КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/379/2021 Категорія КК: ч.1 ст.289 КК України

Головуючий в суді 1-ої інстанції: Питель-Тьолушкіна В.Л.

Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київський апеляційний суд у складі:

Головуючого, судді-доповідача: Маліновського О.А.

Суддів: Ігнатова Р.М., Сітайло О.М.

при секретарі: Котик І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12020110310000175 за апеляційною скаргою прокурора Фастівської місцевої прокуратури Свирипи В.А. на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 ч.1 ст.289 КК України,

за участю прокурора: Рудько О.О.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2020 року обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України повернуто прокурору Фастівської місцевої прокуратури Київської області у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідно до вимог п. п. 2, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), зокрема статтею 5 Закону України «Про громадянство України» встановлений перелік документів, що підтверджують громадянство України. Документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну, а отже таким чином законодавством України чітко врегульовано питання, які саме документи посвідчують особу, проте враховуючи наведене, суд доходить висновку, що свідоцтво про народження не міститься у визначеному законодавством України переліку документів, які посвідчують особу, а отже не може бути прийнята ні судом, ні прокурором, ні слідчим до уваги при встановленні особи, а тому суд вважає, що рішення за результатами розгляду кримінального провадження щодо особи, анкетні дані якої не підтверджені належним чином, можуть мати правові наслідки для іншої особи, яка має такі анкетні дані. Окрім того, суд відмічає, що за зазначених обставин, є ризик виникнення суттєвих складнощів при виконанні такого судового рішення, якого би змісту воно не було.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що в обвинувальному акті також не зазначено місце проживання обвинуваченого, зазначено тільки « АДРЕСА_1 », однак незрозуміло, в якому саме населеному пункті проживає останній, а тому суд приходить до переконання, що зазначені недоліки обвинувального акту спричинять неповноту судового розгляду, не відповідає вимогам, встановленим нормами ст. 291 КПК України, а тому, у відповідності до п. 3 ч.3 ст.314 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Свирипа В.А. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України до суду першої інстанції для виконання вимог ст.314,315 КПК України.

Вважає, ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону України.

В обґрунтування зазначених вимог, прокурор зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам п. п. 2, 5 п ч. 2 ст. 291 КК України, оскільки має виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, разом з тим обвинувальний акт містить анкетні відомості обвинуваченого, а саме його прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання,громадянство, що підтверджується текстом обвинувального акту, складеного та затвердженого 28.02.2020.

Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 17.02.2020 року місцем свого фактичного проживання обвинувачений зазначає АДРЕСА_1 , про що свідчить підпис обвинуваченого під анкетними даними, а тому на думку прокурора органом досудового розслідування було вірно встановлено, що на час скерування обвинувального акту до суду обвинувачений ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а особу обвинуваченого підтверджено, згідно допиту свідка ОСОБА_3 від 18.02.2020 року, допиту свідка ОСОБА_4 від 18.02.2020 року, допиту свідка ОСОБА_5 від 18.02.2020, допиту потерпілого ОСОБА_6 від 17.02.2020 року та додаткового допиту потерпілого від 19.02.2020 відповідно, які раніше знали обвинуваченого, та іншими документами, а тому висновки про недостовірність даних про місце проживання та відсутність підтвердження анкетних відомостей обвинуваченого ОСОБА_1 , зазначеного в обвинувальному акті, є необґрунтованими.

У судове засідання ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_6 не з`являлися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином та не повідомили суд про поважні причини свого неприбуття, їх участь в апеляційному розгляді згідно з вимогами КПК України не є обов`язковою, а тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності даних учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Рудько О.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як передбачено ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складання та затвердження.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Як вбачається з обвинувального акту, прокурором не виконано вимоги ст.291 КПК України щодо змісту обвинувального акту, оскільки в ньому не міститься точне зазначення місце проживання обвинуваченого, а лише зазначено « АДРЕСА_1 », проте в порушення вимог КПК України не зазначено в якому саме населеному пункті проживає ОСОБА_1 , що може призвести до неповноти судового розгляду.

Крім того при апеляційному розгляді встановлено, що ні в викладі фактичних обставин ні в формулюванні обвинувачення не вказано місце вчинення кримінального правопорушення, так як не встановлено населеного пункту в якому воно було вчинено.

Беручи до уваги те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не в повній мірі встановлені дані про особу обвинуваченого та місце вчинення кримінального правопорушення, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду. На підставі наведеного суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, для усунення виявлених порушень.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути визнані необхідними,достатніми та обґрунтованими підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, при апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, як підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції , а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Фастівської місцевої прокуратури Свирипи В.А. - залишити без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020110310000175 за обвинуваченням ОСОБА_1 ч.1 ст.289 КК України - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

­­­­_________________ ________________ _____________

Маліновський О.А. Ігнатов Р.М. Сітайло О.М.