Справа № 415/5417/19

Провадження № 2/415/148/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області,

у складі:головуючого судді: Луньової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Рибки Я.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про стягнення ненарахованої заробітної плати у виді премій за грудень 2016 р., січень 2017 р., річної премії за 2016 рік, премії до професійного свята «Дня медичного працівника» в червні 2017 року, премії до професійного свята «Дня судового експерта» за липень 2017 р., доплати за інтенсивну працю за грудень 2016 р. та зобов`язання провести перерахунок всіх виплат, пов`язаних з виплатою неправомірно ненарахованої заробітної плати; визнання неправомірним наказу № 89-ос від 23.12.2019 р. про звільнення з посади лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки та поновлення на цій посаді за сумісництвом на 0,5 ставки з 01.01.2020 р., стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 р. ; визнання неправомірною відмови в прийнятті на посаду лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки та зобов`язання працевлаштувати на цій посаді за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки, стягнення з 01.01.2020 р. неправомірно ненарахованої заробітної плати на цій посаді за сумісництвом, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 р. позивач звернувся до суду з позовом до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, в якому просив стягнути з відповідача на його користь неправомірно ненараховану заробітну плату у виді премій: за грудень 2016 р в сумі 5168,75 грн., січень 2017 р. в сумі 6195 грн., річної премії за 2016 рік в сумі 15506,25 грн., премій до професійного свята «Дня медичного працівника» у червні 2017 р. в сумі 7000 грн., премії до професійного свята «Дня судового експерта» у липні 2017 р. в сумі 7000 грн., доплати за інтенсивну працю за грудень 2016 р. в сумі 2584,38 грн. та зобов`язати відповідача провести перерахунок всіх виплат, пов`язаних з неправомірно ненарахованою заробітною платою.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним. Позивач з 2000 р. працював судово-медичним експертом Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (далі- ЛОБСМЕ), з 2007 р. керував відділом комісійних судово-медичних експертиз; з 2015 по 2016 р. працював судово-медичним експертом Новопсковського міжрайонного відділення ЛОБСМЕ на 0,5 ставки за внутрішнім сумісництвом. У вересні 2016 р. позивачем та іншими співробітниками ЛОБСМЕ було виявлено факт нарахування с помилками заробітної плати, з цього приводу вони звернулись зі зверненням до Луганської обласної державної адміністрації та правоохоронних органів. Коли ж, дотримуючись порядку подачі заявок на преміювання співробітників, позивач надав таку заяву за грудень 2016 рік та за 2016 рік тодішньому очільнику ЛОБСМЕ - ОСОБА_2 , без жодних пояснень останнім премія не була нараховано. Позивач вважає це помстою за свою принципову позицію та звернення до Луганської державної обласної адміністрації з приводу неправильного нарахування керівництвом ЛОБСМЕ заробітної плати. В 19.01.2017 р. позивач, як завідувач відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ подав доповідну записку керівнику ЛОБСМЕ - Стогнієву Ю.О. про преміювання відділу за січень 2017 р., оскільки відділом було виконано достатньо кількість особливо складної роботи. 24.01.2017 р. ОСОБА_2 особисто привіз листа у відповідь на доповідну позивача, який на думку позивача, є помстою йому за його точку зору, а відсутність у відділі комісійної експертизи навантаженості, на яке посилається в листі ОСОБА_2 , не відповідає дійсності. Позивач вважає, що керівник ЛОБСМЕ в даному випадку порушив норми колективного договору, в якому зазначено, що сторона роботодавця повинна погоджувати накази з профспілками. Крім того, зауважень виробничого характеру до позивача не було, а фонд заробітної плати дозволяв виплачувати премію. Всі ці порушення з боку тодішнього керівництва ЛОБСМЕ встановлені у звіті Управління внутрішнього аудиту ЛОДА№ 3/14-5 від 12.07.2017 р. «Про результати планового аудиту відповідності та фінансового аудиту діяльності Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.», а саме встановлено недотримання Положення про призначення премій співробітникам ЛОБСМЕ Колективного договору; та у акті № 04-21/6 від 21.06.2018 р. Управління північно-східного офісу держаудитслужби в Луганській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛОБСМЕ за період з 01.01.2016 р. по 01.04.2018 р.

Також, 14.01.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірним наказ № 89-ос ЛОБСМЕ від 23.12.2019 р. про звільнення його з посади лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки; поновити його на цій посаді за внутрішнім сумісництвом з 01.01.2020 р.; стягнути з ЛОБСМЕ заробітну плату на його користь за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 р.; визнати неправомірною відмову відповідача в прийнятті його на роботу за посадою лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз в ЛОБСМЕ за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки з 01.01.2020 р. та зобов`язати відповідача працевлаштувати його на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки з 01.01.2020 р.; стягнути з ЛОБСМЕ неправомірно не нараховану заробітну плату за посадою лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз в ЛОБСМЕ за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, з 01.08.2007 р. перебуваючи на посаді завідуючого відділом комісійних експертиз ЛОБСМЕ, працював в ЛОБСМЕ за сумісництвом на 0,5 ставки лікарем судово-медичним експертом відділу комісійних судово-медичних експертиз. У період тимчасового виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 01.09.2017 р. по 25.04.2019 р., займаючи керівну посаду, позивач повинен був звертатися до Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації (далі - ДОЗ ЛОДА) з заявою про надання роботи за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки лікарем судово-медичним експертом відділу комісійних судово-медичних експертиз. Так, вперше, наказом ДОЗ ЛОДА № 474-к від 01.09.2017 р. позивачу було надано сумісництво на 0,5 штатної одиниці посади лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ з 01.09.2017 р. по 31.12.2017 р. В подальшому, він також, продовжуючи обіймати посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника ЛОБСМЕ, звертався до ДОЗ ЛОДА з заявою про продовження дії трудового договору на зайняття посади лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ як внутрішнього сумісництва, та наказом ДОЗ ЛОДА № 737-к від 29.12.2017 р. йому було надано 0,5 ставки за внутрішнім сумісництвом на період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. Також, наказом ДОЗ ЛОДА № 759-к від 27.12.2019 р. позивачу було надано 0,5 ставки лікаря судово-медичного експерта на період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. З 25.04.2019 р. позивач не виконує обов`язки начальника ЛОБСМЕ і за посадою є завідувачем відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ. ДОЗ ЛОДА 26.04.2019 р. було винесено наказ про визнання таким, що втратив чинність наказу ДОЗ ЛОДА № 759-к від 27.12.2019 р. з 26.04.2019 р. На підставі цього наказу виконуючий обов`язків начальника ЛОБСМЕ Устінченко І.В. виніс наказ № 89-ос від 23.12.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ 31.12.2019 р. у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору. Позивач вважає цей наказ незаконним та таким, що порушує його права та просить суд його скасувати та поновити його на посаді лікаря судово-медичного експерта на 0,5 ставки. У разі невизнання наказу неправомірним, позивач просить суд визнати дії відповідача по відмові в наданні йому роботи за внутрішнім сумісництвом незаконним та зобов`язати відповідача працевлаштувати його на цій роботі з 01.01.2020 р. та стягнути неправомірно ненараховану заробітну плату за виконання роботи за цією посадою за внутрішнім сумісництвом з 01.01.2020 р. Такі альтернативні позовні вимоги, позивач обгрунтовує тим, що він 09.12.2019 р. звернувся до в.о.начальника ЛОБСМЕ з заявою про надання йому з 01.01.2020 р. роботи за сумісництвом на 0,5 ставки судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз, однак 25.12.2019 р. отримав на свою електронну адресу відповідь, в якій йому було неправомірно відмовлено. Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав відмовляти йому в роботі за сумісництвом, оскільки посада лікаря є вакантною, а позивач має час та можливість, не зашкоджуючи виконанню функцій за основною посадою виконувати й посадові обов`язки лікаря судово-медичного експерта. Більш того, така практика існує в ЛОБСМЕ роками. Оскільки відповідачем неправомірно не було надано йому роботи за сумісництвом, позивач й просить суд з 01.01.2020 р. стягнути з відповідача неправомірно ненараховану заробітну плату за посадою за внутрішнім сумісництвом.

