Судове рішення #9235258

                                                                   

                                                                     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          26 квітня 2010  року   Єнакіївській    міський   суд   Донецької  області  в складі  головуючого                           судді                                                   Куція Є.М.

                                                      при секретарі                         Макаренко В.С.

                                                   з участю адвоката                                    ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку, -

ВСТАНОВИВ:

              Позивачка звернулася до суду з позовом про Миколайович про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку.

                В обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 4 вересня 1957 року зареєстрували шлюб, від якого народилися діти: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вона – ІНФОРМАЦІЯ_2.

                Під час знаходження у шлюбі та сумісного проживання однією сім’єю  батьки побудували будинок АДРЕСА_1 та згідно ст..60 Сімейного кодексу України кожен з них має право на 1\2 частину вказаного будинку. Крім того 18 березня 1958 року на ім’я батька на підставі договору про надання у безстрокове користування було надана земельна ділянка у м.Вуглегірськ за вказаною адресою.

                ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_5, яка постійно проживала

у будинку АДРЕСА_1 та після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1\2 части вказаного будинку.

                Спадкоємцем на майно, яке залишилося після смерті матері за заповітом, посвідченому 16 лютого 2005 року секретарем Вуглегірького міськвиконкому, за реєстраційним № 78 є вона, як дочка померлої.

                ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, який також постійно проживав у АДРЕСА_1 та після його смерті залишилася спадщина, яка складається з 1\2 частини вказаного будинку, яку він заповідав ОСОБА_3, онуку, оскільки його син ОСОБА_6 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_5.

                Спадщину, яку їй заповіла мати вона прийняла у шестимісячний строк після її смерті шляхом подачі заяви до Другої державної нотаріальної контори.

                У зв’язку з тим, що  відповідач отримав свідоцтво у Другій державній нотаріальній конторі ще 14 вересня 2009 року, зареєстрував його у БТІ м.Єнакієве тільки 8 грудня 2009 року, а вона зверталася до БТІ м.Єнакієве з двома запитами і отримала відповідь що спірний будинок у БТІ м.Єнакієве ще значиться за ОСОБА_4, вона звернулася до суму з питанням про  визнання права власності на спадщину за заповітом на 1\2 частину будинку за нею.

                 Просить суд визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14 вересня 2009 року державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори, зареєстроване у БТІ м.Єнакіжєве 8 грудня 2009 року частково недійсним та визнати на нею право власності на 1\2 частину і за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1.

                 Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.  

                 У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 4 вересня 1957 року зареєстрували шлюб, від якого народилися діти: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

                 Під час знаходження у шлюбі та сумісного проживання однією сім’єю  батьки побудували будинок АДРЕСА_1.

                 Згідно ст..60 Сімейного кодексу України кожен з батьків має право на 1\2 частину вказаного будинку.

                 18 березня 1958 року на ім’я ОСОБА_4 на підставі договору про надання у безстрокове користування було надана земельна ділянка у м.Вуглегірськ за вказаною адресою.

                ІНФОРМАЦІЯ_4 померла  мати ОСОБА_5, яка постійно проживала у будинку АДРЕСА_1 та після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1\2 части вказаного будинку.

                Спадкоємцем на майно, яке залишилося після смерті матері за заповітом, посвідченому 16 лютого 2005 року секретарем Вуглегірького міськвиконкому, за реєстраційним № 78 є ОСОБА_8 - прізвище ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу, як дочка померлої. У заповіті вказано, що «належну мені частину житла, розташованого у АДРЕСА_1 з належними до нього побудовами та спорудами».

                ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, який також постійно проживав у АДРЕСА_1 та після його смерті залишилася спадщина, яку він заповідав ОСОБА_3, онуку, оскільки його син ОСОБА_6 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

                Згідно заповіту вказано, що «все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде мені належати на день смерті і на що я за законом матиму право».

                Спадщину, яку  ОСОБА_5  заповіла доньки, вона прийняла у шестимісячний строк після її смерті шляхом подачі заяви до Другої державної нотаріальної контори, що підтверджується витягом з реєстру..

                Спадщину  після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 прийняв фактично, оскільки на день смерті проживав у спірному будинку.

                 Допитана у судовому засіданні  секретар виконкому Вуглегірської міської ради  ОСОБА_9 пояснювала, що згідно інструкції їм надано право посвідчувати заповіт, що вона і зробила коли до неї звернулася ОСОБА_5 26 лютого 2005 року.

                 Державний нотаріус Другої Єнакіївської держаної нотаріальної контори ОСОБА_10 суду пояснювала, що  17 квітня 2008 року до неї звернувся ОСОБА_4 і вона посвідчила заповіт, а 14 вересня 2009 року видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_3, який є спадкоємцем зазначеного в заповіті цілої частки майна, тобто на весь будинок АДРЕСА_1. Також пояснювала, що їй не було відомо про заповіт, який складено ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_11

                Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки є заповіт від імені ОСОБА_5 на її частку майна і є заповіт від імені ОСОБА_4, необхідно свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14 вересня 2009 року державним нотаріусом Другої Єнакіївської державної нотаріальної контори, яке зареєстровано у БТІ м.Єнакієве 8 грудня 2009 року на ім’я ОСОБА_3 визнати частково недійсним. та визнати право власності на спадщину за заповітом, посвідченим секретарем Вуглегірської міської ради 16 лютого 2005 року від імені ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 та на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 за заповітом ОСОБА_4 від 17 квітня 2008 року.

                Згідно ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдовець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

                На момент смерті  матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцями, що пережили її є чоловік ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_11

                Отже кожному з них при відсутності заповіту належало б по 1\4 частині спадщини, але оскільки мати ОСОБА_5 залишила заповіт на свою частину майна на ім'я дочки ОСОБА_11, а, чоловік ОСОБА_4, що пережив її був непрацездатним (1936 року народження) та мав право на обов'язкову частку, то після смерті дружини частка чоловіка складає  5\8 частини і тільки на цю частину він мав право скласти заповіт на ім'я онука ОСОБА_3

                При таких обставинах суд вважає за необхідне визнати право власності на спадщину за заповітом, посвідченим секретарем Вуглегірської міської ради 16 лютого 2005 року від імені ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 3\8 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 та на 5\8 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 за заповітом ОСОБА_4 від 17 квітня 2008 року.

                Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1233, 1235, 1241, 1243, 1251, 1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

                                                           В  И  Р  І  Ш  И  В:

                  позов ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку – задовольнити частково.

                  Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14 вересня 2009 року державним нотаріусом Другої Єнакіївської державної нотаріальної контори, яке зареєстровано у БТІ м.Єнакієве 8 грудня 2009 року на ім’я ОСОБА_3 визнати частково недійсним.

                  Визнати право власності на спадщину за заповітом, посвідченим секретарем Вуглегірської міської ради 16 лютого 2005 року від імені ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 3\8 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_11.

                  Визнати право власності на спадщину за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Другої Єнакіївської державної нотаріальної контори 17 квітня 2008 року від імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на 5\8 частини будинку АДРЕСА_1 за  ОСОБА_3.

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду
 Донецької області через Єнакіївський міський суд   шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.    

                   

                         Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація