробничої структури безбалансового виробничого підрозділу ПАТ «Укрпошта». З додатку №2 до вказаного наказу вбачається, що примірна внутрішньовиробнича структура центрів поштового зв`язку (ЦПЗ) передбачає посади заступників начальника ЦПЗ.

Відповідно п.5.3.7 Положення про Вінницьку дирекцію ПАТ «Укрпошта» Вінницька дирекція (Філія) складає та затверджує штатний розпис Філії (з урахуванням безбалансових виробничих підрозділів) в межах граничної численності штату, визначеної ПАТ «Укрпошта».

Тобто, наказом ПАТ «Укрпошта» від 19.06.2017 передбачено штатний розпис ЦПЗ, в т.ч. штатний розпис ЦПЗ №6, яким передбачено посаду заступника начальника ЦПЗ.

Але, незважаючи на вимоги зазначених «Статуту» «Положення» та наказу, Вінницькою філією ПАТ «Укрпошта» 20.06.2017 видано наказ №183, яким затверджено структуру управління ЦПЗ №6 та виведено із структури тільки в Тульчинському ЦПЗ №6 посаду заступника начальника з питань технології, хоча в Шаргородському, Калинівському та в інших ЦПЗ посади заступників не скорочено.

На підставі вказаного наказу начальником ЦПЗ №6 видано наказ № 221-к, яким виведено із структури ЦПЗ №6 посаду заступника начальника ЦПЗ з питань технології та попереджено його про звільнення з посади.

Зазначені обставини свідчать про те, що його, при відсутності передбачених законом підстав звільнили з посади заступника начальника ЦПЗ №6.

Необхідність збереження посади інженера з питань технології та введення посади завідуючого господарством, яку введено 23.09.2017, тобто до його звільнення, у відзиві не підтверджено.

Також заперечує факт того, що йому пропонувались за період з 22.06.2017 по 24.11.2017 інші вакантні посади, в т.ч. посади інспектора відділу кадрів, завідуючого господарством, яку введено 23.09.2017, тобто до того як його звільнили з посади, а також те, що він відмовився від переведення на іншу роботу та що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести його на іншу роботу. Будь-яких повідомлень про вакантні посади, окрім посад листонош відділення поштового зв`язку смт.Кирнасівка, м.Ямпіль та м.Тульчин, він не отримував у зв`язку з тим, що він перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується лікарняним листом від 25.07.2017.

Також не погоджується із законністю його звільнення, навіть при погодженні його звільнення з профспілковим комітетом, зазначаючи, що листи запрошення на засідання профспілкового комітету від 24.07.2017 та 01.08.2017, а також електронне повідомлення №000001 від 01.08.2017 він не отримував, оскільки перебував на лікуванні та в нього немає електронної пошти. При цьому, керівництву ЦПЗ №6 та голові профспілкового комітету, яка є його сусідкою, було достовірно відомо, що на засіданні профспілкового комітету він не міг бути присутнім у зв`язку з хворобою. Однак, незважаючи на грубі порушення вимог ст.43 КЗпП України, профспілковий комітет, знаючи що він хворів, та не маючи доказів того факту, що він без поважних причин не з`явився на засідання профспілкового комітету 10.08.2017 надало згоду на його звільнення з посади.

Незважаючи на його неодноразові звернення щодо надання копії протоколу засідання профспілкового комітету, яким надано згоду на його звільнення, копію вказаного протоколу він отримав тільки 19.01.2018. Лише тоді він дізнався, що згоду на його звільнення надано 10.08.2017, а звільнено його з посади лише 23.11.2017, тобто більш ніж через три місяці після отримання згоди профспілкового комітету на його звільнення.

Тобто, його також незаконно звільнено з посади у зв`язку з грубим порушенням приписів ч.8 ст.43 КЗпП України, яка передбачає, що власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Не погоджується позивач із невизнанням відповідачем моральної шкоди, зазначаючи, що дії керівництва, які не відповідають вимогам законів давали йому підстави вважати, що реалізується погроза керівництва звільнити його з посади, у випадку не написання заяви про звільнення з посади за особистим бажанням.

Відповідачем не враховано видання наказів, які не відповідають вимогам законів, не дотримання вимог законів профспілковим комітетом при наданні згоди на його звільнення з посади, звільнення його з посади при наявності згоди профспілкового комітету, яка втратила чинність, створення видимості надання йому пропозицій усіх вакантних посад, принизливі пропозиції йому, як інваліду 2 групи, посад вантажника, листонош, при наявності інших вакантних посад, не виплату в повній мірі індексації заробітної плати, не виплати компенсації у зв`язку з невчасним проведення індексації.

Зазначені протиправні дії спричинили йому душевні страждання та сприяли погіршенню стану його здоров`я, приниженню його честі і гідності та ділової репутації. Зокрема, про це свідчить той факт що йому, як керівнику районного відділу зв`язку пропонували посади вантажника та листонош. Вказані порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації його життя.

Відповідач - представник Тульчинського ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, і відомостей про причину своєї неявки до суду не надав, у встановлений судом строк відзив не подав.

Представник відповідачів Вінницької дирекції ПАТ «Укрпошта» та ПАТ "Укрпошта", яка діє за довіреністю, позовні вимоги заперечила, пославшись на їх необґрунтованість та безпідставність, вказавши на те, що звільнення позивача з посади законне, дане рішення було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Посада інспектора по кадрах була відсутня в ЦПЗ №6. Згода профкому діє три місяці. Просить відмовити в задоволення позову в повному обсязі.

В матеріалах справи наявний відзив, згідно якого представник відповідачів вказує, що ЦПЗ №6 м.Тульчина є безбалансовим виробничим підрозділом Вінницької дирекції ПАТ «Укрпошта», яка є відокремленим підрозділом ПАТ "Укрпошта" та може представляти інтереси товариства в судах, а тому ЦПЗ №6 м.Тульчина є неналежним відповідачем.

Рядом наказів та листів центрального апарату управління ПАТ «Укрпошта» визначено порядок централізації управління, визначено та погоджено нову структуру філій з централізацією функцій апарату управління, визначено перелік центрів поштового зв`язку, що плануються до оптимізації. Зокрема, наказом УДППЗ «Укрпошта» від 27.12.2016 за №1148 «Про організацію поетапної централізації функцій та затвердження примірної структури управління філіалу УДППЗ «Укрпошта» з метою забезпечення поетапної централізації загальнокорпоративних та бізнесових функцій управління на вищому рівні та формування єдиної політики підприємства, що спрямована на досягнення позитивних результатів у виробничій та господарській діяльності, визначено централізувати частково функції управління апарату - філій, проведення розробки та затвердження орієнтовних структур апаратів управління філіалів, здійснення розробки та затвердження змін до штатного розпису філіалу та провести поетапне впровадження організаційних змін відповідно до вимог цього наказу.

На вимогу вищевказаного наказу у березні 2017 року Вінницькою дирекцією розроблялася, затверджувалась та впроваджувалась структура філіалу з урахуванням централізації функцій.

З метою підвищення конкурентоспроможності в ринкових умовах та ефективності діяльності філій ПАТ «Укрпошта», з урахуванням наказу ПАТ «Укрпошта» від 19.06.2017 №763 «Про затвердження примірної структури управління регіональної філії та примірної внутрішньовиробничої структури безбалансового виробничого підрозділу філій ПАТ «Укрпошта» розроблено та впроваджено проект Тимчасових нормативів чисельності штату філії та умова їх впровадження в дію.

