Постанова

іменем України

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 138/618/19

провадження № 51-4428км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорнобривця В.В..

прокурора Єременка М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020230000068, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 статті 204 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 000 грн.

Також цим вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 204 КК і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Згідно з цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у квітні 2018 року незаконно придбав з метою збуту і зберігав з цією метою незаконно виготовленні алкогольні вироби та інші підакцизні товари на АДРЕСА_1, порушуючи при цьому порядок обігу підакцизних товарів.

ОСОБА_1 приблизно у квітні 2018 року за невстановлених обставин придбав з метою збуту незаконно виготовлені алкогольні напої в упаковках типу «bag-in-box» без марок акцизного податку, на яких нанесено зображення горілки іноземного виробництва різних торгових марок.

Вказані незаконно виготовленні алкогольні напої та інші підакцизні товари ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою збуту до 21 квітня 2018 року, коли працівниками правоохоронних органів на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук у його домоволодінні.

Під час обшуку в гаражному приміщенні виявлено та вилучено картонні упаковки типу «bag-in-box» без марок акцизного податку, на яких нанесено зображення горілки іноземного виробництва різних торгових марок, у яких виявлено полімерні пакети, заповнені незаконно виготовленими алкогольними напоями, а саме 12 упаковок із зображенням торгової марки «Jelzin» ємністю по 3 л кожна, 18 упаковок із зображенням торгової марки «Finlandia» ємністю по 3 л кожна, а також інші пластикові пляшки та каністри, бочку, заповнені незаконно виготовленими алкогольними напоями, а всього 836,5 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв та підакцизних товарів.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №131 від 29.08.2018 надані на дослідження зразки рідин, які містяться в упаковках типу «bag-in-box» та коробках з написом «Vodka Boris Jelzin » та «Vodka of Finlandia», - є спиртовмісними рідинами, що за показниками не відповідають вимогам чинних ДСТУ 4700:2006 «Коняки України. ТУ» та ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови».

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується за частиною 2 статті 204 КК (у редакції від 18.02.2016) у незаконному виготовленні алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів за наступних обставин.

ОСОБА_1 з метою особистого збагачення відкрив підпільний цех для незаконного виготовлення алкогольних напоїв, для чого приблизно у квітні 2018 року, точної дати не встановлено, за невстановлених обставин придбав обладнання та сировину для незаконного виготовлення алкогольних напоїв, а саме: пластикову бочку ємністю 90 л, пластикову бочку ємністю 220 л, у якій в подальшому зрізав для зручності верхню частину, емальований тазик для змішування у них спирту з іншими компонентами, дерев`яну палку для такого змішування, близько 400 пластикових пляшок ємністю 1,5 л з корками до них синього кольору для пакування незаконно виготовлених алкогольних напоїв, шланг, спиртометр, глюкозу у скляних пляшечках ємністю 200 мл та інші компоненти - помістив їх до гаражного приміщення, розташованого на території його домоволодіння на АДРЕСА_1 та налаштував придбане обладнання для незаконного виготовлення алкогольних напоїв у підпільному цеху.

У подальшому ОСОБА_1 придбав у невстановленому місці незаконно виготовлений спирт етиловий у 220-літровій металевій бочці та, не маючи ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, порушуючи порядок обігу підакцизних товарів, установлений Законом України від 19 грудня 1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», без підтвердження відповідності продукції (сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності) доставив її до гаражного приміщення, де з використанням придбаного та налаштованого обладнання, діючи умисно, з корисливих мотивів, в організованому ним підпільному цеху, використовуючи 90 літрову пластикову бочку, змішував у ній воду зі спиртом етиловим і, додаючи глюкозу та інші компоненти, виготовляв таким чином алкогольні напої, які за своїми характеристиками схожі на коньяк, після чого розливав їх у пластикові пляшки об`ємом по 1,5 л.

Проте діяльність підпільного цеху, створеного ОСОБА_1 , була припинена працівниками правоохоронних органів 21 квітня 2018 року, якими на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук, під час якого задокументовано факт діяльності підпільного цеху з незаконно виробництва алкогольних напоїв, виявлено та вилучено пластикові пляшки та каністри, заповнені незаконно виготовленими алкогольними напоями, а саме: 361 пляшку ємністю 1,5 л кожна, заповнену рідиною зі специфічним запахом спирту, за кольором та запахом подібною до коньяку; 4 пластикові каністри ємністю по 20 л кожна, з яких 3 повністю і 1 на третину заповнені рідиною із характерним запахом спирту, за кольором та запахом подібною до коньяку; 1 пластикову бочку ємністю 90 л, заповнену рідиною із специфічним запахом спирту, за кольором та запахом подібною до коньяку.