26.01.2020 р. та 10.02.2020 р. від позивача надходили заяви про уточнення позовних вимог, в яких не змініючи предмета та підстав позову, останній надавав розрахунки належної до стягнення з відповідача суми заробітної плати за час вимушеного прогулу за посадою за сумісництвом та останочно просив суд у разі задоволення вимоги про поновлення його на посаді за сумісництвом, стягнути з відповідача на його користь 92402,52 грн. за 2020 рік, а з 01.01.2021 р. по день винесення рішення в сумі, що розраховуються з щоденної заробітної плати - 396,01 гривня (середньомісячної заробітної плати - 8316,23 грн.), та надав розрахунок.

Ухвалою Лисичанського міського суду від 18.02.2020 р. вищезазначені позови було об`єднано в одному провадженні, якому присвоєно єдиний унікальний номер 415/5417/19 та відкрито спрощене позовне провадження.

19.03.2020 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, виходячи з наступного. Так, позивач займає посаду завідуючого відділом комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ, з 29.01.2020 р. і станом на 18.03.2020 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Відповідно до наказу директора ДОЗ ЛОДА № 759-к від 27.12.2018 р. позивач займав посаду лікаря судово-медичного експерта як внутрішній сумісник на 0,5 ставки з 02.01.2019 по 31.12.2019 р. Позивач, звернувшись з заявою до уповноваженого органу про прийняття його на роботу за умов строкового трудового договору - внутрішнє сумісництво на 0.5 ставки, заявив про укладання саме строкового трудового договору, а тому наказ про надання роботи позивачеві за строковим договором в якості сумісника було видано згідно положень КЗпП України та в межах компетенції згідно Закону про ВЦА та з урахування Статуту ЛОБ СМЕ і посадової інструкції начальника ЛОБСМЕ. Таким чином, позовна вимога про поновлення позивача на посаді за сумісництвом після закінчення строку дії трудового договору є необгрунтованою. Крім того, ОСОБА_1 звернувся до керівництва ЛОБСМЕ з письмовою заявою від 09.12.2019 р. про надання йому внутрішнього сумісництва на 0,5 ставки лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз. Водночас, відповідно до розпорядження голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (далі - ЛОВЦА) від 21.12.2019 р. № 1055 «Про обласний бюджет на 2020 р» та листа Департаменту охорони здоров`я ЛОВЦА від 22.11 2019 р. № 7-102 «Про доведення граничного обсягу видатків» ЛОБСМЕ було доведено граничний обсяг видатків на 2020 рік. Тому, ЛОБСМЕ було скорочено 1,25 штатні посади лікарів судово-медичних експертів відділу комісійних експертиз і станом на січень 2020 року вакантні посади лікарів судово-медичних експертів у відділу комісійних судово-медичних експертиз були відсутні. Позивач не звертався до відповідача за роз`ясненнями з приводу своєї заяви.

31.03.2020 р. позивач надав відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі та зазначив, що скорочення штату відбулось згідно наказу від 22.01.2020 р., а він звернувся з заявою до керівництва ЛОБСМЕ про надання роботи за сумісництвом на 0,5 ставки посади лікаря судово-медичного експерта 09.12.2019 р., і якщо б його заява була задоволена у 2019 році, то й скороченню 0,5 ставки лікаря судово-медичного експерта не підлягали би. Більш того, жодних пояснень щодо скорочення штату та неможливості його роботи за сумісництвом у листі, який надійшов від керівництва ЛОБСМЕ на його електронну адресу не було.

03.04.2020 р. відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

З копії трудової книжки (а.с.а.с.18-20) ОСОБА_1 з 02.08.2001 р. перебуває у трудових відносинах з Луганським обласним бюро судово-медичних експертиз; 04.12.2006 р. призначений виконуючим обов`язки завідувача відділу комісійних експертиз, а 01.08.2007 р. призначений завідуючим відділу комісійних експертиз.

Згідно Статуту Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (а.с.а.с.22-29) зі змінами станом на 2015 рік, Луганське обласне бюро судово-медичної експертизи є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління якої здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган. ЛОБСМЕ є юридичною особою. Усі фінансові розрахунки та бухгалтерський облік Бюро веде бухгалтерія, створена в його структурі.

З копії колективного договору між адміністрацією та первинної профспілковою організацією ЛОБСМЕ від 04.12.2015 р. вбачається що розділ IV регулює оплату праці.

З копії доповідних записок від 08.12.2016 р., від 18.01.2017 р. (а.с.79-85) завідувач відділу комісійних експертиз ОСОБА_1 звертався до начальника ЛОБСМЕ ОСОБА_2 щодо преміювання співробітників відділу за бездоганну роботу протягом 2016 р. із обґрунтуванням зазначеної пропозиції.

З копії рапорту від 19.12.2016 р. (а.с.86) ОСОБА_1 звертався до начальника ЛОБСМЕ Стогнієва Ю.О. у зв`язку з виконанням у ОСОБА_1 у відділі найскладніших експертиз, а також у зв`язку із залученням останнього до огляду місць подій, з проханням надати доплату за інтенсивну працю у розмірі 50 відсотків.

З інформації для врахування в роботі (відповідь на доповідну записку № 8 від 19.01.2017 р. «Про преміювання співробітників відділу комісійних експертиз») № 34 від 24.01.2017 р. (а.с.87-88) вбачається, що адміністрація ЛОБСМЕ зазначає, що навантаження в роботі відділу комісійних судово-медичних експертиз за січень 2017 р. відсутнє, весь перелічений в доповідній записці обсяг роботи виконаний лікарським складом та середнім і молодшим персоналом відповідно до посадових обов`язків; премії працівникам відділу комісійних експертиз і відділень ЛОБСМЕ нараховані і виплачені вірно, на законних підставах; премію з нагоди ювілею ЛОБСМЕ отримали усі співробітники ЛОБСМЕ; у грудні 2016 р. премію відділ не отримав, тому що навантаження обсягу експертиз відсутнє, праця відділу не є бездоганною, наявні усні та письмові скарги.

Зі звіту № 03/14-5 від 12.07.2017 р. про результати планового аудиту відповідності та фінансового аудиту діяльності ЛОБСМЕ за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. (а.с. 102-117), вбачається, що аудитом відповідності та фінансовим аудитом ЛОБСМЕ виявлені порушення, недоліки та проблемні питання, а саме в п. 7 звіту встановлено порушення п. 3.4 Положення призначення премій співробітникам ЛОБСМЕ до розділу V Оплата праці Колективного договору між роботодавцем та первинною профспілковою організацією ЛОБСМЕ. Так, у ході аудиту встановлено, що начальником ЛОБСМЕ ОСОБА_2 видавалися накази про призначення премій працівникам без урахування показників роботи кожного підрозділу, а саме кількості виконаних експертиз, їх складності, якості експертних висновків, термінів їх виконання тощо та в деяких випадках без погодження з профспілковим комітетом; перевага в наданні премії надавалась працівникам бухгалтерії та адміністративно управлінському персоналу, тоді як основним завданням Бюро згідно Статуту є проведення судово-медичних експертиз. Це порушує загальні вимоги системи преміювання, які базуються на принципах неупередженого ставлення, рівномірності та справедливості розподілу економії фонду оплати праці між усіма ланками діяльності установи. З результатами аудиту в цьому напрямку було рекомендовано погоджувати розмір нарахованих премій працівникам з первинною профспілковою організацією установою, яка відповідно до ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» представляє інтереси своїх членів і захищає їх трудові, соціально-економічні права та інтереси; при розподілі премій дотримуватись основних принципів нарахування премій (справедливості, неупередженості та рівномірності) з урахуванням обґрунтованості та справедливості співвідношень показників роботи всіх категорій працюючих, виходячи з їх ролі у діяльності установи, кваліфікаційно-професійного досвіду, складності виконуваних ними робіт, функцій та рівня відповідальності, які повинні зазначатися в поданні на преміювання.

З доповідної записки на ім`я начальника ЛОБСМЕ від 16.03.2020 р. (а.с.168) встановлено, що в архіві ЛОБСМЕ відсутні документи: наказ про доплату за інтенсивну працю за грудень 2016 року, протоколи засідання тарифікаційної комісії за 2017 рік, призначенню премії співробітникам в січні 2017 р., до професійного свята «Дня медичного працівника» за червень 2017р., до професійного свята «До дня експерта» за липень 2017 р.

З протоколу засідання тарифікаційної комісії від 23.12.2016 р. № 68 (а.с.169-170), від 23.12.2016 р. № 71 (а.с.171-172), наказу від 23.12.2016 р. № 175 «Про преміювання працівників ЛОБСМЕ» за сумлінну працю та відданість своїй справі, працівникам ЛОБ СМЕ по підсумкам роботи за 2016 рік (а.с. 173-175), наказу від 23.12.2016 р. № 174 «Про преміювання працівників ЛОБ СМЕ» за сумлінну працю та відданість своїй справі, працівникам ЛОБ СМЕ за грудень 2016 року (а.с. 176-178), наказу від 25.01.2017 р. № 9 «Про преміювання працівників ЛОБ СМЕ» за сумлінну працю та відданість своїй справі, працівникам ЛОБ СМЕ за січень 2017 року (а.с.182-183), наказу від 09.06.2017 р. № 60 «Про преміювання працівників ЛОБ СМЕ до дня медичного працівника» (а.с.179-181) встановлено, що прізвище ОСОБА_1 у списках премійованих працівників відсутнє.

З наказу ДОЗ ЛОДА від 31.09.2017 р. № 474-к про сумісництво ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.41) встановлено, що ОСОБА_1 , т.в.о. начальника ЛОБСМЕ надано сумісництво на 0,5 штатної одиниці посади лікаря-судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз цього закладу з 01.09.2017 р. по 31.12.2017 р.

З копії заяви т.в.о. начальника ЛОБСМЕ Кузьменка О.В. на ім`я директора ДОЗ ЛОДА від 31.12.2017 р. (а.с.42) вбачається, що ОСОБА_1 звертається до директора Департаменту охорони здоров`я ЛОДА та просить продовжити йому сумісництво на 0,5 штатної одиниці посади лікаря-судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз цього закладу з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

З наказу ДОЗ ЛОДА від 29.12.2017 р. № 737-к про сумісництво посад ОСОБА_1 (а.с.43) встановлено, що ОСОБА_1 , т.в.о. начальника ЛОБСМЕ надано сумісництво на 0,5 штатної одиниці посади лікаря-судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз цього закладу з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

З копії заяви т.в.о. начальника ЛОБСМЕ Кузьменка О.В. на ім`я директора ДОЗ ЛОДА від 19.12.2017 р. (а.с.44) вбачається, що ОСОБА_1 звертається до директора Департаменту охорони здоров`я ЛОДА та просить прийняти його за сумісництвом на 0,5 штатної одиниці посади лікаря-судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз цього закладу з 02.01.2019 р. по 31.12.2019 р.

З наказу ДОЗ ЛОДА від 27.12.2017 р. № 759-к про сумісництво посад ОСОБА_1 (а.с.45) встановлено, що ОСОБА_1 , т.в.о. начальника ЛОБСМЕ надано сумісництво на 0,5 штатної одиниці посади лікаря-судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз цього закладу з 02.01.2019 р. по 31.12.2019 р.

З листа ЛОБСМЕ від 23.12.2019 р. № 06-03/899 (а.с.46) встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено, що 31.12.2019 р. закінчується строк укладеного з ним строкового трудового договору за внутрішнім сумісництвом (наказ ДОЗ ЛОДА від 27.12.2018 р. № 759-к) та запропоновано розписатись про ознайомлення з цим листом та передати лист-ознайомлення з підписом в ЛОБСМЕ.

З наказу ЛОБСМЕ від 23.12.2019 р. № 89-ос «Про звільнення ОСОБА_1 за внутрішнім сумісництвом» (а.с.48) встановлено, що ОСОБА_1 звільнено за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ, з 31.12.2019 р., у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП України).

З заяви ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника ЛОБСМЕ (а.с. 52) встановлено, що 09.12.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до в.о. начальника з заявою, в якій просить надати йому з 01.01.2020 р. роботу за сумісництвом на 0,5 ставки лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз.

З роздруківки електронного листа з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 (БЮРО ЛОБСМЕ) на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (СМЕ комис. отдел ОСОБА_1 ) (а.с. 53-54), встановлено, що розглянувши заяву про прийняття на роботу за сумісництвом професій повідомлено, що на цей час він займає 1.0 посади завідуючого відділу комісійних експертиз, яка відноситься до керівного складу. В бюро встановлений п`ятиденний робочий тиждень, тривалість робочого дня складає 40 годин на тиждень. Отож виконання роботи за сумісництвом професій негативно позначиться на продуктивності праці за основним місцем роботи.

З наказу ЛОБСМЕ від 21.01.2021 р. № 07-д «Про перерахунок посадових окладів та внесення змін до штатного розпису» (а.с.186-187) встановлено, що у зв`язку із доведенням Департаментом охорони здоров`я ЛОДА граничних обсягів видатків із загального обласного бюджету на 2020 рік на утримання ЛОБСМЕ з розрахунку 146 штатних одиниць, наказано упорядкувати структуру штатної чисельності працівників установи у відповідність до доведених граничних розмірів видатків.

З копії протоколу засідання тарифікаційної комісії ЛОБСМЕ від 16.01.2020 р. № 1 (а.с.208-211), штатного розпису на 2020 рік ЛОБСМЕ (а.с.203-207) встановлено, що у відділі комісійних судово-медичних експертиз відбулось скорочення посад лікарів судово-медичних експертів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з принципу змагальності цивільного судочинства, обов`язок доведеності обставин, на які посилається сторона як на підставу пред`явлених позовних вимог, покладаються саме на цю сторону (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Суд в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).

Оцінивши зібрані у справі докази як в цілому, так і кожний окремо, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю.

Частиною 2 статті 2 КЗпП України, передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладання договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організації незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник маж право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одому або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст. 22 КЗпП України забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботі.

Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тримають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими що укладені на невизначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Структура заробітної плати згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» складається із основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Щодо позовних про стягнення ненарахованої премії позивачу за основною посадою, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 3 Статуту ЛОБСМЕ, затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради від 10.10.2014 р. № 175, метою діяльності ЛОБСМЕ є проведення судово-медичних експертиз, що призначаються особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором чи судом з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи. Предметом діяльності ЛОБСМЕ є здійснення комплексу судово-медичних експертиз на території області.

Відповідно до п.п.5.1. Колективного договору оплата праці лікарів судово-медичних експертів проводиться згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз» від 30.03.2011 р. № 314, наказом МОЗ України від 17.06.2013 р. № 510 «Про умови оплати праці працівникам державних спеціалізованих установ судово-медичних та судово-психіатричних експертиз».

Згідно з п.п. п. 5.8.2 Преміювання працівників проводиться в межах фонду оплати праці згідно затвердженого положення про преміювання (додаток №2). Розмір премії залежить від особистого внеску праціника та розміром не обмежується.

Відповідно до п. 1.7 Положення про призначення премій співробітникам ЛОБСМЕ до розділу V Оплата праці Колективного договору між роботодавцем та первинною профспілковою організацією ЛОБСМЕ, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 15.12.2015 р. № 80 та зі змінами від 10.08.2016 р. № 71, розміри премій та винагород працівникам залежать від особистого внеску у суспільні результати роботи структурного підрозділу бюро без сумарного обмеження (п. 1.7). Разом з цим, відповідно до п. 2 Положення, основними критеріями що використовуються для підведення підсумків є: показники діяльності відділів та відділень бюро (навантаження, обсяг досліджень, виїздів на місця подій, участь у судах, якість проведених досліджень, відсутність проведених експертиз, змінених підсумків, складність проведених експертиз; бездоганна, чесна праця; дисципліна, порядність, культура в роботі; відсутність скарг та рекламацій. Відповідно до п. 3 Положення розмір премій завідувачам структурних підрозділів призначається начальником бюро за узгодженням із профспілковим комітетом. Іншим працівникам бюро призначення премій визначається зібранням структурного підрозділу у відповідності до особистого внеску у праці за погодженням з профспілковим комітетом.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Положення для визначення підсумків роботи структурних підрозділів наказом начальника бюро по узгодженню з профспілковим комітетом створюється тарифікаційна комісія до складу якої входять представники адміністрації та первинної профспілкової організації; призначення премій працівникам бюро повинно проводитись у межах затвердженого фонду оплати праці за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів.

Суд погоджується з доводами позивача про порушення начальником ЛОБСМЕ ОСОБА_2 . Положення призначення премій співробітниками ЛОБСМЕ, оскільки вони підтверджені визнаним судом допустимим та достовірним доказом - звітом про результати планового аудиту відповідності та фінансового аудиту діяльності ЛОБСМЕ за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

Водночас, згідно умов Колективного договору призначення премій співробітникам установи не є безумовним. Прийняття рішення начальником про преміювання того чи іншого працівника ставиться в залежність від суб`єктивних (навантаження, обсяг досліджень, виїздів на місця подій, участь у судах, якість проведених досліджень, відсутність проведених експертиз, змінених підсумків, складність проведених експертиз; бездоганна, чесна праця; дисципліна, порядність, культура в роботі; відсутність скарг та рекламацій) та об`єктивних (наявність коштів у фонді оплати труда) чинників. Крім того, положення Колективного договору та Положення про преміювання не містять закріпленої обов`язкової ставки премії, яка підлягає виплаті співробітникам кожного місяця, за результатами роботи за рік, або приуроченої до якоїсь дати. А повноваження начальника ЛОБСМЕ щодо преміювання співробітників в даному випадку є дискреційними. Аудитом встановлено саме той факт, що начальником ЛОБСМЕ ОСОБА_2 неправомірно завищені премії адміністративним працівникам ЛОБСМЕ порівняно зі спеціалістами. Разом з тим, позивачем не надано суду достатніх, достовірних та допустимих доказів того, що премія йому повинна була бути призначена безумовно або у зафіксованому розмірі, а тому, на думку суду, його права не є порушеними.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача неправомірно не нарахованої заробітної плати у виді премій: за грудень 2016 р в сумі 5168,75 грн., січень 2017 р. в сумі 6195 грн., річної премії за 2016 рік в сумі 15506,25 грн., премій до професійного свята «Дня медичного працівника» у червні 2017 р. в сумі 7000 грн., премії до професійного свята «Дня судового експерта» у липні 2017 р. в сумі 7000 грн., доплати за інтенсивну працю за грудень 2016 р. в сумі 2584,38 грн. та зобов`язання відповідача провести перерахунок всіх виплат, пов`язаних з неправомірно ненарахованою заробітною платою.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірним наказу № 89-ос від 23.12.2019 р. про звільнення з посади лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки та поновлення на цій посаді за сумісництвом на 0,5 ставки з 01.01.2020 р., стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 р.; визнання неправомірною відмови в прийнятті на посаду лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки та зобов`язання працевлаштувати на цій посаді за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки, стягнення з 01.01.2020 р. неправомірно ненарахованої заробітної плати на цій посаді за сумісництвом, суд дійшов наступного.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Робота за сумісництвом може здійснюватися у вільний від основної роботи час.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 24 КЗпП).

При прийнятті на роботу, як основного працівника, так і сумісника необхідно напередодні (до прийняття працівника на роботу) направити до Державної фіскальної служби письмове повідомлення, заповнивши необхідний бланк, згідно з постановою КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413.

Тобто на сумісників розповсюджуються ті ж самі вимоги та гарантії, передбачені КЗпП України, що й на робітників за основним місцем роботи, за виключеннями, передбаченими положеннями Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту. Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав.

Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення. У разі якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника на роботі немає.

Оскільки позивач працював за сумісництвом по строковому трудовому договору, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, то в діях відповідача відсутнє порушення трудового законодаства, тому у задоволенні позовних вимог про поновлення на посаді за сумісництвом слід відмовити. Та, оскільки, суд відмовляє позивачу в поновленні на роботі, підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, немає.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що йому необгрунтовано, а тому незаконно в порушення положень ст. 22 КЗпП України відмовлено у прийнятті на роботу за сумісництвом на 0,5 ставки.

У широкому розумінні "необґрунтованою" вважається відмова, яка не містить конкретних причин або посилається на мотиви, які не пов`язані з діловими або професійними якостями претендента на робоче місце. Необхідним є посилання на норми законодавства, а відсутність "ділових якостей" має бути доведена (слід зазначити, яких саме якостей бракує претенденту). Не вважатиметься необґрунтованою відмова в прийнятті, якщо на підприємстві відсутня відповідна вакансія. За наявності письмової вимоги оформити відмову у прийнятті на роботу роботодавець має викласти підстави в письмовій формі.

На письмову заяву позивача про надання йому роботи за сумісництвом, відповідачем було надано відповідь електронним листом без підпису і зазначення хто саме надає таку відповідь, про те, що позивач займає 1,0 ставки начальника відділу комісійних експертиз, а виконання роботи за сумісництвом може негативно відобразитися на виконанні позивачем основної роботи. Водночас, суд погоджується з тим, що така відмова є незрозумілою для позивача, оскільки він протягом декількох років, займаючи посаду начальника відділу комісійних експертиз, виконовув роботу по сумісництву на 0,5 ставки в цій же установі. Суд критично ставится до твердження відповідача, про те, що позивач у разі якщо йому було нерозумілим чому йому не надано роботи за сумісництвом на 0,5 ставки, повинен був звернутися до відповідача за роз`ясненнями, оскільки, згідно принципів трудового права, робітник порівняно з работодавцем передбуває в більш уразливому становищі і саме на работодавця покладається обов`язок забезпечення трудових прав робітника.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання незаконною відмови в прийнятті позивача на роботу за сумісництвом підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного ст.ст. 2-4, 21-23, 39-1, 94, 235 КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 274ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про стягнення ненарахованої заробітної плати у виді премій за грудень 2016 р., січень 2017 р., річної премії за 2016 рік, премії до професійного свята «Дня медичного працівника» в червні 2017 року, премії до професійного свята « Дня судового експерта» за липень 2017 р., доплати за інтенсивну працю за грудень 2016 р. та зобов`язання провести перерахунок всіх виплат, пов`язаних з виплатою неправомірно ненарахованої заробітної плати; визнання неправомірним наказу № 89-ос від 23.12.2019 р. про звільнення з посади лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки та поновлення на цій посаді за сумісництвом на 0,5 ставки з 01.01.2020 р., стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.01.2020 р.; визнання неправомірною відмови в прийнятті на посаду лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки та зобов`язання працевлаштувати на цій посаді за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки, стягнення з 01.01.2020 р. неправомірно ненарахованої заробітної плати на цій посаді за сумісництвом - задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи в прийнятті ОСОБА_1 на посаду лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз за внутрішнім сумісництвом та зобов`язати начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019 р. про надання йому з 01.01.2020 р. роботи за сумісництвом на 0.5 ставки лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2021 р.

Суддя: Д.Ю. Луньова