Враховуючи політику товариства та приписи пунктів 2.6.11, 2.6, 20., 2.6.21. Положення про те, що філія відповідно до законодавства України та в межах компетенції має право: удосконалювати організацію управління, створювати, реорганізовувати та ліквідувати функціональні структурні підрозділи апарату управління, виробничі структурні підрозділи та безбалансові виробничі підрозділи філії за погодженням з товариством; оптимізувати мережу поштового зв`язку, Вінницькою дирекцією ПАТ «Укрпошта» прийнято рішення, викладене у протоколі №22 від 28.04.2017 про впровадження принципів централізації управління Вінницької дирекції шляхом впровадження змін в організаційні структури ЦПЗ. Крім того, визначено здійснити: централізацію адміністративного управління, централізацію організації Центрів поштового зв`язку, скорочення посад апарату управління, передачу функцій бухгалтерського, кадрового обліку у підвідомчість філії.

На виконання політики товариства щодо централізації та оптимізації структури та організації діяльності товариства 20.06.2017 Вінницькою дирекцією ПАТ «Укрпошта» видано наказ за № 183 «Про затвердження структури управління ЦПЗ № 6 (м.Тульчин).

Даним наказом затверджено внутрішньовиробничу структуру Центру поштового зв`язку № 6 (м. Тульчин) та внесено зміни до штатного розпису ЦПЗ № 6 м. Тульчин.

За результатами введення нового штатного розпису посада заступника директора ЦПЗ № 6 з технологічних питань підлягала скороченню.

Відтак позиція позивача про те, що посада заступника ЦПЗ № 6 з технологічних питань скорочувалась виключно під нього не відповідає дійсності.

Відповідно до вимог ст.49-2 КЗпП України наказом ЦПЗ № 6 м. Тульчин № 221-к від 21.06.2017 посаду заступника начальника з питань технології виведено зі структури ЦПЗ № 6 м. Тульчин. ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням штату 23.08.2017.

Відповідно до вимог законодавства скороченню підлягає не особа, а посада, яку особа обіймає. Відтак особисті образи позивача та рішення щодо упередженого ставлення до нього є його власними надуманими висновками.

Із зазначеним вище наказом позивач був ознайомлений, однак з наказом він не погодився, відмовився від підпису на попередженні про наступне вивільнення від 22.06.2017 року. Даний факт зафіксовано в попередженні. Позивач принижував та погрожував співробітникам ЦПЗ № 6, відмовився від отримання переліку пропозицій щодо вакантних посад станом на 22.06.2017. Про відмову від отримання переліку пропозицій щодо надання вакантних посад ОСОБА_1 співробітниками ЦПЗ № 6 складено відповідний акт.

Оскільки позивач пішов у відпустку, а згодом лікувався та перебував на лікарняному, з метою дотримання вимог закону на адресу позивача 21.07.2017, 15.11.2017 направлялися рекомендовані листи, 21.07.2017 електронне повідомлення з пропозиціями щодо вакантних посад, які він може обійняти. Лише лист від 15.11.2017 з пропозицією вакансій станом на 07.11.2017 було отримано позивачем. Проте своєї позиції щодо запропонованих посад позивач не висловив.

Оскільки позивач ніяк не реагував на надіслані на його адресу пропозиції щодо вакансій, тому 17.11.2017 було подано оголошення до засобів масової інформації органів місцевого самоврядування - газети «Тульчинський край» щодо вакансії інспектора кадрів до ЦПЗ № 6. Про дану вакансію позивачу було відомо, проте свого бажання щодо її зайняття він не виявив. На дату вивільнення - 23.11.2017 позивачу ще раз було запропоновано перелік вакантних посад, які він може обійняти, проте від отримання пропозиції він відмовився, згоду на перехід на інші посади не надав.

Відтак, 23.11.2017 позивача було звільнено у зв`язку зі скороченням штату.

Скорочення відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства. Вивільнення позивача погоджено з профспілковим комітетом, про що свідчить протокол № 17 засідання профспілкового комітету ЦПЗ № 6 від 10.08.2017. На збори профспілки позивача запрошували, проте позивач не з`явився та про причини неявки не повідомив.

У наказі № 413-к від 23.11.2017 про вивільнення позивачу було зазначено причини вивільнення та належні при вивільненні працівнику виплати. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис. У день вивільнення, що підтверджується видатковим касовим ордером від 23.11.2017, позивачу було здійснено всі відповідні кошти, з якими він погодився, отримав та здійснив власноручний підпис на ордері.

Щодо позиції позивача, що товариством вказано невірне формулювання текстової частини наказу про його звільнення та про те, що товариством порушено норми ч. 1 ст. 42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі, то така позиція позивача з даних питань вкрай невірна.

При зміні структури підприємства вносяться відповідні зміни до штатного розкладу. Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому, скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду. Перше право за більш кваліфікованими працівниками визначається ст. 42 КЗпП України, а друге - ні. Переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. У даному випадку мало місце скорочення посади позивача, яка була єдиною по ЦПЗ № 6 м. Тульчин.

Щодо вимоги позивача про виплату йому суми вимушеного прогулу, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати, починаючи з 23.11.2017, то дана вимога позивача є безпідставною, оскільки з ним проведено розрахунок.

Щодо вимог по стягненню інфляційних витрат, то на вимогу позивача йому було здійснено розрахунок індексації інфляційних витрат у сумі 5999,86 грн. та виплачено за вирахуванням податків та обов`язкових зборів - 4829,87 грн., що підтверджується розрахунком індексації та платіжною відомістю № 1813 від 09.10.2017.

Щодо вимог позивача про стягнення з товариства моральної шкоди у розмірі 25000, а в послідуючому 100000 грн., то із суті заявлених позовних вимог не вбачається порушення товариством прав та інтересів позивача під час його вивільнення, не визначено, як саме змінилося його життя внаслідок вивільнення, не вказано конкретних фактів та не надано доказів, як вивільнення вплинуло на зміну життєдіяльності відповідача, не надано розрахунку суми моральної шкоди.

На момент вивільнення позивач являється пенсіонером та отримує пенсію, тобто на момент вивільнення він не залишився без належного утримання. Крім того, як вбачається із розрахункового листа, позивачу на день звільнення нараховано до виплати 92852,20 грн., що на сьогоднішній день складає 67 прожиткових мінімумів непрацюючої особи. Відтак, позивач на момент звільнення не зазнав матеріальних втрат.

Погіршення стану здоров`я позивач обґрунтовує випискою з історії хвороби № 3774 КЗ Вінницької обласної психоневрологічної лікарні, із змісту якої вбачається, що позивач перебував на лікуванні з 29.03.2017 по 10.04.2017. Оскільки попереджання про вивільнення позивач отримав 22.06.2017, а вивільнений 23.11.2017, тому відсутній будь-який причинно- наслідковий зв`язок із зазначеною хворобою та процесом вивільнення позивача.

Щодо наданих позивачем листків непрацездатності про проходження лікування в поліклініці ЦРКЛ за період з 10.07.2017 по 25.07.2017 та з 26.07.2017 по 04.09.2017, то діагноз із яким ОСОБА_3 перебував на лікуванні у лікарняних не зазначається. Відсутній причинно-наслідковий зв`язок між хворобами позивача і фактом звільнення, а відтак, моральна шкода заявлена до стягнення безпідставно.

Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Також в матеріалах справи наявне заперечення, згідно якого представник відповідачів вказує, що позивачу направлялись рекомендовані листи та електронні повідомлення про запрошення. Адресату залишались повідомлення про наявність на його ім`я поштової кореспонденції і що він може її забрати протягом місяця, оскільки вони зберігаються на поштовому відділенні. Даний факт підтверджується поясненнями поштарки- ОСОБА_4 .

Відповідно до лікарняних листів позивач перебував у лікарні на стаціонарному лікуванні 10.07.2017 по 25.07.2017, далі він перебував на амбулаторному лікуванні за місцем проживання. Перебування на лікарняному не обмежує право позивача на отримання поштової кореспонденції. Проте, позивач не скористався своїм правом та не забажав отримати адресовану йому поштову кореспонденцію.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 28.03.2017 серія НОМЕР_2 (а.с.17 т.1) позивач отримує пенсію за віком.

Відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_3 (а.с.18 т.1) позивач є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Не заперечується учасниками справи, що позивач перебував у трудових відносинах з Тульчинським ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта».

Згідно копії трудової книжки від 05.06.1968 (а.с.23-30 т.2) вбачається, що з 30.11.2012 ОСОБА_1 переведений на посаду заступника начальника Центру поштового зв`язку №6.

Згідно копії наказу Вінницької дирекції Центру поштового Зв`язку №6 (надалі ЦПЗ №6) м.Тульчин від 28.03.2017 №137-к "Про попередження про зміну істотних умов праці" (а.с.146 т.1) вбачається, що заступника начальника з питань технології ЦПЗ №6 ОСОБА_1 попередили про зміну істотних умов праці у зв`язку з введенням в дію штатного розпису, згідно ст.32 КЗпП України з 28.05.2017.

Згідно копії наказу Вінницької дирекції ЦПЗ №6 м.Тульчин від 20.06.2017 №219-к "Про попередження про зміну істотних умов праці" (а.с.5 т.1) вбачається, що заступника начальника з питань технології ЦПЗ №6 ОСОБА_1 попередили про зміну істотних умов праці у зв`язку з введенням в дію штатного розпису, згідно ст.32 КЗпП України з 20.08.2017.

Згідно копії наказу №413-к про припинення трудового договору (контракту) ЦПЗ №6 від 23.11.2017 (а.с.7 т.1) ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника з питань технології на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату. Згідно із ст.49 КЗпП України надано відповідні пільги і компенсації. Підстава: зміна у штатному розписі, акт про відмову перейти на іншу роботу, згода профкому, протокол №17 від 10.08.2017. Також даний факт підтверджуються записами в трудовій книжці (а.с.27 т.2).

Вважаючи вищевказаний наказ про його звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є трудовими і врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен громадянин має прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 5-1 КЗпП України закріплено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Так, звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що посада заступника ЦПЗ № 6 з технологічних питань скорочувалась виключно під нього. Однак, з даним твердженням суд не погоджується через наступне.

Згідно п.3.7. Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 16.02.2017 №56 (а.с.36-48 т.1) (надалі Статут) товариство має право в установленому порядку відкривати (створювати) та закривати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, виступати засновником та/або учасником юридичних осіб, як на території України, так і за її межами.

Згідно п.1.2 Положення про Вінницьку дирекцію Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", затвердженого наказом в.о. генерального директора від 23.06.2017 № 802 (а.с.57-71 т.1) (надалі Положення) філія - Вінницька дирекція ПАТ "Укрпошта" діє в структурі ПАТ "Укрпошта".

Згідно п.1.5. Положення філія має у своєму складі: безбалансові виробничі підрозділи, - Центри поштового зв`язку №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, які діють на підставі Положень про них, затверджених наказом філії.

Згідно п.1.6. Положення філія не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені товариства в межах повноважень, наданих їй товариством і закріплених цим Положенням.

Відповідно до п.п. 2.6.11., 2.6.18., 2.6.20., 2.6.21. п.2.6 Положення філія відповідно до законодавства України та в межах компетенції має право: удосконалювати організацію управління; на підставі довіреності представляти інтереси товариства в судах, з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу та третій особі; створювати, реорганізовувати та ліквідувати функціональні структурні підрозділи апарату управління, виробничі структурні підрозділи та безбалансові виробничі підрозділи філії за погодженням з товариством; оптимізувати мережу поштового зв`язку.

Згідно п.1.5. Положення про Центр поштового зв`язку №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта", затвердженого наказом директора від 23.02.2011 №41 (а.с.72- 80 т.1) (надалі Положення про ЦПЗ №6) діяльність ЦПЗ №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" є частиною виробничої, господарської та іншої діяльності Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта".

Згідно п.п.2.3.7. п.2.3. Положення про ЦПЗ №6 ЦПЗ №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" відповідно до законодавства України та в межах компетенції має право представляти інтереси підприємства в суді з усіма правами наданими законодавством.

Згідно п.4.3. Положення про ЦПЗ №6 структура та штатний розпис ЦПЗ №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" затверджується керівником Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" і розраховується згідно з нормативними документами.

Згідно п.п.4.4.8. п. 4.4. Положення про ЦПЗ №6 начальник ЦПЗ №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" приймає і звільняє з роботи працівників ЦПЗ №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта". Заступники начальника ЦПЗ №6 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" та головний бухгалтер призначаються та звільняються з посади за погодженням з директором Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта".

Відповідно до зміни до Положення про Центр поштового зв`язку №6 Вінницької дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", затверджених наказом директора від 03.03.2017 №69 (а.с.81-82 т.1) слова Вінницька дирекція "Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" та слова Вінницька дирекція УДППЗ "Укрпошта" в усіх відмінках замінити словами: Вінницька дирекція "ПАТ "Укрпошта" у відповідному відмінку.

Рядом наказів та листів центрального апарату управління ПАТ «Укрпошта» визначено порядок централізації управління, визначено та погоджено нову структуру філій з централізацією функцій апарату управління, визначено перелік центрів поштового зв`язку, що плануються до оптимізації.

Зокрема, наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (надалі УДППЗ "Укрпошта") від 27.12.2016 №1148 «Про організацію поетапної централізації функцій та затвердження примірної структури управління філіалу УДППЗ «Укрпошта» (а.с.84-85 т.1) з метою забезпечення поетапної централізації загальнокорпоративних та бізнесових функцій управління на вищому рівні та формування єдиної політики підприємства, що спрямована на досягнення позитивних результатів у виробничій та господарській діяльності, визначено, серед іншого: централізувати частково функції управління філіалу УДППЗ "Укрпошта" шляхом передбачення в штатному розписі центрального апарату управління окремих посад керівників філіалу та структурних підрозділів; затвердити орієнтовну структуру управління філіалу УДППЗ "Укрпошта". Керівникам філіалів УДППЗ "Укрпошта" забезпечити, зокрема: перегляд структури управління філіалу, відповідно до затвердженої орієнтовної структури управління філіалу УДППЗ "Укрпошта"; розроблення та затвердження змін до штатного розпису філіалу; поетапне впровадження організаційних змін до структури управління філіалу у відповідності до вимог законодавства України. Заступнику генерального директора з персоналу забезпечити, зокрема: поетапне впровадження організаційних змін відповідно до вимог цього наказу. Згодом даний наказ втратив чинність відповідно до п.4 наказу від 19.06.2017 №763 «Про затвердження примірної структури управління регіональної філії та примірної внутрішньовиробничої структури безбалансового виробничого підрозділу філій ПАТ «Укрпошта» (а.с.147-148 т.1 ).

