ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року           справа №360/3448/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Корсунського Володимира Володимировича, як представника ОСОБА_1 на рішення  Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 360/3448/20 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                             ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому просила: зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області виключити з оперативно-довідкових картотек інформацію про кримінальну справу, порушену стосовно ОСОБА_1 .

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що про порушенні відносно нього кримінальні справи, які зазначені у довідці, йому нічого не відомо. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження внесення до оперативно-довідкової картотеки даних щодо позивача.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Відповідно до довідки Департаменту інформаціних технологій Міністерства внутрішніх справ України серія ІІА № 1437336 за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанськ Луганської обл., на території України станом на 17.09.2019 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 21.07.2011 Брянківським МВ УМВС Луганської області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 КК України, кримінальні справи № 03007-1-1-2001/009008; № 03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011. Відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили (арк. спр. 8).

Згідно з відповіді ГУНП в Луганській області від 01.07.2020 АДВ-223/14/12/97-04-02 на заяву позивача від 26.06.2020 зазначено, що в слідчому управлінні ГУ ДФС у Луганській області відсутня інформація щодо кримінальних проваджень № 03007-1-1-2011/009008; №03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011, оскільки всі архівні та статистичні дані по кримінальним провадженням, які розслідувалися слідчими підрозділами ГУ ДФС у Луганській області за період 2011-2014 років, залишились у м. Луганську на тимчасово окупованій території незаконними озброєними формуваннями та фактичний доступ до них відсутній. Також в слідчих підрозділах СУ ГУ ДФС у Луганській області не перебували та не перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 . Отже відсутня можливість перевірити причетність позивача до вказаної справи (арк. спр. 10).

Згідно з відповіді ГУНП в Луганській області від 29.07.2020 № Г-256/14/12/97-040-01 на заяву позивача від 08.07.2020 зазначено, що виключити з оперативно-довідкових картотек інформацію про кримінальні провадження № 03007-1-1-2011/009008; №03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011 немає можливості, оскільки всі архівні та статистичні дані по кримінальним провадженням, які розслідувалися слідчими підрозділами ГУ ДФС у Луганській області за період 2011-2014 років залишились у м. Луганську на тимчасово окупованій території незаконними озброєними формуваннями та фактичний доступ до них відсутній (арк. спр. 9).

У листі УІАП ГУНП в Луганській області від 30.09.2020 № 3957/111/20-2020 зазанчено, що згідно даних персонально-довідкового обліку, станом на 25.09.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, якій 19.11.2009 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області за скоєння злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України. Кримінальна справа № 1809909301. За вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.02.2010 кримінальна справа закрита, керуючись статтею 7 КПК України. 29.07.2011 прокуратурою м. Брянки Луганської області ОСОБА_1 притягувалася до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною другою статті 366 КК України. Кримінальна справа № 0711902301. Рішення за справою до МВС не надходило (арк. спр. 27-28).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до  статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.14 вказаного Закону, розпорядники інформації зобов`язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та обєктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року № 1256 "Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України" затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми "Оперативно-довідкова картотека" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

У відповідності до п.п.1, 2 Розділу  V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС України від 29.11.2016 № 1256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2017 за № 22/29890, фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі Заявник), має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.

Відомості з персонально-довідкового обліку надаються Заявнику у формі Довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

За визначенням, наведеним у п.2 Розділу  І Порядку, Довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України; персонально-довідковий облік - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 14 Розділу V Порядку, у разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів визначені статтями 25, 26 Законом № 580-VIII.

Пунктом 1 частини 2 статті 25 Закону №580-VIII визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Частина 2 статті 25 Закону №580-VIII регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону №580-VIII визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002 № 823/188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 за № 738/7026, затверджено Інструкцію про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі Інструкція № 823/188).

Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, вказана Інструкція № 823/188 застосовується в діяльності органів Національної поліції.

За положеннями п.2.1 Інструкції № 823/188, об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.

Пункт п.3.1 Інструкції № 823/188 визначає підстави для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, якими є: а) постанова про притягнення як обвинувачуваного; б) вирок суду; в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України; г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи; ґ) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.

Відповідно до пункту 11.1 Інструкції №823/188, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

За змістом ст.88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.

Особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимості.

За приписами ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, на поліцію покладено обов`язок наповнення та підтримання в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України, стосовно виявлених кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

При цьому, вищенаведеними положеннями Інструкції № 823/188 чітко визначені підстави для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, якими є: постанова про притягнення як обвинувачуваного; вирок суду; санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України; постанова про заведення оперативно-розшукової справи; постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.

У ч.1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріали справи свідчать, що на запит позивача щодо інформації про судимість (несудимість), відповідач надав довідку Департаменту інформаціних технологій Міністерства внутрішніх справ України серія ІІА № 1437336, в якій зазначено, що за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанськ Луганської обл., на території України станом на 17.09.2019 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 21.07.2011 Брянківським МВ УМВС Луганської області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 КК України, кримінальні справи № 03007-1-1-2001/009008; № 03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011. Відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили (арк. спр. 8).

Проте, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності наявності в базі даних оперативно-довідкової картотеки відомостей про те, що позивач є особою, якій пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 КК України, кримінальні справи № 03007-1-1-2001/009008; № 03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивач жодних документів до ГУНП, які свідчили б про те, що по кримінальній справі відносно неї прийнято будь-яке законне рішення не надавала, а тому відсутні будь-які протиправні дії зі сторони ГУНП.

Проте, такі доводи суд вважає помилковими, оскільки спірним питанням позову є питання наявності/відсутності законних підстав для перебування в оперативно-довідкових картотеках інформації стосовно позивача про пред`явлення йому обвинувачення у скоєнні злочину, і відповідачем не доведена суду наявність таких підстав.

При цьому, за приписами ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з п.7.1 Інструкції № 823/188 з метою забезпечення повноти подання і якості оформлення обліково-реєстраційних документів здійснюється постійний контроль за належною фіксацією в них інформації про об`єкти обліку.

Управління (відділи) оперативної інформації використовують такі форми контролю за повнотою і достовірністю облікових документів: ведення контрольних картотек на осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано взяття під варту (по кожному СІЗО, тюрмі, УВП окремо);  приймання від слідчих та дізнавачів правоохоронних органів, перелічених у пункті 4.1, статистичних карток на осіб, які скоїли злочини (форма 2), та на злочини, за вчинення яких особам пред`явлено обвинувачення (форма 4), - здійснюється за наявності алфавітних карток ф.1 (додаток 1) на цих осіб;  проведення звірень з обліками зацікавлених служб не рідше одного разу на рік.

Враховуючи наведені положення п.7.1 Інструкції № 823/188, а також положення ч.2 ст.77 КАС України щодо обов`язку суб`єкту владних повноважень довести правомірність своїх дій (рішень, бездіяльності), помилковим є посилання суду першої інстанції на те, що саме позивачем не було надано суду процесуальний документ, складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу, який би давав правові підстави для вилучення інформації про притягнення його до кримінальної відповідальності та будь-які документальні підтвердження того, що відповідачем порушено ч.1 ст.10, п.6 ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які передбачають, що інформація, яка знаходиться в автоматизованій базі даних управління інформаційної підтримки є неточною, неповною, застарілою.

Крім того, згідно з додатком 2 до  Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року  № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України», запит на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України може містити вимогу особи, яка з ним звертається до компетентного органу, а саме вимогу про надання:  відомостей про відсутність (наявність) судимості;  відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

Як зазначалось,  пунктом 2 Порядку № 1256 також визначено, що довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Отже, вказаними нормами не передбачено зазначення у довідці інформації такого змісту та форми - «Разом з тим є особою, якій 21.07.2011 Брянківським МВ УМВС Луганської області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 КК України, кримінальні справи № 03007-1-1-2001/009008; № 03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011. Відомості про результати судового розгляду кримінальних справ до МВС не надходили».

Тобто, в базі даних оперативно-довідкового обліку відповідача міститься запис, про вилучення якого звернулася позивач з вимогою до суду, щодо інформації, яку не може містити довідка, передбачена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року  № 1256.  

Таким чином, інформація, що міститься в довідці, не відповідає вищенаведеній правовій нормі. Оскільки, ця інформація, невідповідність якої дійсності та вимогам чинного законодавства встановлена в судовому порядку, тому наявність спірного запису без правових підстав для внесення такої інформації до бази даних оперативно-довідкового обліку є протиправним та свідчить про необхідність її вилучення з метою повного захисту порушених прав позивача.

Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 24 жовтня 2019 року (справа № 804/4135/18) від 24 лютого 2020 року (справа № 802/1587/18-а), від 30 квітня 2020 року (справа №120/345/19-а), від 02 липня 2020 року (справа № 808/316/18).

Суд зазначає, що вилучення з оперативно-розшукових чи дактилоскопічних баз даних інформації про осіб в рамках адміністративного судочинства не призведе до створення негативного прецеденту,  неможливості попередити кримінальні правопорушення, а також не унеможливить швидке розслідування вчинених кримінальних правопорушень, з огляду на не визначення причинно-наслідкового зв`язку між виконанням органом поліції судового рішення по адміністративній справі і функціями органів поліції щодо попередження кримінальних правопорушень та швидкістю розслідування вчинених кримінальних правопорушень.

Отже, суд першої інстанції не встановив всі обставини справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до викладеного, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального прав, суд дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Корсунського Володимира Володимировича, як представника ОСОБА_1 на рішення  Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 360/3448/20 – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 360/3448/20 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1  – задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області виключити з оперативно-довідкових картотек, в порядку передбаченому "Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України", інформацію стосовно ОСОБА_1 про пред`явлення 21.07.2011 Брянківським МВ УМВС Луганської області обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 366, частиною третьою статті 212 КК України, та порушені кримінальні справи № 03007-1-1-2001/009008; № 03007-1-1-2011/009023 від 22.03.2011

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок присудити на користь ОСОБА_1  (РНОКП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області (ЄДРПОУ 40108845).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 25 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач                                                                      Е.Г. Казначеєв

Судді                                                                                         А.А. Блохін

                                                                                                  Г.М. Міронова