Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #92297936




П О С Т А Н О В А


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


24 лютого 2021 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 357/13897/16-ц

Номер провадження 22-ц/824/377/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Кошель Б. І., у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 357/13897/16-ц,

в с т а н о в и в :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, стягувач ОСОБА_3 , в якій просив: Визнати неправомірними дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, щодо винесення постанови від 28 серпня 2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/3, щодо житлового будинку загальною площею 511,7 кв.м. розташований на земельній ділянці площею 0,0683 га за адресою АДРЕСА_1 ; Скасувати постанову від 28 серпня 2020 року Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/3, щодо житлового будинку загальною площею 511,7 кв.м. розташований на земельній ділянці площею 0,0683га за адресою АДРЕСА_1 ; Визнати неправомірними дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, щодо винесення постанови від 28 серпня 2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/2, щодо офісного приміщення загальною площею 125,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; Скасувати постанову від 28 серпня 2020 року Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/2, щодо офісного приміщення загальною площею 125,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; Визнати неправомірними дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, щодо винесення постанови від 28 серпня 2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/1 щодо офісного приміщення загальною площею 74,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ; Скасувати постанову від 28 серпня 2020 року Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича, про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/1 щодо офісного приміщення загальною площею 74,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 .

Вказана скарга обґрунтована тим, що 19 серпня 2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 12 078 400 грн. на підставі якого, 25 серпня 2020 року державним виконавцем Корабельного відділу ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Островським Б. Л. відкрито виконавче провадження № 62877748 та накладено арешт на майно боржника.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко М. Ю. від 25 серпня 2020 року прийнято до провадження вищевказане виконавче провадження та накладено арешт на кошти боржника.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко М. Ю. від 26 серпня 2020 року накладено арешт на майно боржника.

Так, вищевказані постанови були отримані боржником 01 вересня 2020 року.

28 серпня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко М. Ю. прийнято постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника № 62877748/3, № 62877748/2, № 62877748/2, які були отримані боржником 03 вересня 2020 року.

На думку заявника, вказані постанови були прийняті державним виконавцем Григоренком М. Ю. з порушенням закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з примусового виконання рішень.

На думку заявника, державним виконавцем перед винесенням постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28 серпня 2020 року не було встановлено чи є у боржника кошти та інші цінності, достатні для задоволення вимог стягувача.

Заявник зазначає, що державним виконавцем не були здійснені дії щодо повідомлення боржника про намір здійснити опис його майна, а сам опис майна було здійснено без залучення боржника або його представників. Крім того, опис майна було здійснено без виїзду на місце розташування цих об`єктів.

Враховуючи вищенаведене, заявник вважає, що вимоги скарги підлягають задоволенню.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року (а.с. 58-63) у задоволенні скарги скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка Михайла Юрійовича у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 357/13897/16-ц, відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне дослідження доказів, встановленню обставин справи та порушення норм процесуального права, просив ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця, задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем перед прийняттям постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28 серпня 2020 року, не встановлено наявність у останнього коштів та інших цінностей, для задоволення вимог стягувача.

Скаржник зазначає, що опис майна було здійснено без залучення боржника чи його представника та без повідомлення останніх про здійснення такого опису. Крім того, на думку скаржника, опис його майна було проведено без виїзду та входження державного виконавця на об`єкти нерухомого майна.

Так, вищевказані доводи були безпідставно відхилені судом першої інстанції.

Скаржник зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи ним заявлялось клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження та клопотання про зупинення виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні № 62877748, які так і не були вирішені судом першої інстанції.

На думку скаржника, судом першої інстанції було проігноровано його доводи про те, що оскаржувані постанови складені в супереч ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містять обов`язкових характеристик майна.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

09 лютого 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_3 з відповідними підтвердженнями про направлення його всім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що ОСОБА_3 не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

ОСОБА_3 зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що у скаржника наявні кошти та інші цінності, яких буде достатньо для задоволення вимог стягувача.

ОСОБА_3 зазначає, що скаржником не доведено те, що майно було описано без виїзду та входження до приміщень. Крім того, ринкова вартість майна встановлювалась не на підставі акту опису майна, а на підставі відповідних оцінок суб`єктами оціночної діяльності.

На думку ОСОБА_3 , скаржником наведено лише формальні порушення не зазначивши яким чином вони впливають на мету виконавчого провадження та використовують ним з метою ухилення від виконання рішення суду, що є протиправним.

Таким чином, на думку стягувача, висновки суду викладені в оскаржуваній ухвалі є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги, безпідставними.

16 лютого 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка М. Ю. з відповідними підтвердженнями про направлення його всім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що державний виконавець не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

На думку державного виконавця, порушення зазначені скаржником є формальними, не підтверджені доказами та не впливають на правильність оскаржуваних постанов.

Державний виконавець зазначає, що ринкова вартість майна в межах даного виконавчого провадження встановлювалась на підставі оцінок наданих суб`єктами оціночної діяльності, а у випадку незгоди із зазначеною вартістю, боржник вправі оскаржити таку оцінку до суду.

На думку державного виконавця, скаржником не зазначено жодної правової підстави для скасування оскаржуваної ухвали, а його твердження про незаконність та необґрунтованість ухвали, носять формальний характер.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток-повідомлень на їх електронні адреси у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не навів достатніх, об`єктивних та обґрунтованих доводів на підтвердження протиправності в діях державного виконавця під час винесення постанови про залучення до участі у виконавчому провадженні суб`єкта господарської діяльності для проведення оцінки арештованого майна боржника, як і не спростував висновок експерта за результатами проведеної оцінки.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Островським Б. Л. від 25 серпня 2020 року, відкрито виконавче провадження № 62877748 з виконання виконавчого листа № 357/13897/16-ц виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19 серпня 2020 року (а.с. 20).

Постановою головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Островським Б. Л. від 25 серпня 2020 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 13 293 881 грн. 56 коп. у виконавчому провадженні № 62877748 (а.с. 21).

25 серпня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херслнській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренком М. Ю. прийнято до провадження виконавче провадження № 62877748 з виконання виконавчого листа № 357/13897/16-ц виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19 серпня 2020 року (а.с 26-27).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херслнській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренком М. Ю. від 26 серпня 2020 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми стягнення у виконавчому провадженні № 62877748 (а.с. 22-23).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херслнській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренком М. Ю. від 25 серпня 2020 року накладено арешт кошти ОСОБА_2 в межах суми стягнення у виконавчому провадженні № 62877748 (а.с. 24-25).

28 серпня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко М. Ю. прийнято постанови № 62877748/2, № 62877748/3, 62877748/1 про опис та арешт майна (коштів) боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 357/13857/16-ц (а.с. 05-06, 07-08, 09-10).

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 15 січня 2021 року державним виконавцем надані належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 62877748.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.

Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Так, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 15 січня 2021 року, державним виконавцем були надані належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 62877748 з яких вбачається, що постановою від 25 серпня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренком М. В. прийнято до свого провадження виконавче провадження № 62877748 з виконання виконавчого листа № 357/13897/16-ц виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики.

28 серпня 2020 року державним виконавцем прийняті постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у вищевказаному виконавчому провадженні.

Так, у зв`язку з відсутністю боржника та його представника під час здійснення опису його майна, вказаний опис згідно приписів ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» проводився у присутності понятих.

З вказаного вбачається, що вищевказані постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28 серпня 2020 року прийняті державним виконавцем з порушенням строків встановлених статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження», на що, зокрема, посилається скаржник, разом з тим, виходячи з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», вказані порушення не є підставою для скасування рішень державного виконавця чи виконавчих дій.

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 31 серпня 2020 року державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а 01 вересня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності складено відповідні звіти про незалежну оцінку майна, вартість нерухомого майна, а саме: житлового будинку площею 511,7 кв.м.; офісних приміщень загальною площею 125,4 кв.м. та офісних приміщень загальною площею 74,6 кв.м., про що було повідомлено боржника та стягувача. Крім того, учасників виконавчого провадження було повідомлено про те, що останні мають право оскаржити результати визначення вартості майна у судовому порядку. Разом з тим, відомостей про те, що сторонами оскаржувалась визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість майна боржника, матеріали справи не містять.

З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що 06 вересня 2020 року представник боржника звертався до стягувача із заявою-пропозицією щодо передачі майна стягувачу або його реалізацію для погашення боргу в рамках виконавчого провадження № 62877748 та із заявою-пропозицією щодо погодження вартості майна, яке описано в рамках вищевказаного виконавчого провадження, разом з тим, сторони не дійшли згоди щодо урегулювання вказаного питання, у зв`язку з чим, 08, 09 та 14 вересня державним виконавцем були подані заявки на реалізацію арештованого майна боржника.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо відсутності в діях державного виконавця порушень Закону України «Про виконавче провадження», які б давали підстави для скасування постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28 серпня 2020 року, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення даної скарги.

Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника на те, що опис майна було проведено у його відсутність та без виїзду та входження державного виконавця на об`єкти нерухомого майна, оскільки як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, опис майна боржника було проведено у відповідності до приписів ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», у присутності понятих, що підтверджується їх підписами проставленими вказаних постановах.

Посилання скаржника на те, що державним виконавцем перед прийняттям постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28 серпня 2020 року, не встановлено наявність у останнього коштів та інших цінностей, для задоволення вимог стягувача, не спростовує висновки суду першої інстанції, оскільки як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, зокрема й заяв-пропозицій щодо передачі майна стягувачу або його реалізації в рахунок погашення боргу, у боржника відсутні кошти чи інші цінності для погашення заборгованості в рамках даного виконавчого провадження.

Посилання скаржника на те, що ним заявлялись клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження та про зупинення виконання виконавчого листа, які так і не були вирішені судом першої інстанції, не впливає на правильність судового рішення по суті, оскільки дослідивши матеріали виконавчого провадження надані на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 15 січня 2021 року, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даної скарги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В. В. Саліхов

О. В. Шахова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація