ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/3272/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають в нарахуванні позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року та до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18);

- зобов`язати відповідача перерахувати і виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року та до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 14-247/2018(3393/18) та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року та до 5 травня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовано тим, що як учасник бойових дій він має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''. Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 19.02.2020 №112.

Ухвалами суду від 21.08.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та провадження зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №440/2722/20. Заявами по суті є позов та відзив.

У встановлений ухвалою суду строк відповідачем надано відзив на позов, у якому він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що із набуттям чинності Законом України від 28.12.2014 №79-VIIІ, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої Законом України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''. Зазначені зміни були визнані неконституційними лише 27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 та втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення. Разом з тим, 19.02.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №112, якою визначено розмір спірної допомоги. Вказані кошти і були перераховані позивачу.

Ухвалою суду від 29.01.2021 провадження у справі поновлено; здійснено заміну Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на його правонаступника - Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ - 43649464.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що позивачу видано відповідне посвідчення (а.с.7).

У зв`язку з наведеним, на виконання вимог Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", відповідачем проведено нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1390,00 грн.

Разом з тим, 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У зв`язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення установлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вважаючи, що відповідач протиправно виплатив щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Листом від 14.07.2020 за №06-06/8212 відповідач повідомив позивача, що призначення та виплата вказаної допомоги проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства, тому її розмір не підлягає перерахунку (а.с.5).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1390,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій/особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2020 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, відповідач допустив порушення норм статті 12 Закону від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Отже, позов у цій частині має бути задоволений.

Разом з тим, враховуючи, що підпункт 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", яким розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України доповнено пунктом 26, був чинним на момент проведення позивачу виплат у 2018-2019 роках, розмір оспорюваної допомоги за вказаний період відповідачем визначено правомірно, тому у задоволенні позовних вимог у вказаній частині позивачу слід відмовити.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649464).

Повний текст рішення суду складено 01.03.2021.

Суддя О.М. Тихоненко