Наказом УДППЗ "Укрпошта" від 19.01.2017 №42 "Про впровадження структури управління філіалів УДППЗ "Укрпошта" з метою удосконалення структури управління УДППЗ "Укрпошта" визначено, серед іншого, керівникам філіалів УДППЗ "Укрпошта" забезпечити: внесення змін до розподілу функціональних обов`язків керівництва філіалу, положення про структурні (виробничі) підрозділи та посадові інструкції працівників філіалу; впровадження організаційних перетворень та кадрових змін у відповідності до вимог чинного законодавства України (а.с.86-88 т.1).

28.04.2017 відбулось засідання комітету профспілки працівників Вінницької дирекції та адміністрації Вінницької дирекції з питань поетапної централізації загальнокорпоративних та бізнесових функцій управління та впровадження відповідних внутрішньовиробничих структур ЦПЗ, яке було викладене у протоколі №22. Відповідно до копії даного протоколу (а.с.93-94 т.1) на даному засіданні прийнято перелік наступних заходів до реалізації, зокрема: поетапну централізацію функцій управління за напрямами кадрового адміністрування, центрів поштового зв`язку на рівень філії; максимальну оптимізацію структур та чисельності управлінського персоналу Центрів поштового зв`язку; поетапне зменшення кількості безбалансових виробничих підрозділів (ЦПЗ) та злиття їх з головною структурною одиницею (філією).

Згодом, 19.06.2017 ПАТ "Укрпошта" з метою оптимізації та удосконалення структури управління ПАТ "Укрпошта", підвищення ефективності управління шляхом відокремлення функціональних вертикалей у філіях ПАТ "Укрпошта", було видано наказ №763 «Про затвердження примірної структури управління регіональної філії та примірної внутрішньовиробничої структури безбалансового виробничого підрозділу філій ПАТ «Укрпошта» (а.с.147-148 т.1), згідно якого було вирішено, зокрема: 1.2 Затвердити примірну внутрішньовиробничу структуру Центру поштового зв`язку, Поштампу - Центру поштового зв`язку (безбалансового виробничого підрозділу) додаток 2; 2.Керівникам філій ПАТ "Укрпошта" (окрім ДОПП, ІРД, ГНЦ, дирекції "Автотранспошта") забезпечити: 2.1.Подання затвердженої структури управління філії на погодження до центрального апарату управління ПАТ "Укрпошта" в термін до 27.06.2017. 2.2. Приведення у відповідність до затверджених цим наказом Примірних структур, що підпорядковуються філії, в термін до 27.06.2017. 2.4. Впровадження погодженої структури управління філії, затверджених внутрішньовиробничих структур безбалансових виробничих підрозділів філії ПАТ "Укрпошта" відповідно до Положення про філію та вимог законодавства України.

Відповідно до копії додатку №2 до наказу ПАТ "Укрпошта" від 19.06.2017 (а.с.149 т.1) вбачається, що у примірній внутрішньовиробничій структурі Центру поштового зв`язку (ЦПЗ), Поштампу - Центру поштового зв`язку (Поштамп-ЦПЗ) (як безбалансових структурних підрозділів філії ПАТ "Укрпошта") серед посад наявний заступник начальника.

20.06.2017 Вінницькою дирекцією ПАТ «Укрпошта» на виконання політики товариства щодо централізації та оптимізації структури та організації діяльності товариства видано наказ № 183 «Про затвердження структури управління ЦПЗ № 6 (Тульчин)" ( а.с.95 т.1), відповідно до якого було вирішено, зокрема: 1. Затвердити внутрішньовиробничу структуру Центру поштового зв`язку № 6 (Тульчин); 2. Начальнику ЦПЗ№6 ОСОБА_5 до 22.06.2017 своїм наказом впровадити в дію внутрішньовиробничу структуру ЦПЗ № 6, до 22.06.2017 попередити відповідних працівників про зміну структури згідно чинного законодавства, внести відповідні зміни в штатний розпис та надати їх до ВОПЗП Вінницької дирекції до 23.06.2017.

За результатами введення нового штатного розпису посада заступника директора ЦПЗ № 6 з технологічних питань відсутня.

21.06.2017 начальником ЦПЗ №6 м.Тульчин Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" на виконання наказу Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 20.06.2017 № 183 було видано наказ №221-к (а.с.96-97 т.1), яким вирішено, зокрема: 1. З 22.08.2017 впровадити в дію затверджену внутрішньовиробничу структуру ЦПЗ №6 м.Тульчин; 2. Вивести із структури ЦПЗ №6 м.Тульчин посаду заступника начальника з питань технології; 3. Провідному інженеру з ОНП ОСОБА_6 внести відповідні зміни в штатний розпис та надати їх до ВОПЗП Вінницької дирекції до 23.06.2017; 4. Інженеру групи з укомплектування кадрів ОСОБА_7 попередити заступника начальника з питань технології ЦПЗ №6 ОСОБА_1 про звільнення у зв`язку зі скороченням штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України 23.08.2017, п.2 ст.49 КЗпП України. З відповідним наказом позивач був ознайомлений 22.06.2017, про що свідчить його підпис на ньому та з даним наказом останній не погодився, зазначивши, що начальник ЦПЗ №6 не має права скорочувати штат тільки на підставі свого наказу.

22.06.2017 Вінницькою дирекцією ПАТ "Укрпошта" відповідно до наказу Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 20.06.2017 № 183 "Про затвердження структури управління ЦПЗ № 6 (м.Тульчин), з метою оптимізації чисельності адміністративно-управлінського персоналу було видано наказ №1201-К "Про внесення змін до Положення про Центр поштового зв`язку №6 (Тульчин) Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с.133 т.1), згідно якого вносились зміни до розділу 4 "Управління ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" і самоврядування трудового колективу", зокрема: п.4.4.6. виключити; п.4.4.7. вважати п.4.4.6. та далі за порядком; п.4.4.7. викласти в наступній редакції: " Приймає і звільняє з роботи працівників ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта", застосовує до них заходи дисциплінарного стягнення та заохочення. Заступники начальника ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" призначаються та звільняються з посади за погодженням з директором Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта".

12.09.2017 Вінницькою дирекцією ПАТ "Укрпошта" з метою оптимізації та удосконалення структури управління Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта", підвищення ефективності управління та формування єдиної політики товариства, що спрямована на досягнення позитивних результатів у виробничій та господарській діяльності та на підставі наказу ПАТ "Укрпошта" від 19.06.2017 №763 було видано наказ №258 "Про затвердження внутрішньовиробничої структури ЦПЗ Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с.229 т.1), яким затверджувалась внутрішньовиробнича структура Центрів поштового зв`язку №2-№6.

Згідно копії внутрішньовиробничої структури ЦПЗ№6 (Тульчин) Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта", затвердженої директором Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 12.09.2017 (а.с.234 т.1) вбачається, що посада заступника директора ЦПЗ № 6 з технологічних питань відсутня.

29.09.2017 Вінницькою дирекцією ПАТ "Укрпошта" з метою удосконалення та підвищення ефективності управління, формування єдиної політики дирекції, що спрямована на досягнення позитивних результатів виробничо-господарської діяльності та на підставі листа ПАТ "Укрпошта" від 18.09.2017 №711-04-208, було видано наказ №278 "Про впровадження внутрішньовиробничих структур Центрів поштового зв`язку Вінницької дирекціїї ПАТ "Укрпошта" (а.с.235-236 т.1), відповідно до якого: 1. Впроваджено з 01.01.2018 затверджені наказом Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 12.09.2017 №258 внутрішньовиробничі структури, зокрема, ЦПЗ №6 (Тульчин). 2. Начальникам Центрів поштового зв`язку (крім ЦПЗ №3 та ЦПЗ №4) своїми наказами: впровадити внутрішньовиробничу структуру ЦПЗ; внести відповідні зміни та доповнення до посадових інструкцій працівників; для формування єдиного штатного розпису Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" надати ВОПЗП зміни до штатного розпису з врахуванням змін структури ЦПЗ; забезпечити здійснення організаційних змін та кадрових переміщень у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно копії внутрішньовиробничої структури ЦПЗ№6 (Тульчин) Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта", затвердженої директором Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 29.09.2017 (а.с.241 т.1) вбачається, що посада заступника директора ЦПЗ № 6 з технологічних питань відсутня.

Згідно копій штатних розписів Центру поштового зв`язку №6 на 2017 рік, затверджених директором Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с.243-246 т.1) вбачається, що станом на 25.09.2017 посада заступника начальника з питань технології існувала.

Згідно копії Переліку №27 змін до штатного розпису ЦПЗ №06 на 2017, затвердженого 01.10.2017 директором Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с.247 т.1) вбачається, що посада заступника начальника з питань технології виведена з штатного розпису з 24.11.2017 на підставі наказу Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" за №183 від 20.06.2017 «Про затвердження структури управління ЦПЗ № 6 м.Тульчин.

В свою чергу, копію листа начальника ЦПЗ м.Тульчин № 6 від 30.09.2016 №23 (а.с.8 т.1), згідно якого остання просила у керівництва ввести в штатний розпис посаду інженера в групу технології послуг для покращення роботи, а також копії наказу Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 03.07.2013 №28 (а.с.218-219 т.1) та копії внутрішньовиробничих структур ЦПЗ №2, №3, №4, №5, №6, №7 (а.с.220, 221, 222, 223, 224, 225 т.1) суд не досліджує, оскільки вони не стосуються періоду, який в даному випадку стосується предмету спору, а саме 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Право визначати чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при вирішенні спорів щодо правомірності звільнення працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суд не може надавати оцінку правомірності і доцільності внесених змін у структуру підприємства, оскільки це стосується господарської діяльності суб`єкта господарювання і не є предметом доказування у трудових спорах, а лише повинен перевірити чи дійсно мали місце відповідні зміни до структури або штату підприємства, що стали підставами для проведення відповідного скорочення працівників.

Таким чином, на підставі вищезазначених доказів, судом встановлено, що за період 2017 року Вінницькою дирекцією ПАТ "Укрпошта" на вимогу ПАТ "Укрпошта" розроблялася, затверджувалась та впроваджувалась структура філіалів, зокрема, ЦПЗ №6 м.Тульчина, з урахуванням централізації функцій, що в кінцевому результаті призвело до того, що були впроваджені зміни в організаційну структуру ЦПЗ №6 м.Тульчина та за результатами введення нового штатного розпису посада заступника директора ЦПЗ №6 з технологічних питань підлягала скороченню.

Відтак, позиція позивача щодо того, що посада заступника ЦПЗ № 6 з технологічних питань скорочувалась виключно під нього не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а спростована наданими представником співвідповідача доказами.

Також, позивач стверджує, що окрім посад листонош відділення поштового зв`язку смт.Кирнасівка, м.Ямпіль та м.Тульчин, йому в установленому законом порядку, а саме, за період з 22.06.2017 по 23.11.2017 не пропонувались всі наявні у відповідача вакантні посади, а також те, що він не відмовлявся від переведення на іншу роботу.

З даним твердженням позивача суд погоджується частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тобто, скорочення штату представляє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Однак, незважаючи на безумовне право роботодавця визначати штат працівників, процедура звільнення працівника у випадку скорочення має чітко відповідати вимогам законодавства про працю, тобто відбуватись на підставі п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників відповідачем.

Щодо переважного права позивача на залишення на роботі суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Реалізація переважного права на залишення на роботі з урахуванням стажу та досвіду роботи працівника може мати місце у ситуації, коли скорочення штату стосується кількох аналогічних посад, а скороченню підлягає лише посада позивача.

При проведенні звільнення працівників в зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України керівниками підприємства повинні бути дотримані вимоги ст.42 та ст.49-2 КЗпП України.

Судом встановлено, що трудовий договір був розірваний у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, які передбачали скорочення штату працівників ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта", а саме посади заступника начальника з питань технології.

У постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 по справі №6-2748цс15 викладено правовий висновок про те, що під час звільнення працівника на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених ст.49-2 КЗпП України.

За приписами ч.1 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважене право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник є таким, що належно виконав наведені вище вимоги КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник підлягає звільненню відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 161/9976/16-ц власник є таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо; при цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював; оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 487/6407/16-ц, звільнення у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП) є незаконним, якщо працівнику не запропоновано всі вакантні посади.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що роботодавець зобов`язаний вжити заходів з недопущення вивільнення працівника та запропонувати йому будь-які вакантні посади, які б відповідали його фаху та спеціалізації.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у п. 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до норм чинного законодавства суд не може аналізувати причин звільнення чи доцільність скорочення штату, він управі лише визначити, чи відбулася процедура відповідно до закону.

Аналізуючи законність процедури звільнення позивача відповідачем, судом встановлено наступне.

Персональне письмове попередження про наступне вивільнення було надано для ознайомлення позивачу 22.06.2017, яке останній відмовився підписувати, про що було засвідчено трьома свідками (а.с.105 т.1). Наказ же про звільнення позивача з роботи було видано 23.11.2017, тобто через 5 місяців. Відтак, позивач був повідомлений про наступне вивільнення у строки передбачені ст. 49-2 КЗпП.

Згідно копії пропозиції щодо вакантних посад від 22.06.2017 (а.с.108 т.1) вбачається, що станом на 22.06.2017 в ЦПЗ №6 наявні вакантні посади вантажника та оператора поштового зв`язку групи обробки та контролю первинної документації.

Згідно акту про відмову від запропонованих вакантних посад від 22.06.2017 (а.с.109 т.1) вбачається, що комісією в складі трьох осіб було складено даний акт про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання пропозицій щодо вакантних посад та письмово не засвідчив свою відмову.

Згідно копії конверту з відміткою "Вакантні посади" та довідкою Укрпошти про причини повернення - за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.112-113 т.1), копії квитанцій від 21.07.2017 (а.с.112 т.1), копії електронного повідомлення №000003 від 21.07.2017 (а.с.114 т.1), вбачається, що на адресу позивача направлялись листи щодо наявних у ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" вакантних посад. В свою чергу, належних доказів отримання позивачем даних листів матеріали справи не містять.

Згідно копії листа ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 07.11.2017 №301 (а.с.119 т.1), копії квитанції від 15.11.2017 (а.с.120 т.1) та копію опису вкладення до ц/л (а.с.120) вбачається, що 15.11.2017 ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" на адресу позивача направлявся лист з повідомленням останнього про те, що станом на 07.11.2017 в ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" вакантні посади листонош ВПЗ Кирнасівка, ЦВПЗ Ямпіль, МВПЗ Тульчина та запропоновано повідомити про прийняте рішення протягом семи календарних днів.

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.120 т.1) вбачається, що вищевказаний лист ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" було отримано дружиною позивача 16.11.2017.

Згідно копії газети "Тульчинський край" від 17.11.2017 (а.с.14 т.1) вбачається, що ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" в даній газеті було розміщено оголошення про те, що ЦПЗ № 6 запрошує на роботу інспектора по кадрах.

В свою чергу, належних доказів того, що посада інспектора по кадрах була запропонована позивачу і останній відмовився від неї представником відповідача не надано.

Згідно копії пропозиції щодо вакантних посад від 23.11.2017 (а.с.110 т.1) вбачається, що станом на 23.11.2017 в ЦПЗ №6 наявні вакантні посади листонош ВПЗ Кирнасівка, ЦВПЗ Ямпіль, МВПЗ Тульчина.

Згідно копії акту про відмову перейти на іншу роботу від 23.11.2017 (а.с.111 т.1) вбачається, що комісією в складі трьох осіб було складено даний акт про те, що станом на 23.11.2017 ОСОБА_1 не виявив згоди на переведення на іншу роботу на ті посади, що були йому запропоновані.

Згідно інформації Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с.248 т.1) вбачається, що за період з 20.06.2017 по 23.11.2017 були наявні такі посади: з 16.06.2017 по 29.08.2017 - оператор групи обробки первинної документації ЦПЗ Тульчин ( прийнято 29.08.2017 ОСОБА_8 ); з 01.11.2016 по 29.08.2017 - вантажник ЦПЗ Тульчин ( переведено 29.08.2017 ОСОБА_9 ); з 21.08.2017 по 21.09.2017 - водій ЦВПЗ Піщанка ( прийнято 21.09.2017 ОСОБА_10 ); з 21.08.2017 вакантна посада листоноші ЦВПЗ Ямпіль; з 04.09.2017 по 15.09.2017 - оператор поштового зв`язку ПВПЗ №47 (прийнято 15.09.2017 ОСОБА_11 ); з 06.10.2017 вакантна посада листоноші МВПЗ Тульчин; з 10.10.2017 вакантна посада листоноші ВПЗ Кирнасівка.

Згідно копії Переліку №26 змін до штатного розпису ЦПЗ №06 на 2017, затвердженого 01.10.2017 директором Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с.103 т.1) вбачається, що посада інженера виведена з штатного розпису з 14.11.2017.

Таким чином, на підставі вищевказаних доказів судом встановлено, що на момент звільнення позивача в ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" були наявні посади листонош ВПЗ Кирнасівка, ЦВПЗ Ямпіль, МВПЗ Тульчина, які були запропоновані відповідачем позивачу, однак останній не виявив бажання їх зайняти. При цьому, представником відповідача на надано суду належних, достатніх та допустимих доказів того, що позивачу пропонувалася робота на посаді водія, а також на посаді інспектора по кадрах, яка була наявна станом на 17.11.2017, останній відмовився від неї, або доказів того, що позивач не міг виконувати таку роботу з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, а тому роботодавцем - ЦПЗ №6 Вінницької дирекції АТ "Укрпошта" не доведено дотримання ним вимог ч.2 ст. 40 та ч.3 ст. 49-2 КЗпП України у спірних правовідносинах.

Представник відповідачів помилково вважає повідомленим позивача про посаду інспектора по кадрах на підставі оголошення в газеті, оскільки дана посада мала б бути запропонована позивачу особисто, а не через засоби масової інформації. І лише при його відмові чи складенні відповідного акту про відмову ОСОБА_1 від переведення на дану посаду необхідно було розміщувати відповідне оголошення про дану посаду, що в даному випадку ЦПЗ №6 Вінницької дирекції АТ "Укрпошта" зроблено не було.

Відтак, в судовому засіданні доведено, що при звільненні позивача з посади заступника начальника з питань технології ЦПЗ №6 його роботодавцем не було дотримано вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки при наявності інших вакантних посад, набору нових працівників не було запропоновано позивачу всі вільні посади, які він може займати з урахуванням його кваліфікації, освіти, досвіду.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем ч.8 ст.43 КЗпП України при його звільненні, судом враховано наступне.

Згідно з ч. 1- 3, 8 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Пунктом 10 ч.1 ст.247 КЗпП України та п.10 ст.38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Таким чином, звільнення за скороченням штату може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник або без такої згоди, якщо власник не отримав листа про мотивоване непогодження з таким звільненням.

Перевіряючи дотримання ЦПЗ №6 Вінницької дирекції АТ "Укрпошта" вищевказаних норм законодавства при звільненні позивача, судом встановлено наступне.

19.07.2017 начальник ЦПЗ №6 ОСОБА_5 звернулась до голови первинної профспілкової організації ЦПЗ №6 м.Тульчин ОСОБА_12 з поданням щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , заступником начальника з питань технології ЦПЗ №6 м.Тульчин за п.1 ст.40 КЗпП України, про що свідчить копія відповідного подання від 19.07.2017 №179 (а.с.134 т.1 ).

Відповідно до копії протоколу №16 засідання профспілкового комітету ЦПЗ №6 від 27.07.2017 (а.с.101 т.1) вбачається, що оскільки ОСОБА_1 не з`явився на збори, тому розгляд подання начальника ЦПЗ №6 ОСОБА_5 про надання згоди на звільнення заступника начальника з питань технології ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України і згідно з наказом Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 20.06.2017 №183 "Про затвердження структури управління ЦПЗ №6 м.Тульчин", яким скорочено посаду заступника начальника з питань технології, яку обіймає ОСОБА_1 , було перенесено на наступне засідання 10.08.2017 на 10 год.

Відповідно до копії протоколу №17 засідання профспілкового комітету ЦПЗ №6 від 10.08.2017 (а.с.102 т.1) вбачається, що профспілковим комітетом було надано згоду на звільнення заступника начальника з питань технології ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у відсутність на засіданні профспілкового комітету останнього, з посиланням на ч.3 ст.43 КЗпП України, згідно якої у разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Крім того, в даному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 був запрошений на збори на 27.07.2017 листом №03-44 від 20.07.2017, але без повідомлення не з`явився на збори профспілкового комітету. Також він був повідомлений про наступне засіданні на 10 год. 10.08.2017 рекомендованим листом, електронним повідомленням, а також його було запрошено в телефонному режимі, проте на засідання запрошений не з`явився.

11.08.2017 головою профспілкового комітету ЦПЗ №6 м.Тульчин було повідомлено начальника ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" ОСОБА_5 про вищевказане прийняте рішення відносно ОСОБА_1 (а.с.135 т.1 ).

Відповідно до копії електронного повідомлення №000001 від 01.08.2017 (а.с.98 т.1), копії конверту з відміткою " Запрошення на профспілкові збори" та довідкою Укрпошти про причини повернення - за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.99, 100 т.1), копії квитанцій від 02.08.2017 (а.с.98 т.1), від 24.07.2017 (а.с.99 т.1), від 02.08.2017 (а.с.100 т.1) вбачається, що на адресу позивача направлялись запрошення на профспілкові збори. В свою чергу, належних доказів отримання позивачем даних листів матеріали справи не містять.

Згідно копії пояснення ОСОБА_4 , засвідчених приватним нотаріусом Тульчинського нотаріального округу Вінницької області 14.02.2018 (а.с.204 т.1), остання пояснила, що працює на посаді листоноші міського відділення поштового зв`язку м.Тульчин. 24.07.2017 вона отримала в доставку поштову кореспонденцію на ім`я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: рекомендований лист №23600008844735 від 21.07.2017 з позначкою " Вакантні посади", рекомендований лист № 2360000885014 із позначкою "Запрошення на профспілкові збори" та електронне повідомлення (телеграма) № 000003 від 21.07.2017. Під час вручення двері відкрила дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_13 , якій вона повідомила, на ім`я її чоловіка є поштові відправлення. При ній остання зателефонувала чоловікові, після чого повідомила їй, що вона нічого отримувати не буде, так як її чоловік знаходиться на лікарняному. У поштовій скриньці ОСОБА_1 було залишено повідомлення по формі 22.

