Справа №946/1865/20

Провадження №1-кп/522/1130/21

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

24 лютого 2021 року                                                                м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді -                                Попревич В.М.,

секретар судового засідання -                Шараєва О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кілія, Одеської обл., громадянин України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ст.395 КК України.

Учасники процесу:

прокурора -                                        Петрова Г.В.,

захисника -                                        Торгованова О.В.,

обвинувачений -                                 ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ст.395 КК України.

Під час судового засідання, суд ставить на розгляд сторін питання про повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судове провадження не було завершене до його спливу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою, оскільки існують підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього процесуальні обов`язки.

Захисник заперечив проти продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.

На даний час, ризики, що ОСОБА_1 може вчинити дії вказані в п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, оскільки останній будучи раніше неодноразово судимий, без стійких соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, що свідчить про можливість вчинення іншого аналогічного кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій суд також враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд також бере до уваги вагомість доказів, тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі визнання його винним, вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають знаходження обвинуваченого під вартою, відсутність стійких соціальних зв`язків у вигляді постійного зареєстрованого місця проживання, місця роботи.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 (шістдесят днів), тобто 24.04.2021 року.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «ОДЕСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» МЮ України - для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Головуючий суддя:                                                                Попревич В.М.

24.02.2021