КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 369/14290/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/714/2021

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С. в м. Київ 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним і скасування акту про проведення прилюдних торгів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, просив визнати недійсними електронні торги за лотом № 292655 щодо реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати протокол № 352403 проведення електронних торгів від 16 серпня 2018 року; визнати недійсним та скасувати акт про проведені електронні торги від 04 вересня 2018 року головного державного виконавця Міщенко Л.М.

Заявлені вимоги мотивував тим, що у Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження № 14904505 від 04 серпня 2009 року щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності.

10 жовтня 2018 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження стало відомо, що головним державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса передано його квартиру на реалізацію через електронні торги за допомогою ДП «СЕТАМ». Відповідно до протоколу № 352403 про проведені електронні торги від 16 серпня 2018 року переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_2 04 вересня 2018 року державним виконавцем Міщенко Л.М. складено акт про проведені електронні торги.

Вважає, що електронні торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства та повинні бути скасовані і визнані судом недійсними. Так, організатором ДП «СЕТАМ» не виконано вимоги ст. 43 Закону України «Про іпотеку» щодо публікації в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення торгів, чим порушено процедуру проведення електронних торгів. Крім того, його не було письмово повідомлено про дату, час проведення електронних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року в позові відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що у рішенні суд зазначив акти цивільного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, зокрема Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення прилюдних торгів, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5. Однак, дані акти не діяли станом на момент проведення прилюдних торгів 16 серпня 2018 року, а діяв Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Тобто суд в рішенні застосував та послався на законодавство, яке втратило чинність 18 січня 2016 року, відтак посилання суду на вимоги Тимчасового положення є безпідставними.

Також суд першої інстанції визнав встановленим факт, за якого ДП «СЕТАМ» розмістило оголошення про проведення електронних торгів в газеті «Майдан-Брок» № 20 від 26 липня 2018 року та газеті «Час Київщини» № 27 від 20 липня 2018 року, і зазначив, що ДП «СЕТАМ» надіслало 18 липня 2018 року листа всім учасникам виконавчого провадження про проведення електронних торгів. Водночас судом вказано, що доказів на підтвердження отримання боржником вказаного повідомлення матеріали справи не містять. Позивачем дійсно не отримано вказане повідомлення із датою, часом та місцем проведення електронних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. Судом також не враховано, що зазначені газети, в яких надруковано оголошення, не розповсюджуються на території м. Вишневе, однак даний факт також визнано встановленим.

Зазначав, що наведені порушення проведення електронних торгів призвели до порушення його права як боржника, адже його інтерес полягає в продажу майна за якомога вищою ціною з метою погашення заборгованості, а порушення порядку розміщення інформаційного повідомлення про торги в засобах масової інформації зменшило можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, вплинуло на формування ціни реалізації.

Від відповідача ДП «СЕТАМ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначив, що саме виконавець несе особисто відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі, оскільки організатор торгів вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці виконавця.

Зазначав, що із аналізу правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 02 травня 2018 року № 910/10136/17, для визнання недійсними електронних торгів, які є правочином, в розумінні ст. 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення норм саме Порядку реалізації арештованого майна, а порушення Закону України «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання чого покладено на органи державної виконавчої служби, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Вважав, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення Порядку реалізації арештованого майна в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів, та що під час торгів були порушені права позивача.

Позивач ОСОБА_1 направив відповідь на відзив ДП «СЕТАМ» на апеляційну скаргу, в якій не погоджувався з доводами і міркуваннями відповідача, вважав їх недоведеними, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22 листопада 2006 року (а. с. 163 - 164 т. 1).

В провадженні Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з 04 серпня 2008 року знаходилося виконавче провадження ВП № 14904505 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від 26 червня 2009 року, яким з ОСОБА_4 на користь ЗАТ «ОТП Банк» стягнуто 992795,39 грн. (а. с. 106 т. 1).

На а. с. 150 - 152 т. 1 знаходиться копія постанови державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби від 05 жовтня 2017 року у ВП № 14904505 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

На а. с. 145 т. 1 знаходиться копія листа Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби від 12 березня 2018 року, направленого на адресу ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», яким повідомлено про оцінку арештованого майна боржника.

На а. с. 131 - 132 т. 1 знаходиться копія заявки Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 14 березня 2018 року на адресу ДП «СЕТАМ» на реалізацію арештованого майна з електронних торгів, а саме квартири за адресою АДРЕСА_2 .

На а. с. 39, 142 т. 1 знаходиться копія листа, направленого ДП «СЕТАМ» 18 липня 2018 року № 6747/18-18-18 на адреси відділу державної виконавчої служби, ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , в якому повідомлено відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів: реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкова ціна продажу майна.

На а. с. 40 - 43 т. 1 знаходяться копії оголошень, надрукованих в газеті «Майдан-Брок» № 30 (917) за 26 липня - 01 серпня 2018 року та в газеті «Час Київщини» № 27 (321) за 20 липня 2018 року, в яких розміщено відомості щодо реалізації квартири за адресою АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів.

На а. с. 95 т. 2 знаходиться копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 25 січня 2012 року серії КІ № 1433Р, згідно якого газета «Час Київщини» за сферою розповсюдження відноситься до місцевих (Київська область, усе населення).

На а. с. 96 т. 2 знаходиться копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 26 жовтня 2004 року серії КІ № 827, згідно якого газета «Майдан Брок» за сферою розповсюдження поширюється на Київську область.

Листом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05 липня 2019 року повідомлено на адвокатський запит, що згідно відомостей, які містяться в реєстрі, з місцевою сферою розповсюдження у межах м. Вишневе зареєстровано друкований засіб масової інформації: газета «Наше місто Вишневе» (свідоцтво КІ 1737 від 09 січня 2019 року) (а. с. 97 - 98 т. 2).

Листом виконавчого комітету Вишневої міської ради від 28 листопада 2018 року повідомлено, що на території м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області здійснює свою діяльність друкований засіб масової інформації, а саме газета «Наше місто» комунального підприємства «ІА «Інформ», засновником якого є Вишнева міська рада; додатково повідомлено, що на території м. Вишневе здійснюють свою діяльність друковані комунальні засоби масової інформації Києво-Святошинської районної ради та Київської обласної ради, а також приватні друковані засоби масової інформації, відповідно до чинного законодавства (а. с. 73 т. 1).

На а. с. 74 т. 1 міститься копія довідки б/н без дати, складена від імені директора КП «ІА «Інформ» ОСОБА_5 та з відтиском печатки підприємства, видана про те, що оголошення про примусовий продаж через електронні торги СЕТАМ його квартири у АДРЕСА_1 у їх газеті не розміщувалася.

На а. с. 75 т. 1 наявна копія листа в.о. редактора газети «Новий день» Києво-Святошинської районної ради та державної адміністрації від 10 вересня 2018 року № 18/29, що за вказаний період оголошення у газеті «Новий день» про проведення електронних торгів про примусовий продаж квартири у АДРЕСА_1 від фірми «СЕТАМ» не надходило до редакції і не публікувалося.

На а. с. 245 - 247 т. 2 наявна копія листа АТ «Укрпошта» від 12 березня 2020 року на адвокатський запит, згідно якого видання «Майдан Брок», передплатний індекс 21650 та «Час Київщини» передплатний індекс 89970 включені до «Каталогу місцевих видань України для Києва та Київської області на 2018 рік», періодичність виходу їх з друку - 1 раз на тиждень. За повідомленням Київської дирекції Укрпошти вищезазначені періодичні друковані виданні у 2-2018 році у відділенні поштового зв`язку № 2 м. Вишневе, 08313 у роздріб не розповсюджувались; передплата періодичного друкованого видання «Майдан Брок» на адреси користувачів зони обслуговування ВПЗ Вишневе, 08134 на 2018 рік не оформлювалась, а періодичне друковане видання «Час Київщини», індекс 89970 передплачено 2 примірники.

Листом від 07 березня 2019 року Управління статистики у Києво-Святошинському районі повідомило ОСОБА_1 щодо переліку підприємств, зареєстрованих за КВЕД 58.13 «Видання газет» станом на 01 січня 2019 року по Києво-Святошинському району, яке містить перелік з 11 найменувань (а. с. 249 т. 2).

На а. с. 44 - 48 т. 1 знаходиться копія інформаційного повідомлення з сайту ДП «СЕТАМ» по лоту № 292665.

На а. с. 6 - 7 т. 1 знаходиться копія протоколу № 352403 проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 16 серпня 2018 року, згідно якого переможцем торгів по лоту № 292665 (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 ) є учасник № 5 ОСОБА_2 із найвищою ціновою пропозицією 534779 грн.

04 вересня 2018 року головним державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міщенко Л.В. складено акт про проведені електронні торги, зазначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (а. с. 8 т. 1).

На а. с. 126 т. 1 знаходиться копія супровідного листа про направлення Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 04 вересня 2018 року акту про реалізації предмета іпотеки від 04 вересня 2018 року на адреси ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ПАТ «ОТП Банк» та ДП «СЕТАМ».

Постановою головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міщенко Л.В. від 19 вересня 2018 року виконавче провадження № 14904505 закінчено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 9 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті.

Керуючись частиною першою статті 650, частиною першою статті 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України, можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Виходячи з правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, провадження № 14-3цс18, від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, провадження № 14-624цс18.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком № 2831/5.

Зокрема підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку», водночас процедуру підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Порядком № 2831/5.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону України «Про іпотеку» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на вебсайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Обов`язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VII Порядку № 2831/5.

У постанові від 18 листопада 2015 у справі № 6-1884цс15 Верховний Суд України зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Такої самої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16.

Підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 910/8052/17).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також зроблено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Так, суд першої інстанції встановив, що ДП «Сетам» як організатор прилюдних електронних торгів розмістив інформацію про дату, час і місце проведення торгів з реалізації переданої позивачем в іпотеку квартири в місцевих газетах «Майдан-Брок» та «Час Київщини», а також 18 липня 2018 року надіслав лист за № 6747/18-18-18 всім учасникам виконавчого провадження з інформацією щодо проведення електронних торгів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання боржником повідомлення про початкову ціну реалізації майна та проведення прилюдних торгів 16 серпня 2018 року, разом із тим, такі порушення самі по собі не є підставою для визнання торгів недійсними, оскільки позивач не довів, що вони вплинули на результати торгів, враховуючи, що оголошення у газетах були розміщені своєчасно, і ці газети розповсюджуються на території всього Києво-Святошинського району, в тому числі і у м. Вишневе.

Суд першої інстанції також обґрунтовано вказав, що листи Укрпошти, на які посилається позивач, можуть підтверджувати лише факт не розповсюдження даних газет Укрпоштою, але чинне законодавство не обмежує розповсюдження засобів масової інформації лише даним суб`єктом.

Всебічно та повно з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши доводи та заперечення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, із яким погоджується апеляційний суд, що позивач при розгляді справи не надав будь-яких доказів порушення його прав, а обмежився лише поясненнями та виявленими, на його переконання, порушеннями, при цьому жодного причинно-наслідкового зв`язку щодо порушення процедури та його прав на навів. Посилання позивача на те, що державний виконавець перевищив свої повноваження та у незаконний спосіб передав на реалізацію майно, позивача не було повідомлено про результати оцінки майна, а також дати проведення електронних торгів, чим порушено його права, не є безумовною підставою визнання електронних торгів недійсними, оскільки у випадку незгоди із діями або бездіяльністю державного виконавця сторона виконавчого провадження має право оскаржити їх до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби и звернутись до суду зі скаргою у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 13 квітня 2016 року, справа № 6-2988цс15, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей, даних висновків суду першої інстанції не спростовують, а навпаки підтверджують, оскільки у цій постанові Верховний Суд України також прийшов до висновку, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Доказів таких порушень прав і законних інтересів позивача, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем під час розгляду справи не надано.

За таких обставин доводи апеляційної скарги, що позивачем не отримано відповідне повідомлення з датою, часом та місцем проведення електронних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу, не можуть самі по собі вважатися підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Апеляційний суд враховує, що згідно п. 1, 3 розділу І чинного Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, Веб-сайт реалізації майна функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет; Організатор та Партнери забезпечують постійний доступ учасникам до їх особистих кабінетів, а спостерігачам - до Веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Враховуючи наведене і ті обставини, що виконавче провадження, в межах якого нерухоме майно позивача було реалізоване, триває із 2008 року, позивач як заінтересована особа і боржник у виконавчому провадженні, не був позбавлений можливості дізнатися про дату проведення електронних торгів із загальнодоступного веб-сайту реалізації майна.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо допущених ДП «СЕТАМ» порушень ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та п. 2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, відповідно до яких організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких прилюдних торгів, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до розділу 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року № 12/5, у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (далі - заява) має бути вказана, зокрема, сфера розповсюдження друкованих засобів масової інформації: місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» затверджено зразки свідоцтв про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, в яких зазначається сфера розповсюдження.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтв про державну реєстрацію друкованих видань «Майдан-Брок» та «Час Київщини» (а. с. 95 - 96 т. 2), у яких відповідачем ДП «СЕТАМ» розміщено повідомлення про проведення прилюдних торгів, із даних свідоцтв вбачається, що сферами розповсюдження цих видань є Київська область, що відповідає вимогам Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації щодо визначення видань з місцевою сферою розповсюдження.

Судом першої інстанції надано правильної оцінки тому, що оголошення у газетах були розміщені своєчасно, і ці газети розповсюджуються на території всього Києво-Святошинського району, в тому числі і у м. Вишневе.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, що згідно відповіді Управління статистики у Києво-Святошинському районі газети «Майдан-Брок» та «Час Київщини» не розповсюджуються на території Києво-Святошинського району, оскільки ці доводи перекручують фактичні обставини, викладені у цій відповіді, зокрема, в ній наведено перелік видавництв станом на 01 січня 2019 року по Києво-Святошинському району (а. с. 45 т. 3), що саме по собі не виключає розповсюдження інших місцевих видань, в тому числі обласних, у м. Вишневе.

Оскільки вимоги закону щодо публікації в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки про проведення електронних торгів відповідачем ДП «СЕТАМ» були дотримані, доводи апеляційної скарги про нездійснення публікації в інших засобах масової інформації, зокрема, в газеті «Новий день», не є доказом неправомірних дій відповідача і відхиляються апеляційним судом.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що порушення порядку розміщення інформаційного повідомлення про торги в засобах масової інформації зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, впливає на формування ціни реалізації, апеляційний суд враховує, що позивачем не зазначено із наданням відповідних доказів розміри тиражів (кількість виготовлених примірників) інших видань, у яких, на його думку, мало бути розміщено оголошення про електронні торги, і не обґрунтовано, чому, на його думку, тиражі засобів масової інформації районного або міського рівня розповсюдження забезпечують повідомлення більшої кількості потенційних покупців, ніж тиражі засобів масової інформації обласного рівня розповсюдження.

Отже, в наведеній частині доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Відтак, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, є доводи апеляційної скарги про те, що наведені порушення проведення електронних торгів призвели до порушення його права як боржника, адже його інтерес полягає в продажу майна за якомога вищою ціною з метою погашення заборгованості, а порушення порядку розміщення інформаційного повідомлення про торги в засобах масової інформації зменшило можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, вплинуло на формування ціни реалізації.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач посилається на необґрунтовану відмову у прийнятті доказів та неправильне установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження чи оцінки доказів, однак не зазначає, у прийнятті яких саме доказів і коли суд йому необґрунтовано відмовив, відтак зазначені доводи апеляційної скарги суд вважає недоведеними.

Разом із тим, апеляційний суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги, що в рішенні суд зазначив, що спірні правовідносини регулюються Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення прилюдних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, не звернувши уваги на те, що зазначені нормативно-правові акти втратили чинність станом на час проведення прилюдних торгів 26 серпня 2018 року, і що на даний час порядок проведення електронних торгів врегульовано Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

При цьому апеляційний суд враховує, що вимога до організатора прилюдних торгів (спеціалізованої організації) не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів опублікувати в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких електронних торгів та про письмове повідомлення державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна була зазначена також у діючих раніше нормативно-правових актах, на які помилково посилався суд першої інстанції, а отже висновки суду при оцінці доводів позивача щодо порушення цих вимог відповідачем ДП «СЕТАМ» в цілому були правильними.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про відмову в позові, зважаючи на недоведеність позивачем порушення його прав при проведенні електронних торгів, однак помилково застосував закон, який не підлягав застосуванню, і не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах і законі, зводяться до переоцінки доказів, якими судом першої інстанції було надано належної оцінки, незгоди із рішенням суду та відхиляються апеляційним судом.

Виходячи із вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильних в цілому висновків про відмову в позові, разом із тим, мотивація суду щодо відмови ґрунтується на неповному застосуванні норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення та викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню із підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року змінити в мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2021 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.