27.07.2017 вона отримала в доставку повторне повідомлення на рекомендовані листи №23600008844735, № 2360000885014 та електронне повідомлення. Одержувачу було залишено повідомлення про те, що на пошті зберігається кореспонденція, що він їх може отримати.

02.08.2017 вона отримала в доставку поштову кореспондецію на ім`я ОСОБА_1 , а саме, електронне повідомлення (телеграма) № 000001. Вручити телеграму не було змоги, оскільки двері ніхто не відкрив. У поштовій скриньці ОСОБА_1 було залишено повідомлення по формі 22.

03.08.2017 вона отримала в доставку поштову кореспонденцію на ім`я ОСОБА_1 , а саме, рекомендований лист № 2360000885634 із позначкою "Запрошення на профспілкові збори". Вручити лист не було змоги, оскільки двері ніхто не відкрив. У поштовій скриньці ОСОБА_1 було залишено повідомлення по формі 22.

07.08.2017 вона отримала в доставку повторне повідомлення на рекомендований лист № 2360000885634 та електронне повідомлення. Занесла за адресою отримувача. Двері їй ніхто не відкрив. Повторно залишила повідомлення по формі 22, що одержувач може отримати рекомендований лист та електронне повідомлення на пошті.

Термін зберігання рекомендованого листа та електронного повідомлення складає один місяць.

Усі відправлення по закінченню строків вручення були повернуті до ШЗПЗ Тульчин за закінченням строку зберігання.

Згідно копії виписки з і/х №3774 (а.с.23 т.1) вбачається, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в 22 інсультному відділенні КЗ Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка з 29.03.2017 по 10.04.2017 з діагнозом: Гостре порушення мозкового кровообігу (29.03.2017) по типу ішемії (лакунарний варіант) в басейні правої ЗМА. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст, 2 ступ., ризик 4. Гіпертензивне серце. ІХС. Дифузний атеросклеротичний коронарокардіосклероз. СН І ст. Цукровий діабет ІІ тип, середня важкість, субкомпенсація. Аліментарно-конституційне ожиріння І-ІІ ст.

Згідно копії лікарняних листів від 25.07.2017 серія ААД №767129 (а.с.19 т.1), від 26.07.2017 серія ААД №767177 (а.с.20 т.1), від 13.09.2017 серія АДД №767621 (а.с.21 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 в період з 10.07.2017 по 12.10.2017 перебував на лікарняному, а саме: з 10.07.2017 по 25.07.2017 - на стаціонарному лікуванні, а з 26.07.2017 по 12.10.2017 - на амбулаторному лікуванні.

Таким чином, на підставі вищевикладених доказів судом встановлено, що на момент знаходження позивача на лікарняному, начальник ЦПЗ №6 ОСОБА_5 звернулась до голови первинної профспілкової організації ЦПЗ №6 м.Тульчин ОСОБА_12 з поданням щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Також, в період знаходження позивача на лікарняному відбувались засідання профспілкового комітету ЦПЗ №6, а саме, 27.07.2017 та 10.08.2017.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.43 КЗпП України подання мало розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено, неявка ОСОБА_1 на засідання профкому була поважною, тому розгляд профкомом подання відносно позивача було проведено з порушення прав позивача, а згода на звільнення позивача була надана з порушенням діючого законодавства. В свою чергу, знаходження працівника на лікарняному мало б бути відомо начальнику ЦПЗ №6 ОСОБА_5 , яка була присутня на засіданнях профкому.

Крім того, оскільки згода профспілкового комітету на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за скороченням штату була надана 10.08.2017, а його звільнення із займаної ним посади відбулось лише 23.11.2017, тобто через більш ніж 3 місяці з дня одержання згоди, а не в строк, передбачений в ч.8 ст. 43 КЗпП України, тому суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено, що відповідачем також було грубо порушено вимоги ч.8 ст. 43 КЗпП України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі № 273/212/16-ц, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Між тим, представником відповідачів не доведено, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать, що процедура звільнення позивача з займаної ним посади була проведена начальником ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" без дотримання вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України та з порушенням вимог ч.3, 8 ст. 43 КЗпП України. Відтак, наявні правові підстави для визнання незаконним наказу начальника ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" ОСОБА_5 за №413-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника з питань технології на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконним вищезазначеного наказу підлягають задоволенню.

В свою чергу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачі - Тульчинський ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» та АТ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції не мають статусу юридичної особи, відтак, вони є неналежними відповідачами, а тому позовні вимоги до них є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про поновлення його на посаді заступника начальника ЦПЗ №6 м.Тульчина з питань технології слід зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з досліджених вище матеріалів справи посада, яку обіймав позивач по справі, була виведена з штатного розпису ЦПЗ №6 Вінницької дирекції АТ "Укрпошта".

Враховуючи той факт, що позивач не може бути поновлений на попередній посаді у зв`язку з її скороченням, суд вважає, що він підлягає поновленню на роботі на рівнозначній посаді, з урахуванням вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Такий спосіб захисту порушених прав працівника є ефективним та забезпечує поновлення прав у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що вказана процедура поновлення незаконно звільненого працівника на рівнозначній посаді є загальною, тому, приймаючи до уваги той факт, що суд не вправі втручатися в прийняття власником підприємства рішень щодо зміни в організації структури та чисельності працівників, такий спосіб захисту не потребує конкретизації та уточнення у судовому рішенні та узгоджується з вищезазначеними нормами права, тобто їм не суперечить.

Щодо вимоги позивача про стягнення середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу слід зазначити наступне.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2017по 26.02.2021 - день винесення рішення в розмірі 266995,20 грн.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Оскільки справа розглядалася більше року не з вини позивача, тому виплаті на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу за весь період, тобто з 24.11.2017 (наступний день після звільнення) по день винесення рішення.

Розмір середнього заробітку працівника слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Так, за змістом п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Як роз`яснено у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є, відповідно, обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок, який останній здійснив за період з 23.11.2017 по 24.02.2020, судом встановлено, що даний розрахунок є невірним, оскільки він проведений не з 24.11.2017, а з 23.11.2017 - дня звільнення, який являється останнім днем роботи.

Згідно копії розрахункового листа за листопад 2017 (а.с.16 т.1) вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 327,20 грн.

Враховуючи, що позивач був незаконно звільнений 23.11.2017 та має бути поновлений на роботі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача АТ "Укрпошта" середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який за період з 24.11.2017 по 26.02.2021 (день постановлення рішення) складає 815 робочих днів.

Отже, розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу за вказаний період становить 266668 грн (327,20 грн х 815 дні = 266668 грн., де 327,20 грн - середньоденний заробіток; 815 робочих днів - період вимушеного прогулу).

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст.237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

При цьому конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

За змістом зазначеної норми закону, передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст.237-1КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Разом з тим, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України № 6-23цс12 від 25.04.2012.

Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-54цс11 визначено, що передумовою відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин. Суд установивши порушення трудових прав позивача та наявність підстав для покладення на роботодавця відповідальності за завдану працівникові моральну шкоду, повинен застосувати відповідальність, що передбачена ст.237-1 КЗпП України.

У ході розгляду справи доведеним є факт порушення Тульчинським ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» трудових прав позивача в результаті незаконного звільнення із подальшим відновленням його становища у сфері трудових відносин саме судом. До того ж на спричинення моральної шкоди позивачу вказує саме незаконне звільнення як втрата робочого місця, що призвело до втрати постійного джерела заробітку, втратити нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, необхідності захисту порушених прав в судовому порядку. Таким чином, враховуючи характер правовідносин в розрізі даного спору, тривалість порушення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн, що відповідатиме засадам виваженості, розумності та справедливості, адже розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен приводити до його збагачення.

Щодо вимоги позивача про стягнення індексації заробітної плати та компенсації у зв`язку з її невчасною виплатою слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація заробітної плати працівникам проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що 1) індексація заробітної плати провадиться в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). 2) Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст.34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23.04.1999 №692, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 момент у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За змістом ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2000, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, при цьому сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекси споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, і місяці, що передує виплаті заборгованості, до розрахунків не включаються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 з метою посилення відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати встановлено поріг індексації величиною 100%.

Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

З наведеного слідує, що обов`язок нарахування індексації грошових доходів населення та компенсації громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати покладено на роботодавця під час нарахування заробітної плати, яка є щомісячним платежем.

Згідно копії відповіді Управління держпраці у Вінницькій області від 29.09.2017 №02-В699/28-22 (а.с.9 т.1) позивачу було повідомлено, що 13.09.2017 під час здійснення контролю за додержанням законодавства про працю головним бухгалтером ЦПЗ м.Тульчин № 6 ОСОБА_5 надано пояснення про нарахування індексації заробітної плати працівникам ЦПЗ, у т.ч. і йому та надано копію довідки №242 від 13.09.2017 про нараховану йому заробітну плату з 2000 по 2017 роки, на бланку якої вчинений підпис про її отримання того ж числа. Також даний факт підтверджується копією платіжної відомості №1813 за жовтень 2017 року (а.с.10 т.1), згідно якої позивач отримав 4829,27 індексації на зарплату.

Згідно копії розрахунку проведеної та нарахованої індексації за 2003-2017 роки заступнику начальника ЦПЗ №6 ОСОБА_1 (а.с.11 т.1) розмір індексації за період з січня 2003 по 2017 рік склав 5999,86 грн.

Згідно копії розрахункового листка за листопад 2017, виданого ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" від 29.11.2017 №331 (а.с.16 т.1) ОСОБА_1 нараховано 92852 грн.

За клопотанням позивача ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.09.2018 у справі призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Згідно висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи від 27.06.2019 №5514/18-21 (а.с.129-153 т.3) розрахунок індексації заробітної плати нарахованої ОСОБА_1 внаслідок їх ненарахування і не виплати за період з 2003 року по листопад 2017 року, який проведено Тульчинським ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ «Укрпошта» в сумі 4829,87 грн. документально не підтверджується. За результатами дослідження донараховано індексації в сумі 9812,84 грн, утримано податків: 18% податок з доходів фізичних осіб - 1766,31 грн., (9812,84*18%), 1,5% військовий збір - 147,19 грн. (9812,84*1,5%). Всього до видачі: 7899,34 грн. (9812,84 - (1766,31+147,19)). Розбіжності індексації ОСОБА_1 за період з 2003 р. по 2017 р. до виплатити на руки складають в сумі 3069,47 грн. (7899,34-4829,87); Розрахунок компенсації внаслідок несвоєчасної виплати індексації Тульчинським ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_1 за 2003-2017 роки, яка виплачена у жовтні 2017 року в сумі 2539,13 грн. документально не підтверджується, так як за результатами дослідження нараховано компенсації ОСОБА_1 за період 2003-2017 років у сумі 1872,52 грн. За результатами дослідження нараховано компенсацію за донараховану індексацію ОСОБА_1 за 2003-2017 роки, при умові виплати її у березні 2019, яка складає 2919,95 грн.

Таким чином, вищевказаним висновком спростовуються доводи представника відповідачів щодо належного розрахунку з позивачем під час його звільнення.

В судовому засіданні позивач погодився з висновками експерта та просить стягнутиіндексацію заробітної плати та компенсацію внаслідок несвоєчасної виплати індексації у розмірах, визначених у висновку експерта.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_15 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України" в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення індексації заробітної плати в розмірі 3069,47 грн та компенсації внаслідок несвоєчасної виплати індексації в розмірі 2919,75 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на встановлені обставини, аналіз наведених норм матеріального і процесуального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідноч.5 ст. 235 КЗпП України та п. 2 , п.4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, а також рішення про присудження заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати пов`язані з проведенням експертизи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.1, 10 ст. 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачем було заявлено вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі (яка є похідною вимогою від визнання незаконним наказу про звільнення), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, стягнення індексації заробітної плати та компенсації у зв`язку з її невчасною виплатою, тобто останнім заявлено одна вимога немайнового характеру та чотири вимоги майнового характеру.

Оскільки при зверненні до суду з даним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», про що також свідчить копія дублікату посвідчення особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серія НОМЕР_3 від 11.01.2001, тому з відповідача АТ«Укрпошта» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 2776,56 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Також підлягає стягненню з відповідача АТ«Укрпошта» на користь позивача, понесені ним судові витрати за проведення експертизи в розмірі 4576 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.5-1, п.1 ч.1 ст.40, ч.1 ст.42, ч. 1- 3, 8 ст. 43, ст.49-2, ч.5 ст. 95, ст. 235, ст.237-1, п.10 ч.1 ст.247 КЗпП України, ст. ст.15, 20 ЦК України, ч.3 ст.64 ГК України, ст. 4, ч.2 ст.5, ст. ст. 13, 19, 76-81, 133, 141, 263- 265, 430 ЦПК України, ст. ст.33, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст.1, 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», п.1, 10 ст. 5 Закону «Про судовий збір», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Тульчинського ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта», АТ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції та Акціонерного товариства «Укрпошта» про поновлення на посаді, виплату компенсації та індексації, моральної шкоди та компенсації за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ начальника ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" за №413-к про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 23.11.2017 звільнено з посади заступника начальника з питань технології ЦПЗ №6 Вінницької дирекції ПАТ "Укрпошта" на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді.

Стягнути з Акціонерного товариства«Укрпошта», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21560045, місцезнаходження якого: вул.Хрещатик, б.22, м. Київ, 01001, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 :

- середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.11.2017 по 26.02.2021 в сумі 266668 грн ( двісті шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят вісім гривень) без урахування податків та обов`язкових платежів;

- моральну шкоду у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень);

- індексацію заробітної плати внаслідок її ненарахування та невиплати за 2003-2017 роки в розмірі 3068,47 грн (три тисячі шістдесят вісім гривень 47 копійок);

- компенсацію внаслідок несвоєчасної виплати індексації в розмірі 2919,75 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 75 копійок.

В задоволенні позовних вимог до Тульчинського ЦПЗ № 6 Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» та АТ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства«Укрпошта», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21560045, місцезнаходження якого: вул.Хрещатик, б.22, м. Київ, 01001, в дохід держави 2776,56 грн (дві тисячі сімсот сімдесят шість гривень 56 копійок) судового збору. Стягнути з Акціонерного товариства«Укрпошта», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21560045, місцезнаходження якого: вул.Хрещатик, б.22, м. Київ, 01001, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати за проведення економічної експертизи в розмірі 4576 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість гривень).

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду..

Повний текст рішення складено 02.03.2021.

Суддя: