ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа№ 925/980/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 17.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 (повний текст складено 16.11.2020)

у справі №925/980/19 (суддя Васянович А.В.)

за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Чорнобаївської районної ради

до фізичної особи-підприємця Харченка Анатолія Миколайовича

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: відділу культури і туризму Чорнобаївської районної державної адміністрації

про зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чорнобаївської районної ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Харченка Анатолія Миколайовича про зобов`язання останнього повернути Чорнобаївській районній раді Черкаської області по акту прийому - передачі нежитлове приміщення комунальної власності площею 163,2 м2, що розташоване за адресою: вул. Черкаська, 22, смт. Чорнобай, Черкаська область, вартість якого станом на 06.06.2016, згідно з експертною оцінкою складає 160 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди від 08.06.2016 та невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення майна орендодавцеві по акту прийому - передачі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю прокурором та позивачем належними та допустимими доказами обставин того, що на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення в повному обсязі позову заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чорнобаївської районної ради до фізичної особи-підприємця Харченка А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відділ культури і туризму Чорнобаївської районної державної адміністрації, про повернення майна.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також місцевий господарський суд неправильно застосовав норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Узагальнюючи доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не було враховано те, що на виконання вимог чинного законодавства та п. 4.1. договору позивачем направлено відповідачу листом за №86 від 16.05.2019 заперечення щодо продовження терміну дії договору та запрошення останнього до позивача для передачі об`єкту законному власнику, що в свою чергу унеможливлює автоматичну пролонгацію договору.

На підтвердження направлення такого заперечення та його отримання відповідачем прокурором до суду першої інстанції надано копії фіскального чеку АТ "Укрпошти" за ПН №215600426655 та довідки Центрального відділення поштового зв`язку Чорнобай Черкаської дирекції АТ "Укрпошти" про відправлення відповідачу рекомендованим листа та вручення його особисту адресату 17.05.2019.

Втім, як стверджує прокурор, місцевий господарський суд безпідставно не прийняв ці докази до уваги, оскільки, за твердженням прокурора з посиланням на п. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, суд з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

За таких обставин прокурор вважає, що суд першої інстанції не вчинивши дії щодо витребування у позивача оригіналів вищезгаданих документів припустився неповного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справу, а відтак дійшов передчасних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач зазначає, що листи позивача щодо заперечення про продовження терміну дії договору, відповідач не отримував.

Також відповідач посилається на те, що повідомлення про припинення дії договору мало бути направлено позивачем в строк тридцять днів до закінчення терміну дії цього договору, тобто не пізніше 08.04.2019, з описом вкладення.

У зв`язку з відсутністю такого повідомлення зі сторони позивача, відповідач вважає спірний договір оренди є дійсним та таким, що автоматично пролонгованим, оскільки останній скористався свої правом на таку пролонгацію договору, надіславши позивачу про це повідомлення від 08.05.2019.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались правом подати відзиви на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020, апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020, апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі №925/980/19 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

13.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява на усунення недоліків, зазначених у вищевказаній ухвалі із якої вбачається, що скаржник усунув недоліки апеляційної скарги, а саме надав докази надіслання апеляційної скарги третій особі яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділу культури і туризму Чорнобаївської районної державної адміністрації.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2021.

В судове засідання, яке відбулося 17.02.2020 з`явився прокурор, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.06.2016 між Чорнобаївською районною радою (за договором - орендодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Харченком Анатолієм Миколайовичем (за договором - орендар, відповідач) укладено договір оренди об`єкта нерухомості (надалі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору предметом даного договору є відносини, пов`язані з передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування будинку (споруди): будівлі (бувшого краєзнавчого музею), що знаходиться по вул. Черкаська, 22, смт. Чорнобай, Черкаська область, загальною площею 163,2 кв.м.

Об`єкт передається орендарю для обладнання магазину під торгівлю будівельними матеріалами (п. 2 договору).

Як свідчать матеріали справи передача майна відбулася 08.06.2016, що підтверджується копією акту приймання - передачі майна від 08.06.2016.

Згідно з п. 4.1. договору строк оренди становить 2 роки 11 місяців (з 08.06.2016 по 08.05.2019) з моменту передачі об`єкта орендарю.

Підпунктом 4.2. встановлено, що якщо жодна сторона у строк 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонговується на 2 роки 11 місяців. Для з`ясування питання щодо подальшого продовження терміну дії даного договору орендар зобов`язаний за 30 днів до закінчення строку оренди з`явитися до орендодавця.

Звертаючись з даним позовом прокурор зазначив, що 21.03.2019 позивачем було направлено відповідачу лист за № 61 про припинення дії договору, у зв`язку з закінченням строку оренди та необхідність повернення даного об`єкту.

Відповідач в свою чергу заперечував про направлення йому вищезгаданого листа.

Водночас 15.05.2019 від відповідача на адресу позивача надійшов лист від 08.05.2019 про намір відповідача продовжити договір строком на 2 роки 11 місяців.

В обгрунтування позову прокурор стверджував, що 16.05.2019 позивач у своєму листі за №86 повідомив відповідача про припинення дії договору з 07.05.2019 та необхідність повернення майна (арк справи 37).

Як на доказ, що підтверджує направлення і вручення 17.05.2019 відповідачу вказаного листа, прокурор посилався на копію довідки Центрального відділення поштового зв`язку Чорнобай Черкаської дирекції АТ "Укрпошта" та на копію фіскального чеку поштового зв`язку від 16.05.2019 (арк. справи 37 на звороті). Відповідач заперечував проти факту отримання вищевказаного листа.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом спору у цій справі є вимога прокурора про повернення нежитлового приміщення комунальної власності шляхом підписання позивачем і відповідачем акту приймання-передачі орендованого майна.

В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків між сторонами зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі в силу умов договору оренди від 08.06.2016, вимог статті 759 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (надалі - Закон) виникло зобов`язання, у відповідності до якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно комунальної власності у користування за плату на певний строк та на умовах, визначених договором оренди.

У пунктах 4.1, 4.2 зазначено, що строк оренди становить 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців (з 08.06.2016 до 08.05.2019) з моменту передачі об`єкта орендарю.

Якщо жодна сторона у строк 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців. Для з`ясування питання щодо подальшого продовження дії даного договору орендар зобов`язаний за 30 днів до закінчення строку оренди з`явитися до орендодавця.

За приписами ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття також кореспондується зі статтею 17 Закону, відповідно до частини 2 якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З аналізу вищенаведених положень закону та умов договору слідує, що сторона, яка не бажає продовжувати термін дії договору, зобов`язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця після закінчення строку договору. Попередження про припинення договору майнового найму (оренди) має бути зроблено в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення (у разі виникнення спору), що таке попередження було зроблене.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач відповідно до вимог законодавства та положень договору оренди в передбачений строк, тобто впродовж місяця, повідомив відповідача про припинення дії цього правочину та про відмову від продовження договору.

Так, 21.03.2019 та 16.05.2019 позивачем було направлено відповідачу листи № 61 та №86 про припинення дії договору, у зв`язку з закінченням строку оренди та необхідність повернення даного об`єкту. Проте вимоги позивача відповідачем залишені без реагування та задоволення.

На підтвердження направлення позивачем і вручення 17.05.2019 відповідачу вказаного листа №61, прокурором долучено до матеріалів справи копію довідки Центрального відділення поштового зв`язку Чорнобай Черкаської дирекції АТ "Укрпошта" та копію фіскального чеку поштового зв`язку від 16.05.2019.

Слід зазначити, що пріоритетним критерієм при вирішенні питання поновлення договору оренди є перш за все - відсутність заперечення сторони договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначені положення також кореспондуються зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами частини 2 статті 26 Закону договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 291 Господаського кодексу України.

Із змісту статей 759, 763 та 764 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, частини 2 статті 17 та частини 2 статті 26 Закону, п. 4.2 договору оренди від 08.06.2016 випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку, мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

З огляду на викладене, наявні у справі матеріали свідчать про добросовісне і розумне, у визначений законом та договором строк звернення позивача до відповідача щодо припинення орендних правовідносин згідно договору від 08.06.2016 та про відсутність у позивача наміру продовжувати його дію, що дає підстави дійти висновку про припинення договірних правовідносин між сторонами відповідно до приписів наведених норм Закону, умов договору.

Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на положеннях чинного законодавства та відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2019 у справі № 910/719/19, від 15.05.2020 у справі №910/5410/19, від 06.10.2020 у справі № 910/8081/19.

Частиною 1 ст. 27 Закону визначено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди: у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зі змісту ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

У договорі сторони визначили порядок повернення об`єкта, зокрема при передачі об`єкта складається акт прийому-передачі.

Судовою колегією встановлено, що після закінчення строку дії договору та отримання повідомлень позивача про відмову продовжувати орендні правовідносини, відповідач свого обов`язку з повернення приміщення не виконав, а наполягав на тому, що, договір вважається автоматично продовженим на той самий строк і на тих же умовах.

Разом із тим, колегія суддів відзначає, що факт користування відповідачем спірним приміщенням після закінчення строку дії правочину не може свідчити про наявність правових підстав вважати, що договір є продовженим, оскільки такий договір на час розгляду даного спору припинив свою дію.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на встановлений колегією суддів факт закінчення з 09.05.2019 строку дії договору оренди від 08.06.2016, висловлення позивачем належним чином заперечень щодо його продовження, недосягнення сторонами згоди про продовження строку дії договору чи укладення нового договору оренди, невиконання відповідача обов`язку щодо повернення орендованого майна, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги прокурора про повернення відповідачем майна є обґрунтованими та документально доведеними, не спростованими відповідачем належними та допустимими доказами.

Твердження відповідача щодо необхідності направлення листів про відмову у продовженні договору оренди, поштовою кореспонденцією з описом вкладення, судовою колегією оцінюється критично, оскільки умови договору не містять відповідного обов`язку позивача надсилати листи - заперечення з описом вкладення, а відтак позивач був вправі надсилати лист-заперечення відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією, що в свою чергу не суперечить ані Закону, ані умовам договору. Така позиція узгоджується з висновком, викладеним Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 04.03.2020 у справі №910/6475/19.

При цьому судова колегія зауважує на тому, що відсутність на офіційному вебсайті АТ "Укрпошта" відомостей про зазначене поштове відправлення не є безумовною підставою вважати, що відповідна кореспонденція на адресу відповідача взагалі не надсилалася. Аналогічна правова позиція викладена у п. 57.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, за наявності сумніву відповідності наданої прокурором копії квитанції поштового відправлнення ПН 215600426655, листа Чорнобаївської районної ради від 16.05.2019 за №86 та довідки Центрального відділення поштового зв`язку Чорнобай Черкаської дирекції АТ "Укрпошта", мав можливість витребувати оригінали вказаних документів у позивача на підставі п. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи у підготовчому засіданні, чого вчинено не було.

Подібна правова позиція сформована Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у постанові по справі №902/896/19.

За таких обставин, колегія суддів вважає зазначити, що не вчинивши вказаних дій, місцевий господарський суд припустився неповного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, оскільки оригінали квитанції поштового відправлнення ПН 215600426655, листа Чорнобаївської районної ради від 16.05.2019 за №86 та довідки Центрального відділення поштового зв`язку Чорнобай Черкаської дирекції АТ "Укрпошта" були долученні прокурором до апеляційної скарги.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що не належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі №925/980/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця Харченка Анатолія Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути по акту прийому-передачі нежитлове приміщення комунальної власності площею 163,2 кв.м., яке розташоване за адресою: Черкаська облать, смт. Чорнобай вул. Черкаська, 22, вартість, якого станом на 06.06.2016, згідно з експертною оцінкою складає 160 200 грн орендодавцю - Чорнобаївській районній раді Черкаської області.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Харченка Анатолія Миколайовича (19934, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Мельники; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Черкаської області (18000, місто Черкаси, бульвар Шевченка, 286; код ЄДРПОУ 02911119, МФО 820172, р/р 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м Києві) 1921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню 50 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи №925/980/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.03.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко