справа № 2-41/2007 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2007 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Лисюк О.Д.

при секретарі                Ющенко Л.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за

позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Баришівське»  до ОСОБА_1                                                              про   виселення   Ь.

гуртожитку без надання іншого житла, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про виселення ОСОБА_1 із кімнати АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача Мухамадєєв Анатолій Михайлович повністю підтримав свої вимоги викладені в заяві до суду.

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судовому засіданні проти заявленого позову заперечує та пояснив суду, що він проживає в кімнаті НОМЕР_1 у гуртожитку, який належить СТОВ « Баришівське». Працює на очисних спорудах Баришівського підприємства комунальних послуг та здійснює перекачку нечистот, які відходять в тому числі і від житлового масиву, який розташований на території радгоспу « Баришівський». В свій час, між керівниками підприємств, була визначена домовленість щодо його проживання в гуртожитку. На даний час, при укладенні нових договорів на проживання, із керівником СТОВ « Баришівське» виникли певні непорозуміння, що і призвело* до вирішення питання про його виселення в судовому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у своїй сукупності суд вважає, що заявлений позов є не обґрунтованим, а тому не можи бути задоволений виходячи з наступних міркувань.

У відповідності із ст.. 127 ЖК України для проживання робітн иків, службовців, студентів, учнів, а також: інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

В судовому засіданні встановлено, що СТОВ «Баришівське» має на своєму балансі, у своїй власності для проживання своїх працівників гуртожитки, які розташовані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

В кімнаті НОМЕР_1, площею 13,4 кв. м. цього гуртожитку прописаний (зареєстрований) та проживає ОСОБА_1 який в господарстві позивача не працює.

Однак, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_1 працює оператором насосних станцій по перекачці відходів від житлового масиву радгосп «Баришівський» і між керівниками Баришівський РКПП та СТОВ « Баришіське» була укладена угода про проживання даного спеціаліста в гуртожитку товариства.

2

Окрім того, в своїй позовній заяві представник позивача посилається на ст.. 116 ЖК України, яка регламентує виселення без надання громадянам іншого житла у разі, якщо наймач систематично розрушає або ж пошкоджує житлове приміщення, або ж використовує його не за призначенням, або ж систематично порушує правила співжиття з іншими наймачами , що робить неможливим для них проживання в одному будинку.

За правилами статті 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні представник позивача не надав суду будь-яких доказів злісного порушення ОСОБА_1правил співжиття та умовами договору користування житловим приміщенням.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу в заявленому позові до ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст..ст.116, 127, 129, 132 ЖК України, п.15 Примірного положення про гуртожитку затверджене Постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року № 208 ч. 2 ст. 107, ч. 3 ст. 116 ЖК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відіповідальністю

«Баришівське»  до ОСОБА_1                                                            про  виселення  із

гуртожитку без надання іншого житла, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 15 лютого 2007 року через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України