Так, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №131 від 29 серпня 2018 року надані на експертне дослідження зразки прозорих рідин коричневого кольору з пластикових пляшок ємністю 1,5 л, пластикових каністр ємністю 20 л, пластикової бочки ємністю 90 л є водно-спиртовою сумішшю, міцність якої становить відповідно: 28,2%; 29,8%; 25,7%; 26,5%; 26,9%; 26,9% об`ємних одиниць, міцним алкогольним виробом, який за перевіреними органолептичними (забарвлення і смак та букет) та фізико-хімічним (міцність) показниками не відповідає вимогам діючих ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. ТУ» та ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови».

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року частково задоволено клопотання ОСОБА_1 та відповідно до статті 49, частини 5 статті 74 КК ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 204 КК у зв`язку, із закінченням строків давності.

У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Тобто не погоджується з виправдуванням ОСОБА_1 за частиною 2 статті 204 КК.

Вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції не надав власного аналізу дослідженим доказам, не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги та не надав вичерпних відповідей на них.

При цьому прокурор у своїй касаційній скарзі зазначає, що виготовлення горілчаної продукції в кустарних умовах на власному домогосподарстві у спеціально облаштованому для цього місці - гаражі вказують на діяльність підпільного цеху з виготовлення такої продукції.

На обґрунтування такої позиції прокурор посилається на обстановку в гаражі, яку застали працівники під час обшуку, наявність пластикової бочки ємністю 220 л з вирізаною горловиною, ваг, тазика, дерев`яної палки для змішування та 400 пустих пляшок ємністю 1,5 л, що, на думку прокурора, підтверджує наявність у гаражі виробничого цеху.

Також прокурор наводить позицію Верховного Суду викладену у постанові від 14 листопада 2018 року (справа 750/3335/16), та зазначає, що на підтвердження виготовлення алкогольних напоїв сторона обвинувачення надала достатньо доказів, а саме вилучений під час обшуку спирт міцністю 96,2%, водну спиртову суміш, воду, глюкозу, наповнену та пусту тару, а також інші компоненти.

Такі доводи, на думку прокурора, залишились поза увагою апеляційного суду, тому вважає, що судове рішення зазначеної інстанції є необґрунтоване, належним чином невмотивоване та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Зі змісту касаційної скарги прокурора вбачається, що він не оскаржує судового рішення в частині звільнення ОСОБА_1 від покарання за частиною 1 статті 204 КК, однак не погоджується з його виправданням за частиною 2 статті 204 КК.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органи досудового розслідування обвинувачували ОСОБА_1 , окрім іншого, у незаконному виготовленні алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів.

Прокурор у своїй касаційній скарзі вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 у незаконному виготовленні алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху, а також вважає, що достатньо доказів, які вказують на винуватість особи у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Однак такі доводи прокурора не були підтверджені під час перевірки матеріалів кримінального провадження.

Суд першої інстанції належним чином проаналізував усі докази, надані стороною обвинувачення. При цьому свій висновок щодо відсутності належних доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 204 КК, зробив на підставі аналізу наданих стороною обвинувачення доказів, а саме дійшов висновку, що наявність наповнених та напівнаповнених бочок, порожніх пляшок не вказує про їх незаконне виготовлення, а лише розлив підакцизних товарів у тару, а такий процес не свідчить про їх виготовлення як закінчений процес та не становить об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 204 КК ( у редакції від18 лютого 2016 року).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, доказами у кримінальному провадженні, окрім іншого, була постанова про приєднання до справи речових доказів від 21 квітня 2018 року (т. 1, а.п.165), відповідно до якої речовими доказами визнано 15 мішків з пляшками, які були наповнені рідиною з специфічним запахом спирту, бочку ємкістю 90 літрів, чотири бочки ємкістю по 20 літрів, металеву бочку ємкістю 220 л наповнену на 1/3 із специфічним запахом спирту, паперові ящики з 18 тетрапакетами ємкістю 3 л кожний, 2 паперових ящика по 9 тетрапакетів кожний та паперовий ящик 12 тетрапакетами, ємкістю по 3 л кожний.

При цьому згідно з пред`явленого ОСОБА_1 обвинуваченням, він придбав обладнання та сировину для незаконного виготовлення алкогольних напоїв, а саме: пластикову бочку ємністю 90 л, пластикову бочку ємністю 220 л, у якій в подальшому зрізав для зручності верхню частину, емальований тазик для змішування у них спирту з іншими компонентами, дерев`яну палку для такого змішування, близько 400 пластикових пляшок ємністю 1,5 л з корками до них синього кольору для пакування незаконно виготовлених алкогольних напоїв, шланг, спиртометр, глюкозу у скляних пляшечках ємністю 200 мл та інші компоненти, помістив їх до гаражного приміщення, розташованого на території його домоволодіння на АДРЕСА_1 , налаштував придбане обладнання для незаконного виготовлення алкогольних напоїв у підпільному цеху та незаконно виготовляв підакцизні товари, а саме шляхом змішування води зі спиртом етиловим, додаючи глюкозу та інші компоненти, виготовляв таким чином алкогольні напої, які за своїми характеристиками схожі на коньяк, після чого розливав їх у пластикові пляшки об`ємом по 1,5 л.

Однак у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про наявність обладнання для незаконного виготовлення алкогольних напоїв. При цьому, згідно з постановою про приєднання до справи речових доказів від 21 квітня 2018 року (т. 1, а.п.165) і як правильно зазначив місцевий суд, емальований тазик для змішування, дерев`яна палка для змішування, шланг, спиртометр, інші компоненти, які використовувались для незаконного виготовлення підакцизних товарів, не вилучались та не були визнані речовими доказами.

Суд першої інстанції виправдовуючи ОСОБА_1 за частиною 2 статтею 204 КК, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б хоча опосередковано могли б свідчити про незаконне виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів.

Доводи прокурора про те, що на підтвердження виготовлення алкогольних напоїв сторона обвинувачення надала достатньо доказів, а саме вилучений під час обшуку спирт міцністю 96,2%, водну спиртову суміш, воду, глюкозу, наповнену та пусту тару, а також інші компоненти, свідчать лише про те, що обвинувачений розливав підакцизний товар в тару. І як зазначено у судових рішеннях, такі доводи не доводять винуватість особи, оскільки з показань ОСОБА_1 убачається, що глюкозу він використовує у господарстві, а наявність спирту та інших компонентів, на які посилається прокурор не доводять винуватість особи поза розумним сумнівом.

Так, зі змісту частини 4 статті 17 КПК убачається, що лише розумні сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи, тобто сумніви, що можуть виникнути лише на підставі аналізу наданих сторонами доказів чи на відсутності таких доказів. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ураховуючи викладене, районний суд дійшов висновку, що жоден із наданих стороною обвинувачення доказів не свідчить про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204 КК, а інших доказів, які би підтверджували його вину, стороною обвинувачення не надано.

Апеляційний суд розглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора з урахуванням вимог його скарги.

Так, суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни вирок районного суду щодо обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 2 статті 204 КК зазначив, що виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів, передбачає, певне місце, приміщення чи споруди, які спеціально пристосовані для незаконного виготовлення підакцизних товарів та вибраного особою способу його виготовлення, зокрема у встановленні спеціального обладнання, облаштуванні робочих місць для працівників, розміщення комплектів що використовуються під час виготовлення підакцизних товарів, а виготовлення підакцизних товарів, це діяльність пов`язана з усіма стадіями технологічного процесу, при цьому особливою ознакою є надання товару такого вигляду, який не дозволяє без застосування особливих знань та приладів встановити їх відмінність від продукції, виготовленої легально.

При цьому навіть зі змісту пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення не убачається, що ним було встановлено спеціальне обладнання, облаштовано робочі місця для працівників та розміщено комплекти для виготовлення підакцизних товарів.

Крім того, погоджуючись з висновками місцевого суду, апеляційний суд дослідив відеозапис обшуку від 21 квітня 2018 року, на дослідженні якого наполягав прокурор, та зазначив, що скаржник наводить власну оцінку доказам на користь винуватості ОСОБА_1 та викладає свою версію обставин кримінального провадження замість правової аргументації.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів, оскільки в процесі перевірки матеріалів кримінального провадження не встановлено допущення процесуальних порушень під час оцінки та дослідження доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204 КК.

Зокрема, під час розгляду кримінального провадження мають бути враховані обставини в їх сукупності та не надається перевага одним обставинам над іншими, як про це ставить вимогу прокурор.

Отже, для підтвердження винуватості особи необхідна сукупність доказів, у тому числі тих, які не викликають сумніву в їх правдивості та/або усувають вірогідність зацікавленості такої особи.

У касаційній скарзі прокурор по суті дав власну оцінку доказам на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , відмінну від оцінки судів попередніх інстанцій, однак не обґрунтував наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, через які ухвала апеляційного суду підлягала би безумовному скасуванню.

Посилання прокурора на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14 листопада 2018 року (справа 750/3335/16) не є прийнятними у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони стосуються обвинувачення особи за частиною 1 статті 204 КК, що у цьому кримінальному провадженні прокурором не оскаржується.

Тобто рішення про виправдання ОСОБА_1 є обґрунтованим, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.

Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, колегією суддів не встановлено, а тому в задоволенні касаційної скарги прокурора необхідно відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

М.М. Лагнюк В.В. Король Н.О. Марчук