Справа № 344/6541/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/219/21

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Томин О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої                        Томин О.О.,

суддів:                        Максюти І.О., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря        Єлісевич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Ковалюк І.П. 2 грудня 2020 року в м. Івано-Франківську у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому листі по цивільній справі №344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

12 лютого 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі по цивільній справі №344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву мотивовано тим, що 28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за договорами кредиту, в тому числі і за Договором кредиту №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження-стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача-сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на вищенаведене, просило заяву задовольнити та замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2/08/16-05_.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 2 грудня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» по виконанню рішення Івано-Франківського міського суду від 10 серпня 2016 року у справі №344/6541/15-ц за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року в сумі 745275,38 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає її незаконною та необґрунтованою.

Посилається на те, що розгляд заяви про заміну стягувача було здійснено без його участі та без розгляду його клопотання від 2 грудня 2020 року про перенесення судового засідання у зв`язку з тим, що він перебував на лікуванні, що підтверджується медичною довідкою. Крім того, суд не викликав боржника у судове засідання 2 грудня 2020 року.

Вказує і на те, що не ознайомлювався із матеріалами справи та йому не відомо про договір між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та заявником, на підставі якого останній вважає себе правонаступником, що свідчить про його недійсність.

З огляду на вищенаведене просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 2 грудня 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених у ній.

ТОВ «Вердикт Капітал» повідомлялось про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Після проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови до апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «Вердикт Капітал» на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту двадцять восьмого частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року та постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року, позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року в сумі 745275,38 грн. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року станом на 24 квітня 2015 року у розмірі 700178,19 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн. (т. 3, а.с. 35-37, 133-135, 189-192).

В матеріалах справи наявна копія виконавчого листа, виданого на виконання вказаного рішення (т. 3, а.с. 196-197).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року, задоволено заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. про виправлення описки в рішенні суду від 10 серпня 2016 року, вказано в тексті резолютивної частини рішення та в тексті виконавчого листа дату народження відповідача/боржника (т. 3, а.с. 234-235, т. 4, а.с. 55-58).

28 листопада 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі відповідно до пункту 109 Додатку №1 до вищевказаного договору, і за Договором кредиту №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року (т. 4, а.с. 86-88, 83-85).

Згідно пункту першого даного Договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників та спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли їх обов`язки, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1, Додатку №3 та Додатку №4 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

В силу пункту другого Договору новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Відповідно до копії платіжного доручення №1 від 19 листопада 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило оплату ПАТ «Всеукраїнський Національний Банк» в сумі 15423130,63 грн. (т. 4, а.с. 96).

Задовольняючи заяву про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Договору відступлення права вимоги №212009 від 28 листопада 2019 року до ТОВ«Вердикт Капітал» перейшли всі права стягувача — ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності такого. Тобто, може бути проведена на будь-якій стадії судового процесу.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Статтею 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

З викладеного, зокрема з пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, вбачається, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Отже, правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» без заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 9 грудня 2019 року у справі №2-3627/09.

Вирішуючи питання про можливість заміни сторони виконавчого провадження у разі відсутності відкритого виконавчого провадження Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того стаття 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній чітко визначено, що необхідно вчинити, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином суд першої інстанції, дослідивши завірену копію Договору №212009 про відступлення прав вимоги від 28 листопада 2019 року з додатками та встановивши, що відповідно до даного Договору право вимоги за Договором кредиту №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року, укладеними між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», врахувавши наведені норми права та правовий висновок Верховного Суду України, дійшов правильного висновку про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача.

Посилання апелянта на те, що суд здійснив розгляд заяви про заміну стягувача без його участі та без розгляду його клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з тим, що він перебував на лікуванні, не приймаються апеляційним судом, оскільки відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, враховуючи неодноразове відкладення судових засідань за заявами ОСОБА_1 , зокрема і у зв`язку з його хворобою, через яку вже було відкладене попереднє судове засідання 10 листопада 2020 року, з метою недопущення затягування судового процесу та необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи, обґрунтовано здійснив розгляд справи у його відсутності.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що апелянту нічого не відомо про Договір про відступлення прав вимоги №212009 від 28 листопада 2019 року, який укладений, між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», у зв`язку з чим є підстави вважати його недійсним, є безпідставними з огляду на те, що визнання договору відступлення права вимоги є самостійним предметом позову, а твердження про те, що такий є недійсним без встановлення його недійсності судовим рішенням не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником рішення первісному чи новому кредитору, або висунення ним будь-яких заперечень проти вимоги нового кредитора в порядку частини другої статті 518 ЦК України.

Що стосується поданого апелянтом під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції клопотання про витребування у ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів документів, на підставі яких відбувалася передача права вимоги за Кредитним договором №2/08/16-05_ від 21 липня 2008 року, то слід зазначити, що звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача, ТОВ «Вердикт Капітал» надало суду належним чином завірену копію Договору про відступлення прав вимоги №212009 від 28 листопада 2019 року з додатками. Підстав для витребування оригіналів вказаних документів у суду не було, а відповідне клопотання боржником ОСОБА_1 в суді першої інстанції не заявлялося.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріальн ого і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 2 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча:                                                        О.О. Томин

Судді:                                                                І.О. Максюта

                                                                       О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 2 березня 2021 року.